Корупція, недотримання прав власності та надмірне регулювання діяльності підприємств – ключові проблеми українського ділового середовища. Які зміни відбулися на цьому терені протягом останніх півроку, що минули від часу повалення режиму Януковича? Що очікує український бізнес в першу чергу від уряду для покращання ділового середовища зараз в країні? Сьогодні країна знаходиться в умовах, в яких ніколи до цього не перебувала. З одного боку, це глибока економічна криза та необхідність реформувати та навіть відбудовувати наново ключові державні інститути. З іншого, війна на Сході країни — бойові дії з терористами, що підтримуються Росією, які вимагають ресурсів та мобілізації сил усього суспільства.
Корупція: чи покращилась ситуація
За результатами дослідження «Ділова думка»,що проводилося Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій в травні 2014 року – частка опитаних керівників підприємств, що вважають корупцію явищем розповсюдженим для їхнього сектору бізнесу скоротилась з 62,1% до 51,6 %, а частка тих, хто вважає, що неформальні відносини з представниками органів влади важливі для досягнення успіху у бізнесі зменшилася з 48,0% до 31,7%. Зменшення значення показника характерне для підприємств усіх розмірів. Найважливішими неформальні зв’язки є для середніх підприємств (40,7%), найменш – для великих (20,5%). Для малих підприємств важливість неформальних відносин склала 31,4%. Рівень важливості варіює залежно від державного органу (Таблиця 1).
Інші показники, якими вимріюють важливість корупції для бізнесу, також змінилися й свідчать, що корупція як явище стає менш «вигідною» для підприємства. Так, невизначеність наслідків корупційного діяння , тобто неможливість платників неофіційних платежів забезпечити бажані результати, свідчить про те якою мірою корупція є «вигідною» для підприємства, та такою, що дозволяє «вирішити питання швидше». Чим менше цей показник тим більше «вигідною» є корупція для бізнесу. У 2014 році за оцінками керівників підприємств невизначеність наслідків корупційних дій збільшилася на 5,3% і склала 62,5%. Найбільш непередбачливими наслідки корупційних актів є для великих підприємств (75,1%). Для малих та середніх підприємств цей показник відповідно становить 58,6% та 57,9%. Непередбачуваність розмірів неофіційних платежів є ще одним із показників, що вимірюють наскільки сталою є корупція, як інститут та якою мірою це вигідно для підприємства. У 2014 непередбачуваність розмірів неофіційних платежів зросла порівняно до 2013 року з 59,9% до 75,1%. Найбільш непередбачуваними і нестабільними неофіційні платежі виявилися для середніх підприємств (81,8%), для малих і великих показник є майже рівним і відповідно становить 71,8% та 70,8%.
Таблиця 1. Важливість неформальних зв’язків з посадовими особами для успіху економічної діяльності, %*
|
Неформальнізв’язки |
||||||
|
|
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
2014 до 2013 |
|
ДПА |
51,7 |
35,4 |
62,4 |
44,7 |
30,7 |
-14,0 |
|
Міліція |
46,5 |
31,0 |
53,7 |
39,5 |
26,6 |
-12,9 |
|
Міська (районна) влада |
50,0 |
34,5 |
51,1 |
36,9 |
26,1 |
-10,8 |
|
Обласнавлада |
43,9 |
33,1 |
49,8 |
38,7 |
26,4 |
-12,3 |
|
Центральнавлада |
49,3 |
30,5 |
43,9 |
38,9 |
24,0 |
-14,9 |
|
Загалом |
57,0 |
41,5 |
64,2 |
48,0 |
31,7 |
-16,3 |
*% менеджерів, які вважають неформальні зв’язки як важливі або дуже важливі для успішного ведення бізнесу.
Дотримання прав власності: чи вірить бізнес в справедливу систему судочинства
Частка тих, хто думає, що судова система спроможна забезпечити виконання їхніх комерційних угод, зросла з 28,9% у 2013 р. до 36,9% у 2014. Порівняно і з 2013 роком на 7,9% зріс також відсоток тих підприємств, які впевнені, що судова система здатна ефективно захищати та забезпечувати особисту безпеку підприємців від злочинності (19,4% у 2013 та 27,3% у 2014).
Успішне завершення військової операції — домінуюче очікування українського бізнесу
Військові дії на Сході країни та агресія з боку Російської Федерації – наклали суттєвий відбиток на процеси, які відбуваються в країні, в тому числі в сфері реформування ділового клімату. Серед першочергових кроків на терені реформ, які очікує бізнес для покращення ділового середовища, чільне місце с двократним відривом від інших займає зовсім не економічний або регуляторний захід. Перше місце посідає успішне завершення військової операції в зоні АТО — так вважає 76,9% опитаних керівників підприємств (Графік 1).
Графік 1. Рейтинг першочергових економічних/політичних кроків, які бізнес очікує від влади, % опитаних*
*Сума відсотків є більшою, ніж 100%, бо респонденти мали можливість вибрати до 5 заходів, які на їх думку є важливими
Перевибори парламенту (41,0%) та боротьба з корупцією (40,1%) за важливістю ділять 2 та 3 місця в списку першочергових заходів. Третє місце займає збільшення прозорості діяльності влади — цього кроку від влади очікують 26,3% опитаних. Четверте місце посідають очікування зменшення податкового навантаження, такої думки дотримуються 24,4% опитаних. 23,7% та 21,8% опитаних очікують відповідно збільшення прозорості державних закупівель та покращення регуляторного середовища. Близько двадцяти відсотків підтримки мають такі заходи, як реформа судової системи (19,9%) та спрощення адміністрування податків (19,6%).
Вплив ситуації на Сході крани на діяльність підприємств: порушення виробничих та логістичних зв’язків та проблеми з пошуком нових клієнтів
Порівнюючи фінансову ситуацію на підприємстві зараз та рік назад 42,3% опитаних керівників підприємств повідомили про відсутність змін, 8% вказали, що стало краще, а 40,7% опитаних зазначили, що ситуація погіршилася, 9% — не змогли дати відповіді на питання. Більшість опитаних — 49,8% — не пов’язує погіршення економічної ситуації виключно з дестабілізацією на Сході — скорочення виробництва, зменшення попиту, проблеми з доступом до фінансових ресурсів та інші проблеми — спостерігаються в промисловому секторі останні два роки. 33,6 % опитаних керівників підприємств повідомили, що дестабілізація ситуації на Сході України поки не вплинула на фінансово-економічну ситуацію на підприємстві, 33,6% опитаних вважають, що вона погіршилась, а 2% — що вона суттєво погіршилась. Майже третина опитних — 29,5% — не змогли відповісти на питання, 1,3% — повідомили, що ситуація суттєво покращилась, через нові замовлення.
Графік 2. Проблеми, з якими стикуються підприємства внаслідок дестабілізації ситуації в Донецький та Луганській областях, % опитаних*
*Сума відсотків є більшою, ніж 100%, бо респонденти мали можливість вибрати до 5 заходів, які на їх думку є важливими
Відповідаючи на питання про те, з якими конкретними труднощами стикнулося підприємства у зв’язку з подіями в Донецькій та Луганській областях, перше місце посідають труднощі з пошуком клієнтів (44,4%), далі йдуть логістичні труднощі (38,3%), третє місце за труднощами у роботі з фінансовим установами (28,0%) та відмові партнерів у співпраці (25,5%) (Графік 2).
Замість висновків
Точну відповідь на питання чи означають наведені вище дані щодо корупції, що ситуація вже покращилась, можна дати лише через певний час. Зараз в черговий раз можна лише засвідчити, що підприємства мають саме такі очікування — зменшення корупції, чесна судова система, захист прав та свобод. Однак зараз, згідно з отриманими результатами, найбільшим негативним подразником для ділового клімату є зовсім неекономічний чинник, а саме російська військова агресія на Сході України. Тому успішне закінчення військової операції, наведення ладу та відновлення цих територій в складі єдиної української держави - це те, що очікує від влади український бізнес в першу чергу.
За результатами квартальних опитувань Інституту економічних досліджень та політичних консультацій в рамках проекту «Дослідження ділової думки». Опитування керівників підприємств областях, що представляють, відповідно, Центр, Захід, Південь та Схід України, проводяться з 1996р. на основі панельної вибірки, що містить 450 підприємств, що представляють всі галузі обробної промисловості. Останнє опитування проведене з 25 липня по 15 серпня 2014р. Дані про очікувавані заходи та реформи, а також оцінки впливу ситуації в Донецькій та Луганській областях, було зібрано під час цієї хвилі опитування. Опитування, де досліджувалися питання корупції, проходило в квітні-травні 2014 року.
Матеріал вийшов як стаття німецькою мовою в часописі «UkraineAnalysen» No.136
