Друк

Статті

  • 02.05.2018

    Реформа управління державними підприємствами під ризиком

    * Цей матеріал вийшов у повній версії Місячного економічного моніторингу України №4 (210) за квітень 2018 року. 

    До 1 квітня державні службовці, посадові особи та ряд інших осіб були повинні подано електронну декларацію доходів і майна за 2017 рік. Тоді як багато було критики необхідності подавати таку декларацію антикорупційними активістами, члени наглядових рад державних підприємств (ДП) також повинні подати декларацію у 2018 році. В результаті окремі члени наглядових рад ДП оголосили про наміри відмови від посад. Це створює ризик для впровадження реформи управління державними підприємствами, що визначено одним із пріоритетів політики Уряду.

    Початково зобов’язання подавати електронну декларацію майнового стану стосувалось саме осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в рамках атикорупційної реформи. Однак через рік після запровадження цей обов’язок було поширено на антикорупційних активістів та членів наглядових рад ДП. Міжнародні організації, включно із МВФ, Світовим Банком, Європейською комісією, Веніційською комісією, а також представники громадянського суспільства розкритикували цю вимогу і вимагали її скасування. Однак до кінця березня парламент так і не вніс відповідні зміни до закону.

    Тому, з 1го квітня члени наглядових рад ДП повинні подавати в Україні електронні декларації щодо всіх своїх статків та заробітків, які вони мають не лише в Україні, але й за кордоном. Це створює ризик для реформи управління ДП, відповідно до якої всі ДП повинні отримати наглядові ради із професійними незалежними членами, які можуть бути як українцями, так і іноземцями. Отже, кілька іноземних незалежних членів наглядових рад вже оголосили про наміри піти у відставку, якщо не буде скасовано для них вимоги подачі е-декларацій.

    Створення наглядових рад на ДП із більшістю незалежних членів було одним із ключових елементів реформи управління ДП. В цілому, на вересень 2017 року в Україні існувало 3392 державних підприємств із сукупними активами у 1,6 трильйон грн (для порівняння, в Польщі є 301 ДП, в Угорщині – 371 ДП). За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі лише 1611 ДП були активними у перші дев’ять місяців 2017 року. 1051 ДП звітували про прибутки, тоді як решта були збиткові. МЕРТ позитивно оцінив ефективність управління лише 22 суб’єктів управління з 84 суб’єктів, що здійснюють управління об’єктами державної власності. Державні підприємства також отримують велику частку державної допомоги. За оцінкою МВФ державна допомога ДП становила 5% ВВП у 2017 роц 

    april2018_graph 

    Для зниження фіскальних втрат та підвищення ефективності ДП уряд у 2016 році почав реформу управління державними підприємствами. Очікують, що запровадження цієї реформи сприятиме подоланню політичного втручання та корупції, розмежує ролі регулятора та власника, а також запровадить визнані в світі стандарти корпоративного управління.

    Можна визначити три основні напрямки реформи управління державними підприємствами. По-перше, уряд обіцяє запровадити стратегічне планування, що визначить основні показники ефективності діяльності кожного ДП. Також планують підвищити прозорість управління ДП. По-друге, незалежні наглядові ради повинні бути створені на кожному ДП. Цей елемент реформи є нагально необхідним, оскільки він сприятиме вищій ефективності ДП через подолання корупційних схем та елементів захоплення держави. Зокрема, наглядові ради будуть відповідати за наймання керівництва, оцінку результатів діяльності ДП та вибір аудиторів. По-третє, члени наглядових рад та керівництво ДП отримають конкурентні заробітні плати, що створить стимули для ефективної роботи. Необхідне регулювання для другого та третього напрямку реформи вже ухвалено, але є затримки із створення наглядових рад.

    Кілька ДП вже отримали наглядові ради, окремі члени яких є іноземцями. Однак незалежні члени наглядових рад ще повинні бути призначені для більшості ДП. Зараз існує високий ризик, що уряд не зможе залучити професійних іноземних менеджерів до участі в наглядових радах, оскільки їм потрібно буде подавати електронні декларації про заробітки та майно, які вони мають не лише в Україні, але й за кордоном. Ризик також стосується приватних та публічних компаній, які залучені в антикорупційну діяльність: члени їх наглядових рад також повинні подавати е-декларації.

    Отже, парламенту було б варто скасувати суперечливу вимогу про подання е-декларацій членами наглядових рад, а також антикорупційними активістами. Натомість уряду потрібно продовжити впроваджувати заплановану реформу управління державними підприємствами. Це включає масштабну приватизацію ДП. Фонд державного майна планує приватизувати 100 компаній цього року, що за оцінками принесе 22,5 млрд грн приватизаційних надходжень. Малі ДП (із активами до 250 млн грн) буде продано через систему ProZorro.Продажі, що вже використовують для продажу активів ліквідованих банків Державним фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Отже, замість створення додаткових перешкод у ефективному управлінні ДП, уряду варто зосередити зусилля на продовженні реформи.

    Сфери досліджень:  Державне управління
Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2010
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01030 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kiev.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua