Друк

Статті

  • 26.03.2020

    Україна піднялася у рейтингу економічної свободи, але її позиції хиткі

    IEF3

    Україна посіла 134 місце у новому Індексі економічної свободи, а її "сусідами" тепер є Бенін (133) та Пакистан (135). Україна піднялась на 13 позицій із 147 місця минулого року. 

    Це стало результатом макроекономічної стабілізації та перспективних зрушень у сфері правосуддя, що відбулися за період оцінки, що припав на другу половину 2018го та першу половину 2019го року.

    На відміну від рейтингу «DoingBusiness», який вимірює легкість ведення бізнесу у практичному вимірі: наприклад, скільки часу займає отримання дозволів та скільки коштів доведеться витратити на підключення до електромережі, – Індекс економічної свободи дивиться на те, які умови держава створює для підприємництва в цілому.

                                                                 

    З чого складається економічна свобода?

    Економічна свобода – це коли бізнес може захистити свої права. Тому у цьому індексі враховуються такі показники, як захист прав власності, ефективність судочинства, та чесність і прозорість влади.

    За усіма ними оцінки України підвищились – очевидно, далося взнаки те, що у 2018-2019 році завершилось формування довгоочікуваного Антикорупційного суду, а кроки для збільшення прозорості у відносинах між бізнесом та органами влади призвели до зменшення корупції у цій сфері. Яскраві приклади таких кроків – це перенесення державних закупівель і відшкодування ПДВ онлайн.

    Економічна свобода – це коли завдяки зваженій бюджетній політиці та відповідальним витратам уряду країні не загрожує дефолт. Аналітики американського «Фонду «Heritage», який видає цей Індекс, оцінили нашу державу як «фіскально здорову» і відзначили, що станом на період оцінки державний борг України скоротився до 64% від ВВП із 75% у попередньому році.

    І, нарешті, економічна свобода включає умови для ведення бізнесу і здійснення зовнішньої торгівлі – імпорту та експорту. Індекс зафіксував зменшення середньої тарифної ставки в Україні, внаслідок чого наші позиції за показником торгівлі покращились. Ймовірно, Україна отримала додаткові бали і за поступове спрощення контролю на митниці – зокрема, за впровадження розмитнення через «єдине вікно».

    IEF2Та з точки зору дерегуляції і полегшення умов для ведення бізнесу період, за який розраховували найновіший Індекс економічної свободи, був відверто слабким. Протягом цього періоду найпомітнішими досягненнями дерегуляції було скасування низки застарілих радянських норм для бізнесу та певні точкові спрощення, такі як відміна обмежень для цукрової галузі.

    Сповільнення у реформах для підприємництва позначилось на показнику «свобода бізнесу» Індексу економічної свободи, який зменшився на декілька пунктів.

     

    Економічна свобода в період «турборежиму» та пандемії

    Цього року публікація Індексу економічної свободи припала на період значних потрясінь глобальної економіки на фоні пандемії коронавірусу. В США обвалюється фондовий ринок, в Україні росте курс валют, а коронавірус вражає людей і завдає удару по бізнесу у всьому світі.

    Але навіть у такій непевній ситуації економічна свобода не втрачає актуальності. Економічно вільні країни, де бізнес працює без штучних перешкод, в умовах верховенства права та зваженої бюджетної і податкової політики, швидше оговтаються від кризи. Чи буде серед них Україна?

    Із новим скликанням парламенту на зміну стагнації у законодавчих змінах прийшов «турборежим». Було зменшено штрафи за порушення у сфері трудового законодавства, полегшено процес отримання дозволів на будівництво та врегульовано процедуру банкрутства. Держава пішла на зустріч приватному сектору, розширивши можливості для приватизації державних підприємств, а також для концесії – передання доріг, портів чи інших об’єктів у тимчасову власність бізнесу, який готовий в них інвестувати.

    Є надія, що закони для протидії рейдерству, що посилюють контроль над реєстрацією бізнесу та нерухомості, пом’якшать довготривалу проблему незахищеності прав власності в Україні.

    Водночас, новообрані депутати зобов’язали навіть малий бізнес використовувати касові апарати. Це збільшує адміністративне навантаження на дрібних підприємців та загрожує їм штрафами за помилки та технічні збої.

    Досі немає відчутного прогресу у напрямку впровадження ринку землі та осучаснення законодавства про працю. Залишаються сумніви щодо готовності політиків забезпечити незалежність Національного Банку, а також правоохоронної системи – ми вчергове бачимо призначення політично заангажованої фігури на посаду Генерального прокурора.

    Після оголошення карантину Верховна Рада тимчасово відмінила деякі податки та штрафи для бізнесу. Разом з цим, бракує реакції державних органів на економічний удар, який вимушені затримки у роботі бізнесу та транспортного сполучення непропорційно завдають по галузях торгівлі і послуг, а також по малому бізнесу.

    Лібералізація ведення бізнесу та забезпечення прозорості уряду і верховенства права – це те, що не лише підтримає підприємців під час форс-мажору, спричиненого пандемією коронавірусу, а й зміцнить економіку України в цілому і пришвидшить її зростання.

    IEF

    Джерело: Новое время
    Автори:  Федець Ірина
    Сфери досліджень:  Бізнес - клімат
Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2010
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01030 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kiev.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua