Еспресо та Інститут економічних досліджень та політичних консультацій представляють спільний проєкт до 30-річчя Незалежності України. Цього разу розповідаємо про створення сучасного ринку газу в Україні.
Газовий сектор в Україні традиційно характеризувався відсутністю прозорості, заборгованістю споживачів за поставлений газ, перехресним субсидіюванням (високі ціни для промисловості та низькі ціни для населення). В торгівлі газом процвітали різного роду корупційні схеми, тоді як використання газу відзначалось високим рівнем неефективності. Контроль за НАК "Нафтогаз України" був предметом жорсткої боротьби між різними політико-економічними угрупованнями, оскільки компанія розглядалась як інструмент реалізації цілком конкретних приватних економічних інтересів.
Вирішення цих та інших проблем перебуває виключно в площині реформ, спрямованих на формування цивілізованого газового ринку в Україні. Початком великомасштабної реформи газового сектору в Україні можна вважати прийняття плану заходів щодо реформування газового сектору, узгодженого зі Світовим банком. Планом зокрема передбачалось прийняття Закону України "Про ринок природного газу", узгодженого з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, внесення змін до цілої низки законів в частині відокремлення діяльності з транспортування газу, підвищення цін на природний газ для населення та виробників теплової енергії, розробку плану реструктуризації НАК "Нафтогаз України", посилення незалежності НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), удосконалення механізму допомоги вразливими групам споживачів, перегляд правил ліцензування відповідних видів діяльності тощо.
В 2015 році було прийнято Закон України "Про ринок природного газу", яким фактично було створено сучасний ринок газу в Україні. Цей Закон став важливим кроком в напрямку імплементації актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики.
Згідно Закону ринок природного газу будується на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу та має такі параметри:
- Відокремлення функцій оператора газотранспортної системи від функцій видобування та постачання природного газу. Компанія-оператор перебуватиме у державній власності, а її приватизація не передбачається. До речі, з 1 січня 2020 року функції транспортування газу територією України здійснює спеціально створене товариство – ТОВ "Оператор ГТС України".
- Чітке розмежування функцій держави та регулятора ринку (національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг). Це означає, що держава регулює монопольні ринки (транспортування, розподілу, зберігання, послуг установки LNG). Регулювання тарифів має забезпечити надходження інвестицій в газотранспортні та газорозподільні системи, газосховища, установку LNG. та максимально сприяє розвитку добросовісної конкуренції на товарному ринку природного газу. Закон передбачає мінімальне втручання держави у функціонування оптового ринку газу та визначає підстави для такого втручання.
- Рівні права доступу суб’єктів ринку газу до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установок LNG та на приєднання до газотранспортних і газорозподільних систем. Такі ж права отримали виробники біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел. До речі, Оператор ГТС вже запровадив аукціонний розподіл потужностей на міждержавних з’єднаннях через аукціони на сертифікованих платформах.
- Чітке визначення функцій оператора ГТС, оператора газорозподільної системи, оператора газосховища, оператора установки LNG. Вони мають розробити спеціальні кодекси, які регламентують функціонування відповідних систем (об’єктів), правил експлуатації та доступу до них.
- Вільне ціноутворення. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому Закон гарантує свободу вибору джерел надходження природного газу.
- Створення інституту постачальника газу "останньої надії". Компанія- постачальник "останньої надії" має забезпечити безперервне постачання природного газу споживачу тоді, коли споживач в силу певних причин не може скористатись "традиційними" каналами постачання.
- Захист вразливих споживачів. З цією метою Уряд встановлює критерії для віднесення споживачів до категорії вразливих. Вразливі споживачі мають право на субсидію для відшкодування витрат за спожитий природний газ та іншу адресну допомогу. Порядок надання такої допомоги визначається Урядом.
Закон передбачав, що суб’єкти владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону мають брати до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу.
Невід’ємною складовою змін стало реформування НАК "Нафтогаз України". Зміст реформи визначався Керівними принципами ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності та Принципами корпоративного управління ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку). Мова йде про cтворення повноцінних та ефективних органів управління, чіткий розподіл повноважень в межах компанії на всіх рівнях, функціонування ефективної системи внутрішнього контролю, усунення політичного впливу на діяльність компанії, створення рівних з приватними компаніями умов діяльності на ринку.
В цілому, переважна більшість поставлених завдань успішно виконані, а внутрішній ринок газу практично створено. І тепер мова йде про забезпечення його нормального функціонування та подальший розвиток.
