З появою статистичних даних ми можемо досить точно оцінити, які зміни відбуваються в економіці України в цілому та зовнішній торгівлі зокрема в період пандемії. Ґрунтовний аналіз цих змін та оцінка внеску КОВІД-19 ще попереду, але вже зараз можна зробити кілька висновків щодо економічних трендів на основі статистики за березень-травень 2020 року.
Кілька попередніх зауважень. Сповільнення економічної активності почалось до пандемії. Так, в 2019 р. зростання ВВП України зменшилось на 0,2%(3,2%) порівняно з 2018 р. (3,4%). При цьому промислове виробництво скоротилось на 1.8%, але окремі галузі (в тому числі виробництва-експортери) заявили навіть про кризу. Водночас, зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг за підсумками 2019 р. зріс на 8,5% (+10,2 млрд дол.) порівняно з 2018 роком і становив 131,0 млрд дол.
Що ж відбулось у 2020 році з торгівлею товарами?
Рисунок 1. Динаміка експорту та імпорту товарів, січень-травень 2019 та 2020 рр. Джерело: Дані НБУ
Як бачимо, в першому кварталі 2020 р. обсяг товарного експорту практично не змінився, порівняно з аналогічним періодом 2019 р., але при цьому спостерігалось зростання експорту продовольчих і мінеральних продуктів. А от імпорт в першому кварталі 2020 р. скоротився на 4,7%. Варто зазначити, що найбільшою мірою на обсяги імпорту вплинуло зниження цін на енергоресурси, що призвело до скорочення імпорту мінеральних продуктів на 16,5% порівняно з першим кварталом 2019 р.
В період карантину за попередніми даними НБУ, імпорт товарів у квітні 2020 р. впав на 29,8% порівняно із квітнем 2019 р.. При цьому скорочення торкнулось практично всіх видів товарів, крім імпорту продовольчих продуктів, ввезення яких зросло на 2,1%. В це же час експорт товарів скоротився в цілому на 3,8%. Але спостерігалось зростання експорту продовольчих і мінеральних продуктів.
Травень виявився найскладнішими для зовнішньої торгівлі України. За попередніми даними НБУ, експорт товарів порівняно із травнем 2019 р. скоротився на 24,7%. Найбільшою мірою впав експорт металів та руд (понад 30%), найменше – експорт продовольчих товарів (13,4%). Темпи скорочення імпорту більшості товарних груп були ще більшими. Так, крім імпорту продовольчих товарів, який знизився лише на 1,1%, імпорт продукції машинобудування та хімічної промисловості, металів, деревини, мінеральних продуктів та промислових виробів, на які в сумі припадає понад 78% українського товарного імпорту, скоротився більш ніж на 25% порівняно з травнем 2019 р.
Що стосується торгівлі послугами, то в період пандемії негативні тенденції в ці сфері виявились в значно більших масштабах, ніж у торгівлі товарами.
У торгівлі послугами, як і у торгівлі товарами, першим почав скорочуватись імпорт. Але на відміну від товарної торгівлі, імпорт послуг почав скорочуватись вже в березні цього року (Рисунок 2). Значною мірою це було спричинено скороченням витрат українців на подорожі - більш ніж на 30% порівняно з березнем 2019 р. - та скороченням імпорту транспортних послуг – на 19,5% порівняно за аналогічним періодом минулого року. На відміну від імпорту, обсяги експорту послуг в цілому залишались досить стабільними протягом всього першого кварталу поточного року. Зазначимо, скорочення експорту транспортних послуг, особливо в частині використання трубопроводів через скорочення транзиту енергоносіїв через Україну, компенсувалося значним зростанням експорту комп’ютерних послуг порівняно з першим кварталом 2019 р.
Рисунок 2. Динаміка експорту та імпорту послуг, січень-травень 2019 та 2020 рр. Джерело: Дані НБУ
У квітні-травні 2020 року експорт та імпорт послуг скорочувались, але імпорт падав набагато швидше, ніж експорт (Рисунок 2). Причина - скорочення торгівлі транспортними послугами (експорт та імпорт транспортних послуг синхронно скоротилися на 35,5%) та скорочення міжнародного туризму через закриття кордонів. Одним із небагатьох видів послуг, експорт яких зростав і до, і після початку карантину в Україні був експорт комп’ютерних послуг. Його обсяги зросли на 12% тоді, коли загальний експорт послуг з України скоротився на 12% порівняно з аналогічним періодом 2019 року.
В цілому слід зазначити, що пандемія мала значний вплив на послуги, надання яких вимагає фізичного перетину кордону. Торгівля послугами, які так чи інакше постачаються через Інтернет, зростала навіть за умов карантину. Оскільки темпи поширення пандемії не скорочуються, а тільки зростають, популярність торгівлі інтернет-послугами і надалі зростатиме. Очевидно, що зростання цифрових послуг вимагає від держави адекватної відповіді на два виклики. Перший виклик – це регулювання цифрового ринку. Другий виклик – це оподаткування доходів компаній, які надають цифрові послуги. Так, ЄС сьогодні розглядає можливість впровадження податку на великі компанії за місцем фактичного надання цифрових послуг, а не за місцем реєстрації компанії. Такого роду закон зареєстровано і у Верховній Раді України, але дискусія щодо майбутнього регулювання діяльності та оподаткування компаній-постачальників цифрових послуг сьогодні тільки набирає обертів.
В цілому можна констатувати, що у період карантину Україна та її торговельні партнери стикнулись зі значним скороченням обсягів торгівлі товарами та послугами. Очевидно, що на міжнародну торгівлю негативно вплинуло як запровадження карантину, що ускладнило продаж багатьох товарів кінцевим споживачам, так і невизначеність щодо майбутніх доходів домогосподарств та підприємців. Ці чинники у комбінації із очікуванням другої хвилі коронавірусу негативно впливають на попит на всі товари крім продуктів першої необхідності. Також варто зазначити, що пандемія – не єдина причина економічного спаду в Україні. Політична нестабільність (персональні зміни и в Кабінеті Міністрів України, на митниці та в податковій, відставка Голови НБУ тощо) ускладнює прогнозування української економічної політики для українських партнерів. Очевидно, що й рішення на кшталт прийняття у першому читанні закону про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", які прямо протирічать міжнародним зобов’язанням України, також вплинуть на стосунки з нашими партнерами. І наостанок. Вплив пандемії на економіку України в цілому та на зовнішню торгівлю зокрема потребує окремих фундаментальних досліджень.
