Друк

Статті

  • 13.06.2018

    Інтелектуальна власність в Україні: реформи не поспішають

    iStock-531415693
    За умови правильного впровадження, захист та охорона прав інтелектуальної власності (ПІВ) є одним зі стовпів інноваційного розвитку та забезпечення конкуренції. Стратегічні документи України (зокрема, Стратегія «Україна – 2020») вказують захист ПІВ серед пріоритетів розвитку країни. Однак впровадження реформ у цій сфері залишається повільним. Це було помічено також західними партнерами України (як США, так і ЄС), які очікують радикальних змін у сфері ПІВ. 

    27 квітня Офіс торгового представника США (ОТП США) опублікував щорічний Спеціальний звіт 301. Цей документ вказує країни (включно з Україною) з високим рівнем порушень ПІВ, а також надає оцінку державної політики вказаних країн у цій сфері. Цього року, ОТП США підтвердив відсутність суттєвого прогресу України у цьому напрямку та залишив Україну у списку країн пріоритетного спостереження (Priority Watch List). Впродовж декількох років список основних проблем України у цій сфері залишається майже незмінним. Зокрема, ОТП США критикує: 1) несправедливе та непрозоре адміністрування системи організацій колективного управління (ОКУ); 2) Розповсюджене використання неліцензійного програмного забезпечення в державних установах; 3) Неспроможність запровадити ефективні заходи для боротьби з онлайн-піратством. Водночас, Звіт приділяє особливу увагу саме проблемі ОКУ. Сьогодні в Україні зареєстровано 19 ОКУ, однак більшість з них збирають роялті та не передають отримані кошти справжнім правовласникам.

    В цілому, Спеціальний звіт 301 підкреслює повільний прогрес у сфері ПІВ впродовж останніх років. Низку законів вже зареєстровано у Верховній Раді: щодо патентів, авторських та суміжних прав, торгових марок, географічних зазначень, ОКУ, топографії напівпровідників. Однак більшість з них ще далекі до прийняття. Деякі проекти законів були внесені до парламенту більше року тому, але змогли досягти лише першого читання. Повільний хід законотворчого процесу для більшості внесених проектів законів та законів, які вже розглядаються, відображає насправді низьку пріоритетність захисту ПІВ в країні.

    Як і у 2017 році, в новому Звіті 301 серед іншого йдеться і про Закон «Про державну підтримку кінематографії України» (прийнятий у березні 2017 року), який містить статті щодо усунення розміщеного онлайн піратського контенту після заяви правовласника. Відповідно до Звіту окремі групи зацікавлених осіб повідомили ОТП США про те, що новий закон «надто суперечливий та надто незручний для того, щоб забезпечити дієву та ефективну відповідь онлайн-піратству». Така ситуація може насторожувати західних партнерів і щодо дієвості та ефективності інших законопроектів, які будуть прийняті в близькому чи далекому майбутньому.

    Європейська комісія (ЄК) також підготувала Звіт про ПІВ у третіх країнах, який було оприлюднено у березні цього року. Європейський звіт вказує на низку позитивних змін в Україні, включно із створенням спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності та закриттям піратських сайтів. Однак ЄК перемістила Україну зі списку пріоритетних країн 3 до списку 2, посилаючись на затримку у виконанні положень з ПІВ, передбачених в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, високий рівень піратства та підробок. ЄС погоджується зі США, що боротьба з онлайн піратством та шахрайські ОКУ є головними проблемами. Однак, на відміну від ОТП США, ЄК також стурбоване питаннями підробки товарів. Зокрема, Україна є одним з чотирьох основних шляхів транзиту підроблених товарів до ЄС. Європейці повідомили про низьку ефективність митниці та високу корупцію. У відповідь на визначені проблеми, ЄС має намір продовжувати діалог щодо впровадження положень щодо ПІВ згідно із Угодою про асоціацію.

    У грудні 2017 року США ухвалили рішення про часткове призупинення дії торговельних преференцій для України в рамках Генеральної системи преференцій (ГСП), яка дає право безмитного ввезення до США понад 3500 українських товарів. Призупинення було відтерміновано на 120 днів, щоб дати Україні можливість виправити ситуацію з реформою охорони ПІВ (зокрема, ОКУ). Однак, необхідний проект закону (№7466) не було прийнято вчасно. Таким чином, 26 квітня набуло чинності часткове призупинення дії преференцій для 155 видів українських товарів. Поточний вплив на український експорт є незначним (декілька мільйонів доларів США), однак Україна повинна пам’ятати про можливість подібних заходів, якщо реформи зупиняться. ВРУ прийняла закон про ОКУ 15 травня, тому його правильна імплементація має бути наступним кроком у цій сфері.   

    В підсумку, захист ПІВ залишається більше пріоритетом міжнародних партнерів України, ніж справжнім пріоритетів української політики. Реформа в цій сфері необхідна для забезпечення розвитку інноваційних та креативних галузей. Україна повинна продемонструвати спроможність виконувати свої зобов’язання та залишатися надійним партнером. Необхідно прийняти та впровадити законопроекти, які стосуються ПІВ, а також створити Вищий суд з питань інтелектуальної власності та реформувати державну систему управління інтелектуальною власністю. В іншому випадку, Україна збереже свій імідж країни зі слабким захистом ПІВ, а партнери України можуть застосувати більш жорсткі заходи економічного характеру для просування реформ.

    Цю статтю підготовлено в рамках проекту "Пріоритети допомоги ЄС Україні: взаємовигідний рух назустріч" за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках грантового компонента проекту "Громадська синергія".

    Англійську версію статті вперше було опубліковано на 4liberty.eu

    Джерело: 4liberty.eu
    Автори:  Ангел Євген
Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2010
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01030 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kiev.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua