Друк

Статті

  • 22.10.2018

    Виклики на майбутнє України: зростання чи падіння?

    * Цей матеріал вийшов у повній версії Місячного економічного моніторингу України №8-9 (213) серпень-вересень 2018 року. 

    Протягом останніх тижнів, дискусії щодо макроекономічних перспектив України були серед основних питань порядку денного з огляду на високі зовнішні та внутрішні ризики. Протягом наступник декількох років Україна повинна здійснити високі виплати за боргом, номінованим в іноземній валюті, тоді як НБУ не зміг наростити міжнародні резерви до безпечного рівня. Ліквідність уряду на рахунку НБУ також є низькою – вона впала до 13 млрд грн в кінці липня 2018 з піку у 105 млрд грн у листопаді 2017 року. Незважаючи на поліпшення ситуації із доходами бюджету в останні місяці, низьке фінансування дефіциту завадило здійснити заплановані видатки. Це викликало занепокоєння щодо можливості Уряду вчасно та в повному обсязі фінансувати основні зобов'язання. Проте найгарячіші дебати стосувалися майбутніх відносин МВФ та перегляду ціни на газ для населення, необхідного для продовження співпраці.

    Відповідно до початкового плану, уряд очікував отримати черговий транш від МВФ у березні або квітні 2018 року, що допомогло б запланованому розміщенню Єврооблігацій. Проте пізнє схвалення закону про Антикорупційний суд призвело до перенесення переговорів. Як наслідок, місія МВФ прибула для обговорення умов траншу лише у вересні. Тим часом у серпні Міністерство фінансів відклало запланований випуск Єврооблігацій, проте отримало 0,7 млрд дол. США за рахунок приватного розміщення шестимісячних Єврооблігацій за відносно високою дохідністю, що оцінюється в 9,1% річних. Короткострокові Єврооблігації, ймовірно, були покликані стати перехідним фінансуванням, доки не буде забезпечено довготривале фінансування від МВФ та інших донорів. Нещодавно у засобах масової інформації з’явилася інформація, що поточна програма співробітництва EFF (розширене фінансування) з МВФ може бути замінена на нову програму Stand-by (кредитна лінія) із підтримкою у 4-5 млрд дол. США з переглянутими умовами. У будь-якому випадку, для отримання позики за старою чи новою програмою, уряду, безумовно, доведеться збільшувати ціну на газ для населення відповідно до своїх зобов'язань, прийнятих у 2016 році. Тоді уряд затвердив імпортний паритет для встановлення тарифів на газ для населення, але вже неодноразово затримував його застосування. З часом різниця між ціною імпортного газу та ціною для населення значно зросла.

    Якщо Україна отримає транш МВФ, ці кошти підуть у міжнародні резерви НБУ, але не будуть безпосередньо фінансувати дефіцит бюджету. Натомість угода з МВФ розблокує значні кошти інших донорів та полегшить доступ уряду до приватного фінансування. Наприклад, продовження співпраці з МВФ є однією з основних умов нової ІV Програми макрофінансової допомоги від ЄС (МФД-IV), яку нещодавно погодили Український уряд та Європейська комісія. Очікується, що перший транш МФД-IV на суму 0,5 млрд. євро Україна отримає восени 2018 року. Другий та останній транш за цією програмою у такому ж розмірі планується навесні 2019 року, якщо Уряд схвалить реформи ДФС та митниці, та забезпечить прогрес у виконанні мінімальних вимог ОЕСР щодо боротьби з ухиленням від сплати податків, запровадження автоматичної перевірки електронних декларацій тощо. У свою чергу, Світовий банк планує надати 650 млн дол. США у вигляді гарантій для України, але знову ж продовження співпраці з МВФ знову є ключовою умовою. Ці гарантії повинні підтримати зовнішні запозичення України у розмірі 0,8 млрд дол. США. Очікується також, що уряд продовжуватиме випуск Єврооблігацій після укладення угоди з МВФ на більш сприятливих умовах, ніж у серпні.

    При такому сценарії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) очікує, що реальний ВВП зросте на 3,3% у 2018 році та на 3,2% в 2019 році. За прогнозами, інфляція уповільниться до 9,3% дпр в кінці поточного року та до 8,1% дпр у кінці 2019 року. Внутрішній попит залишатиметься рушієм економічного зростання. Однак це призведе до росту імпорту споживчих та інвестиційних товарів. Як наслідок, ми прогнозуємо, що чистий реальний експорт матиме від’ємний внесок до зростання реального ВВП на рівні 1,7 в.п. у 2018 р. і 0,7 в.п. у 2019 році.GDP_components_Sep_2018

    Прогноз ІЕД близький до офіційного прогнозу, який уряд бере за основу для проекту Закону про Державний бюджет на 2019 рік. Уряд подав законопроект 15 вересня, що відповідає Бюджетному кодексу. Фіскальні показники в основному базуються на чинному законодавстві – у них закладено збільшення акцизних ставок, орендних платежів та податку на екологію, а також деякі інші зміни в оподаткуванні. Але вони не відображають підвищення тарифів на газ, що призведе до збільшення доходів від "Нафтогазу", але також підвищить витрати на житлово-комунальні субсидії. Проект також не передбачає запровадження податку на виведений капітал. Загалом, згідно з офіційним прогнозом, доходи зведеного бюджету зменшаться на 1,1 в.п. до 32,8% ВВП. Дефіцит бюджету планується на рівні близько 2% ВВП, що відповідає поточній програмі МВФ.

    Проте, якщо Україна втратить шанс отримати допомогу від МВФ та інших міжнародних донорів, Уряд опиниться під сильним тиском щоб профінансувати заплановані бюджетні видатки у 2018 році. У такому випадку фіскальні показники на 2019 рік також будуть переглянуті, оскільки реальний приріст ВВП буде набагато нижчим, а інфляція зросте.

     

    Автори:  Бетлій Олександра
Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2010
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01030 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kiev.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua