Статті

• 31.01.2018

  Україна у 2017 році: макроекономічний огляд

  * Цей матеріал вийшов у повній версії Місячного економічного моніторингу України №1(207) за січень 2018 року.  У вільному доступі матеріал публікується вперше. 

  

   

  2017 рік був роком надій, не всі з яких реалізувались. У міжнародних відносинах можна відзначити ряд успіхів, які включають безвізові короткострокові поїздки українців в ЄС, запровадження зони вільної торгівлі з Канадою та повне впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Україна вперше з 2013 року повернулась на міжнародні ринки капіталу. Парламент нарешті ухвалив закон про реформу системи охорони здоров’я, що означає початок реформи первинної ланки вже у 2018 році. Ухвалення закону про освіту виявилось дискусійним. Закон означає важливі зміни в статусі освітніх закладів та оновлення освітніх програм; водночас, його положення щодо мови навчання викликало суттєву критику з боку Угорщини та Польщі. Ухвалена пенсійна реформа лише частково відображала зобов’язання країни в рамках програми МВФ, оскільки вищі вимоги до трудового стажу було доповнено більшим, ніж раніше очікували, підвищенням пенсій. Водночас уряд не зміг запровадити реформу ринку землі. Натомість парламент подовжив дію мораторію на продаж сільськогосподарської землі ще на один рік. Закон про приватизацію та закон про кредитний реєстр не було ухвалено до кінця року. Автоматичну перевірку електронних декларацій не було запущено. Уряд також відмовився підвищувати тарифи на газ для населення відповідно до попередньо узгоджених планів. Антикорупційний суд не було створено. В результаті Україна не отримала запланованих на 2017 рік двох траншів позики МВФ і кінцевого траншу допомоги від ЄС в рамках макрофінансової допомоги (MFA III).

  Економічне відновлення було меншим, ніж початково очікували: за оцінкою Інституту реальний ВВП зріс на 2,2% у 2017 році. Нижче зростання частково пояснено блокадою торгівлі із окупованою частиною Донбасу. Інфляція була суттєво вищою, ніж визначена НБУ інфляційна ціль через стрімке підвищення мінімальної заробітної плати та збільшення цін на сировинні товари.   

   

  Політика

  •          Антикорупційна політика була серед найбільш дискутованих питань протягом всього 2017 року. Антикорупційні інституції продовжували працювати з різним рівнем успіху. Національне антикорупційне бюро висунуло звинувачення у зловживанні службовим становищем, розкраданні або ухиленні від сплати податків декільком посадовцям високого рівня, у тому числі керівнику Державної фіскальної служби. Кілька народних депутатів були позбавлені депутатської недоторканності, що дозволило відкривати проти них судові справи. Водночас Національне агентство з питань запобігання корупції досить довго відкладало початок перевірки електронних декларацій. При цьому, е-декларації до перевірки було обрано в ручному режимі, а не на основі автоматичного аналізу виявлення ризикових декларацій.
  •          Протягом року, на кількох українських активістів із боротьби з корупцією було здійснено напади та звинувачено у злочинах. Крім того, в результаті змін до законодавства антикорупційні активісти зіткнулися із необхідністю здійснювати обов'язкове електронне декларування своїх статків починаючи із 2018 року, а окремі громадські організації та комерційні структури повідомляли про обшуки з боку правоохоронних органів.
  •          Україна просунулася вперед у реформуванні системи охорони здоров'я, державної служби, середньої освіти, судової та пенсійної систем, а також суспільного мовлення. Реформу системи охорони здоров'я розпочали прийняттям законів про перетворення закладів охорони здоров'я із бюджетних установ на державні та комунальні некомерційні підприємства та надання дозволу пацієнтам самим обирати собі лікаря первинної ланки. В рамках реформи системи правосуддя у 2017 році було здійснено кроки щодо підвищення прозорості у наборі суддів, а також розпочато діяльність нового Верховного суду та реорганізацію судів першої інстанції. Крім цього, Україна продовжила перетворення державних телерадіокомпаній у політично незалежні суспільні теле- та радіокомпанії шляхом запуску нового суспільного мовника ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (НСТУ).
  •          Україна отримала від Міжнародного валютного фонду позику у розмірі 1 млрд дол. США в рамках програми співпраці EFF та 0,6 млрд євро з боку ЄС в рамках програми макрофінансової допомоги MFA III. Водночас, у 2017 році Україні не вдалося отримати два планові транші позики МВФ та остаточний транш MFA III. Україна не втілила декількох важливих реформ, у тому числі не скасувала мораторій на продаж сільськогосподарських земель, не створила антикорупційного суду та не запровадила автоматичної перевірки електронних декларацій держслужбовців.
  •          Після відповідного рішення Ради ЄС громадяни України, які мають біометричні закордонні паспорти, отримали право на короткостроковий безвізовий в’їзд до ЄС. Офіційний діалог між Україною та ЄС щодо лібералізації візового режиму розпочався у 2008 році, а в 2010 році ЄС надав Україні план дій із лібералізації візового режиму, який включав ряд умов, як-то запровадження біометричних паспортів, створення антикорупційних органів та запуск електронної системи декларування активів державних службовців. Механізм призупинення безвізового режиму, прийнятий у 2017 році, надає ЄС право скасувати безвізовий режим для України, якщо вона не виконуватиме необхідних умовам, зокрема не забезпечить незалежність, ефективність та стійкість антикорупційних структур.
  •          Починаючи з березня 2017 року в Україні було припинено торгівлю з неконтрольованими територіями на Сході країни. Цьому передувала кампанія із блокування торговельних перевезень, яку проводили політики та активісти в знак протесту проти торгівлі з сепаратистами, очолюваними Росією. Оскільки Україна отримувала основну частину вугілля зі Сходу, вона стикнулася із дефіцитом енергоносіїв і була змушена імпортувати вугілля. Також порушились ланцюжки постачання для підприємств металургії, що використовували вугілля, кокс та чорні метали зі Сходу.
  •          1 серпня 2017 року набула чинності Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною (CUFTA). Угода про асоціацію між Україною та ЄС повністю набрала чинності 1 вересня 2017 року.
  •          У 2017 році продовжився збройний конфлікт із об’єднаними російсько-сепаратистськими силами на Сході України. Найбільше загострення конфлікту відбулося взимку в м.Авдіївка, де об'єднані російсько-сепаратистські сили обстрілами пошкодили інфраструктуру, залишивши місцевих жителів без води, опалення та електроенергії, а також влітку, коли об'єднані російсько-сепаратистські сили неодноразово порушували тимчасові режими припинення вогню. Для протидії дезінформації з боку Росії в Україні було заблоковано декілька російських веб-сайтів та соціальних мереж. У 2017 році 203 військовослужбовців Збройних Сил України були вбиті на війні, а 1126 отримали поранення.
  •          Під час найбільшого обміну полоненими, який відбувся у грудні, Україна обміняла 237 ув'язнених бійців незаконних збройних угруповань на 74 заручників, захоплених об'єднаними російсько-сепаратистськими силами. Раніше двоє членів Меджлісу кримськотатарського народу були звільнені з політично мотивованого ув’язнення російською окупаційною владою в АР Крим. Разом з цим, ще багато українців залишаються незаконно ув’язненими у Криму, на Сході України та в Росії.

   

  Реальний сектор

  •          Реальний ВВП за перші три квартали 2017 року зріс на 2,3% дпр через зростання внутрішнього попиту. Валове нагромадження основного капіталу зросло на 19,5% дпр, оскільки компанії продовжили інвестиції в нові машини, обладнання та інфраструктуру після років хронічного недоінвестування. Водночас підвищення мінімальної заробітної плати та більш конкурентний ринок праці допомагали стимулювати зростання доходів та збільшення споживчого попиту. Однак підвищення внутрішнього попиту стимулювало зростання імпорту на 7,3% дпр. Реальний експорт зріс на 1,8% дпр, оскільки диверсифікація експорту та покращення зовнішнього попиту компенсували вплив заблокованої торгівлі з окупованою частиною Донбасу.
  •          Більшість секторів економіки покращили свої показники протягом року. Промислове виробництво майже не змінилось за 11 місяців 2017 року (повідомлено про зменшення на 0,1% дпр). Більший внутрішній попит стимулював приріст переробної промисловості на 3,9% дпр, що компенсувало падіння випуску у добувній промисловості на 6,0% дпр та виробництва електрики на 5,7% дпр через заблоковану торгівлю з окупованою частиною Донбасу. Зростання внутрішнього попиту стимулювало збільшення роздрібної торгівлі та вантажних перевезень. Вищі інвестиції в інфраструктуру та комерційну нерухомість сприяли приросту будівельних робіт у січні-листопаді на 22,5% дпр.

   

  Енергетика

  •          Стокгольмський арбітраж прийняв фінальне рішення у справі «Газпром» проти «Нафтогазу» щодо постачання газу. Суд скасував вимогу газового контракту «бери або плати» на 2012-2017 роки, тим самим зекономивши «Нафтогазу» 56 млрд дол. США. Він також знизив обов’язковий обсяг купівлі газу до 5 млрд куб. метрів на рік з 52 млрд куб. метрів у 2018-2019 роках та зобов’язав «Газпром» знизити контрактну ціну на газ до ринкового рівня. Проте, «Нафтогаз» все одно має заплатити «Газпрому» 2 млрд дол. США за газ, спожитий в 2014 році.
  •          Парламент увалив Закон «Про ринок електричної енергії» у травні 2017 року. В Законі передбачено запровадження нової моделі ринку електроенергії відповідного до вимог Третього енергопакету, зокрема йдеться про розділення функцій з передачі та розподілу електроенергії. «Енергоринок», національний оператор оптового ринку електроенергії в Україні, пізніше того року утворив філію «Оператор ринку» для продажу електроенергії на ринках «на добу наперед» та внутрішньодобовому відповідно до нової моделі. Крім того, ДП «Укренерго», національного оператора електричних мереж, було трансформовано в приватну акціонерну компанію зі 100% державною власністю.
  •          В червні 2017 року було прийнято кілька важливих законів, включаючи закон про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, про Фонд енергоефективності та про енергетичну ефективність будівель. Обов'язкова сертифікація енергоефективності ряду категорій будівель, включаючи нові будівлі, має запустити фундаментально новий ринок для термо- та енергетичної модернізації будівель в Україні. Новостворений Фонд енергоефективності частково компенсуватиме витрати на підвищення енергоефективності будівель. Діяльність Фонду фінансуватиметься з державного бюджету та внесків міжнародних донорів. У Законі про Державний бюджет на 2018 рік виділено 1,2 млрд грн на фінансування Фонду, що навряд чи буде достатнім для його ефективної роботи.
  •          В червні Уряд відмовився від планів підвищити тарифи на газ для населення, змусивши «Нафтогаз» постачати газ населенню за попередньо визначеними цінами. Це повертає цінові викривлення на ринок газу України і може спричинити подальшу деградацію газової інфраструктури та надмірне споживання газу населенням.
  •          Оператор енергосистеми України «Укренерго» підписав угоду з енергосистемою континентальної Європи ENTSO-E про об’єднання енергосистем України та Молдови. Синхронізація з ENTSO-E вимагає не лише вирішення складних технологічних проблем, але й запровадження інших принципів продажу електроенергії (коли будь-який споживач в Україні зможе купувати електроенергію в будь-якого європейського виробника, а українські виробники зможуть експортувати електроенергію будь-якому споживачу в Європі).

   

  Транспорт

  •          В 2017 році Кабінет Міністрів розширив тимчасовий механізм фінансування будівництва доріг державного значення в Україні. 50% обсягу перевиконаних надходжень митних платежів (в основному, ПДВ на імпорт) направляються на будівництво доріг відповідної області. Дію цього механізму було продовжено на 2018 рік.
  •          Високі збори в українських морських портах є давньою перешкодою у розвитку морської галузі в Україні. Для підвищення конкурентоспроможності портів уряд знизив портові збори (корабельний, канальний, маячний, санітарний, якірний, приватний та адміністративний) на 20% з 2018 року.
  •          У жовтні «Укрзалізниця» завершила будівництво Бескидського тунелю, який з’єднує залізничні станції Бескид та Скотарське у Карпатах. Новий тунель дозволить пропускати до 100 пар поїздів на день зі швидкістю 60-70 км/год (порівняно з 47 парами зі швидкістю 15-40 км/год в старому тунелі). «Укрзалізниця» планує здати новий тунель в експлуатацію до червня 2018 року після завершення будівництва залізничної колії в тунелі та прокладки електричних кабелів. Тунель підвищить привабливість України в якості транзитної країни.

   

  Сільське господарство:

  •          У січні - листопаді сільськогосподарське виробництво скоротилося на 2,8% дпр через зниження виробництва продукції рослинництва на 3,8% дпр.
  •          У 2017 році уряд визначив пріоритетним підтримку фермерства та розвиток сільськогосподарської кооперації. Таке рішення знайшло відображення в створенні посади заступника Міністра агрополітики з питань підтримки фермерства та ухваленні Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки.
  •          Було ухвалено один з основних евроінтеграційних законів «Про безпечність та гігієну кормів». Закон наближує виробництво кормів до європейських вимог харчової безпеки.
  •          ЕС ухвалив додаткові квоти на безмитний ввіз ряду українських аграрних продуктів (зернові, мед, оброблені томати, виноградний сік). Квоти на мед та виноградний сік майже одразу заповнюються.
  •          Запроваджена у 2017 році система підтримки сільгосптоваровиробників мала обмежену ефективність. Левову частку дотацій отримали великі підприємства, які виробляють продукцію птахівництва.

   

  Зовнішній сектор

  •          За 11 місяців 2017 року дефіцит платіжного рахунку залишився на рівні 3,0 млрд дол. США (що мало відрізняється від показника 2016 року). Зростання дефіциту торгівлі товарами та виплат доходів за інвестиціями компенсувалось зростанням переказів в Україну та профіциту торгівлі товарами.
  •          Експорт товарів зріс на 20% дпр включно із зростанням експорту до ЄС на 33% дпр. Це відображало зростання цін на сировинні товари та, ймовірно, ефекти вільної торгівлі з ЄС. У січні-листопаді імпорт товарів зріс на 22% дпр, оскільки імпорт мінеральних товарів стрибнув на 51% дпр з низької бази. Інвестиційний попит пояснює подальше швидке зростання імпорту машин та обладнання, що зріз більш ніж на 81% від мінімуму у 2015 році. Імпорт інших товарів зріс на 15% дпр: він стимулювався вищим споживчим попитом.
  •          Профіцит фінансового рахунку сягнув 5,5 млрд дол. США у січні-листопаді (порівняно з 4,7 млрд дол. США за аналогічний період 2016 року). Надходження до державного сектору зросли до 2,1 млрд дол. США, оскільки Україна випустила Єврооблігації. Надходження ПІІ до небанківського сектору зросли до 1,5 млрд дол. США, але залишились дуже низькими.

   

  Фіскальна політика

  •          Бюджетний 2017 рік повторив традиційні проблеми бюджетної політики країни. Протягом року державний та місцеві бюджети були в профіциті, але стали дефіцитними в грудні. Дефіцит Державного бюджету за оцінкою становив 45 млрд грн. Фінансування капітальних видатків в кінці року знову призводить до їх низької ефективності, що повинно спонукати уряд якомога швидше переходити до середньострокового бюджетного планування з традиційного однорічного бюджетування. Уряд пообіцяв запровадити середньострокове бюджетне планування вже з Бюджету на 2019 рік.
  •          У 2017 році знову не було виконано планів з приватизації. Надходження від приватизації у 3,4 млрд грн становили лише 20% річного плану. Спроби продати Одеський припортовий завод провалились.
  •          У квітні було запроваджено автоматичне відшкодування ПДВ на основі відкритого електронного реєстру. За даними Державної фіскальної служби у квітні-жовтні заборгованість з відшкодування ПДВ було майже скасовано. Це суттєво поліпшує ділове середовище. Водночас результати запровадження системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) з липня 2017 року були суперечливими, що призвело до тимчасової призупинки дії системи з початку 2018 року.
  •          У грудні парламент ухвалив Закон про Державний бюджет на 2018 рік і зміни до Бюджетного та податкового кодексів. Бюджет на 2018 рік оснований на реалістичному макроекономічному прогнозі, але містить ризики щодо запланованих доходів та фінансування дефіциту. Зміни до Бюджетного кодексу передусім пов’язані із ухваленням реформи охорони здоров’я та іншими змінами законодавства. Податкові зміни знизили фіскальну стійкість, оскільки податкову базу було звужено наданням окремих податкових пільг зі сплати ПДВ (зокрема, можливість сплачувати ПДВ на ряд імпортованих інвестиційних товарів у розстрочку протягом 24 місяців, нульова ставка ПДВ на імпорт електромобілів).

   

  Соціальна політика

  •          Номінальний наявний доход населення зріс у 2017 році передусім завдяки стрімкому приросту доходу від оплати праці. Інші компоненти доходів зростали повільніше. Приріст реального наявного доходу був несуттєвим через пришвидшення інфляції.
  •          Восени 2017 року було ухвалено пенсійну реформу. Вік виходу на пенсію залишився незмінним. Водночас поступово підвищуватимуться вимоги до тривалості страхового стажу. Мінімальну пенсії за віком було також збільшено. Уряд також ухвалив дорожню карту запровадження накопичувальної пенсійної системи.
  •          Покриття населення житлово-комунальними субсидіями зросло у 2017 році. В листопаді 2017 року, 6,6 млн домогосподарств отримувало субсидію, що становить 44,3% всіх домогосподарств. Протягом року депутати кілька разів збільшували бюджетне фінансування субсидій.

   

  Ринок праці

  •          Середня зарплата у листопаді 2017 року досягла 7479 грн, що на 38,3% більше, ніж у листопаді 2016 року. Вона зросла на 21,4% дпр у реальному виразі. Зростання зарплати пояснювалось подвоєнням мінімальної зарплати у 2017 році (з 1600 грн до 3200 грн) і поліпшенням фінансового стану компаній.
  •          Рівень безробіття (методологія МОП) у перші дев’ять місяців 2017 року зріс на 0,2 відсоткових пунктів до 9,4% економічно активного населення у віці 15-70 років порівняно. Це частково пов’язано із демографічними змінами.
  •          Уряд підвищив мінімальну заробітну плату з 3200 грн до 3723 грн з січня 2018 року. Уряд пообіцяв подальше підвищення мінімальної заробітної плати до 4200 грн протягом року.

   

  Дерегуляція

  •          Щоб знизити адміністративний тиск на бізнес та сприяти конкуренції, в Україні було скасовано державне регулювання цін на ряд товарів та послуг, зокрема на продукти харчування, які вважаються соціально важливими.
  •          У 2017 році в Україні набув чинності закон, спрямований на захист бізнесу від незаконних та необґрунтованих обшуків правоохоронними органами. Закон дозволяє проводити обшуки лише у присутності адвокатів, вимагає від правоохоронців, які проводять обшук, вести відеозапис їхніх дій та забороняє вилучення оригіналів документів та комп’ютерного обладнання.
  •          Законом, прийнятим в Україні у 2017 році, скасовується обов’язкове використання суб’єктами господарської діяльності печаток на документах, що сприяє легшому веденню бізнесу.

   

  Монетарна політика та обмінний курс

  •          Інфляція залишалась високою в 2017 році та сягнула 14,4% в середньому за рік проти 13,9% в 2016 році. Це відображало зростання цін на продукти харчування, поступове відновлення споживчого попиту та підвищення витрат на робочу силу. Ціни на продукти харчування зросли на 13%, ціни на оплату житла та комунальні послуги зросли на 27%.
  •          НБУ змінив облікову ставку з 14% річних до 14,5% річних протягом року. НБУ зменшив облікову ставку двічі навесні, але повернув облікову ставку на рівень вищий попереднього після зростання інфляційного тиску в кінці року. Втім банківські відсоткові ставки надалі зменшувались у 2017 році. Індекс ставок на 12-місячні депозити фізичних осіб у гривні зменшився до рівня меншого за 15% річних з 18% річних.
  •          Міжбанківський обмінний курс дещо впав з 27 грн за дол. США на початку року до 28 грн за дол. США в кінці року. Обмінний курс гривні мав традиційні сезонні коливання, де він посилився навесні та ослабнув у кінці року. Зростання споживчого та інвестиційного попиту на імпортовані товари збільшило тиск на обмінний курс в останньому кварталі 2017 року. Міжнародні резерви НБУ сягнули 18,8 млрд дол. США в кінці 2017 року через запозичення публічного сектора та чисту покупку іноземної валюти на міжбанківському ринку.

   

  Державний борг

  •          За одинадцять місяців 2017 року державний борг зріс на 7,5% в еквіваленті дол. США (до 76,3 млрд дол. США) або на 6,9% у гривневому еквіваленті (до 2 062 млрд грн). Зовнішня фіскальна стійкість залишається низькою: державний борг, номінований в іноземній валюті, складає 69,7% від загальної суми боргу.
  •          У січні-листопаді внутрішній борг збільшився на 6,8% у гривневому еквіваленті передусім через подальшу рекапіталізацію державних банків. У 2017 році загальний обсяг вливання капіталу до Приватбанку, Ощадбанку та Укрексімбанку (рекапіталізація) сягнув 70,7 млрд грн.
  •          У жовтні уряд та НБУ завершили репрофайлінг ОВДП у власності НБУ. ОВДП на суму 220 млрд грн (із загальної суми 361 млрд грн) було замінено на довгострокові ОВДП (зі строками погашення у 2025-2047 роках) із індексованою ставкою (близько 145 млрд грн) або фіксованою ставкою.
  •          У 2017 році Україна вперше з 2013 року повернулась на міжнародний ринок капіталу. Були розміщені 15-річні Єврооблігації на суму 3,0 млрд дол. США зі ставкою 7,375 річних, з яких 1,6 млрд дол. США були використані для викупу Єврооблігацій зі строком погашення у 2019-2020 роках. Україна також отримала від МВФ 1,0 млрд дол. США одним траншем в рамках програми розширеного фінансування (EFF), а також макрофінансову допомогу ЄС (MFA III) на суму 600 млн євро. В цілому, за одинадцять місяців 2017 року державний зовнішній борг зріс на 7,6% в еквіваленті дол. США.
  •         Міністерство фінансів схвалило Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2017-2019 роки. Прогноз граничного значення прямого державного боргу по відношенню до ВВП на 2017-2019 роки становить відповідно 66%, 62% та 58%. Середній термін погашення боргу планується збільшити до 7 років у 2017-2018 роках та 6 років у 2019 році.