Друк

Статті

  • 28.05.2019

    Чи хоче бізнес державну підтримку?

    Гострота дискусій про державну підтримку в останні декілька років посилалась.

    Де б в Україні не проходив захід на тему економічного зростання, якими б не були його учасники, дуже часто піднімається питання про нагальну потребу запровадити заходи з державної підтримки для посилення розвитку економіки загалом або певного сектору чи групи підприємств зокрема.

    Прихильники держпідтримки часто посилаються на міжнародний досвід як країн ЄС, так і решти країн світу.

    Міжнародний досвід — хороший спосіб повчитися на "чужих" помилках, застосувати найкращі практики вдома, але є одне "але".

    Треба розуміти контекст і умови, в яких застосовується той чи інший захід.

    В українському ж дискурсі часто йдеться про різні форми підтримки бізнесу без огляду на те, чи не порушують вони міжнародні зобов’язання країни і чи є бюджетні можливості профінансувати відповідні заходи

     

    Бізнес знову говорить про "держпідтримку"

    Результати регулярних опитувань керівників підприємств, що проводить Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), також свідчать про зростання популярності ідеї держпідтримки.

    У першому кварталі 2018 року державна підтримка повернулась в топ-5 очікуваних бізнесом реформ після трьох років відсутності в такому переліку.

     

     

    За надання державної підтримки певному сектору висловились 30% опитаних керівників підприємств.

    Крім того, 28% та 29% опитаних компаній наголошували на необхідності надавати державну підтримку інноваційним або енергозберігаючим заходам на підприємствах відповідно. Водночас першою трійкою найбільш очікуваних реформ були подальше зниження ставки єдиного соціального внеску, трирічний мораторій на зміни до законодавства і спрощення податкового адміністрування та бухобліку.

    Не суттєво змінилась ситуація і у першому кварталі 2019 року. У лютому 2019 року подальше зниження ЄСВ та спрощення податкового адміністрування та бухобліку залишались двома найважливішими реформами з точки зору бізнесу.

    Водночас третьою найочікуванішою реформою керівники підприємств назвали запровадження державних програм, які б включали компенсацію державою підприємствам відсоткової ставки за кредитами.

    При цьому підприємства звітують, що брак ліквідності, зокрема банківського кредитування, є перешкодою у розвитку для понад половини опитаних підприємств, а високі ставки за кредитами окремо зазначають перешкодою понад 20% бізнесу.

    Це не дивно, оскільки справді в Україні ставки за кредитами юридичним особам залишаються порівняно високими: близько 19% річних за кредитами у національній валюті у І кварталі 2019 року.

    Ставка за кредитами зросла порівняно з відповідним періодом 2018 року через підвищення облікової ставки НБУ, яку поступово підвищували протягом 2018 року і знизили на 0,5 в.п. з 26 квітня 2019 року.

    Саме тому Україні потрібна макроекономічна стабільність і виважені фіскальна та монетарна політика, що уможливить подальше зниження облікової ставки НБУ та відповідно, зменшення ставок за кредитами підприємствам.

     

    Держава відповідає більш доступним кредитуванням

    При цьому варто зазначити, що уряд вже докладає зусилля зі зменшення вартості залученого капіталу для бізнесу.

    Так, у 2018 році міжнародні фінансові організації (МФО) отримали можливість кредитувати український бізнес в національній валюті.

    МФО вже кредитують компанії через державні банки: зокрема існують програми кредитування малих та середніх підприємств (МСП).

    Це надзвичайно важливо, оскільки проблема браку ліквідності є більшою саме для МСП, ніж для великих підприємств.

    Додаткове фінансування стане доступне для МСП, діяльність яких спрямована на дослідження та інновації, через програми Горизонт-2020.

     

    Бізнесу важлива секторальна та цільова підтримка

    За результатами опитування, четвертою за значимістю реформою було названо надання державної підтримки підприємствам відповідного сектору.

    Водночас можливості України надавати підтримку окремим секторам економіки є дещо обмеженою з огляду на наявні міжнародні зобов’язання: в рамках членства в СОТ та підписаної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

    Дещо меншою порівняно із 2018 роком стала важливість надання підтримки саме енергозберігаючим та інноваційним заходам.

    Це дивно з огляду на важливість цих заходів для підвищення конкурентоспроможності підприємств як на українському ринку, так і на зовнішньому.

    Можливо, бізнес змінив пріоритети порівняно з 2018 роком (зокрема, йдеться про створення дієвого механізму виконання законодавчих актів).

     

    Що думають депутати?

    Досить популярною є тема надання державної підтримки різним секторам економіки та підприємствам у депутатів.

    Це відображено в численних ініційованих депутатами законопроектах, які найчастіше передбачають запровадження податкових пільг для тих чи інших товарів і послуг.

    При цьому, часто депутати не подають у пояснювальних записках фінансово-економічне обґрунтування відповідних пільг.

    Натомість у результаті пільг держава втрачає бюджетні надходження, тоді як економічний зиск далеко не однозначний.

     

    Але ж існують обмеження…

    Варто зазначити, що велика кількість ініціатив з надання державної допомоги підприємствам існує вже за умов наявності чинного закону про державну допомогу суб’єктам господарювання, за яким потрібно переглянути всю наявну допомогу, а правила надання нової допомоги є чіткими.

    Так, державна допомога не повинна порушувати правила конкуренції та умови міжнародної торгівлі, що прописано в положеннях Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

    Бюджетні обмеження, наявні зокрема через потребу фінансувати високі виплати за державним боргом, оборону та безпеку, соціальні виплати і заробітні плати, також унеможливлюють запровадження суттєвих програм державної допомоги (як у формі податкових пільг, так і у формі прямих дотацій та трансфертів підприємствам).

    Тому видається, що створення сприятливого бізнес середовища та забезпечення макроекономічної стабільності мають бути основними пріоритетами державної політики в найближчій перспективі.

    Така політика сприятиме зниженню ставок за банківськими кредитами, а також притоку інвестицій (як внутрішніх, так і зовнішніх).

    ***

    Отже, публічна дискусія щодо економічного розвитку та реформ, й зокрема потреб у запровадженні (чи навпаки шкідливість) державної підтримки має бути комплексною і брати до уваги як міжнародний досвід, так і українські інституційні реалії.

    Ця колонка написана в рамках проекту "Чи потрібен Україні протекціонізм? Можливості та обмеження ПВЗВТ з ЄС", який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння ЄС та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках грантового компонента проекту Громадська синергія.

    Автори:  Ангел Євген
Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2010
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01030 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kiev.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua