Еспресо та Інститут економічних досліджень та політичних консультацій представляють спільний проєкт до 30-річчя Незалежності України. Цього разу розповідаємо про економічну складову російської агресії проти України
Російський владний істеблішмент категорично не сприйняв Революцію гідності, розцінивши її як загрозу чинному російському політичному режиму та суттєве послаблення геополітичних позицій РФ внаслідок виходу України з-під російського контролю. Саме виходячи з цих міркувань, в 2014 році Росія анексувала Крим та фактично розпочала збройну агресію на Сході.
Анексія Криму та війна, яку веде Росія проти України вже сьомий рік поспіль, має цілком конкретну економічну ціну. Мова йде передовсім про втрату частини економічного потенціалу - активів, які залишаються на окупованих територіях, та розрив усталених економічних зв’язків між підприємствами. Підприємці втрачають традиційні ринки збуту та постачальників і мають адаптуватись до нових реалій, що також вимагає певних витрат. Країна втрачає частину бюджетних доходів, які надходили з відповідних територій до окупації. Свою конкретну економічну ціну мають торговельні санкції. Зростають військові витрати, виникає потреба допомагати внутрішньо переміщеним особам, тощо. Виникають нові корупційні схеми з усіма відповідними негативними наслідками. Суттєво посилюється невизначеність щодо державної політики стосовно окремих сфер та галузей економіки, державного регулювання виробничо-комерційної діяльності. І цей перелік зумовлених війною негативних економічних ефектів можна продовжувати.
За оцінками експертів Центру економічної стратегії вартість втрачених Україною в Криму активів становить 135 млрд дол.. Ці втрати включають вартість землі на Кримському півострові (3 млрд дол.) та доведених покладів корисних копалин (52,3 млрд дол.), втрати житлової нерухомості населенням (42,7 млрд дол), втрати приватних компаній (18,4 млрд дол.) та банків (2,7 млрд дол.), втрати держави (14 млрд дол.) та місцевих громад (1,7 млрд) дол.
За оцінками експертів Німецького інституту економічних досліджень війна на Сході привела до зниження ВВП України на душу населення за період 2013- 2017 рр на 15,1%, або близько 1 439 дол.
За оцінками американського дослідника Андерса Ослунда Україна від російської агресії втратила близько 100 млрд. дол. ( 27 млрд. дол. наслідок анексії Криму та 73 млрд. дол. внаслідок агресії на Сході).
Економічні втрати від російської агресії також понесли й тимчасово окуповані райони Донецької та Луганської областей. За оцінками Німецького інституту економічних досліджень ці райони втратили 43% та 52% (4 630 і 3 326 дол.) валового регіонального продукту на душу населення протягом 2013-2016 рр.
За оцінками Віденського інституту міжнародних економічних досліджень протягом першого року збройного конфлікту економіка ОРДЛО скоротилась на 50%.
Оцінки втрат відрізняються в залежності від методики розрахунків, але в цілому вони переконливо свідчать про те, що російська агресія завдала Україні серйозних економічних збитків.
Водночас, відновлення тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей потребуватиме значних коштів. Так, за оцінками експертів Віденського інституту міжнародних економічних досліджень таке відновлення коштуватиме щонайменше 21,7 млрд дол. При цьому відновлення фізичного капіталу вимагатиме 9,5 млрд. дол., людського капіталу – 8,6 млрд. дол., а відновлення довкілля – 3,6 млрд дол.
Одним з масштабних економічних наслідків російської агресії стала переорієнтація української зовнішньої торгівлі з російського ринку на ринки інших країн. За даними НБУ в 2013 році на РФ припадало 28,0% українського експорту та 25,9% імпорту товарів та послуг ( на ЄС відповідно 36,1% та 34,0%). А в 2019 році частка РФ скоротилась до 10,0% експорту та 10,3% імпорту (тоді як на ЄС припадало відповідно 34,8% та 40,8%.
Ну а тепер кілька висновків.
Російська анексія Криму та агресія на Сході України має надзвичайно серйозні наслідки для економіки Україна в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. Без адекватної кількісної та якісної оцінки таких наслідків неможливо приймати зважені політичні рішення щодо соціально-економічного-розвитку країни та майбутньої реінтеграції цих територій, адекватно формулювати українську позицію щодо відновлення територіальної цілісності та покарання агресора на міжнародній арені.
Компенсувати втрати можна завдяки динамічному економічному зростанню, яке неможливо забезпечити без масштабних економічних реформ та допомоги міжнародної спільноти. Успішний соціально-економічний розвиток України є головною передумовою успішної протидії російській агресії та інструментом реінтеграції країни після відновлення її територіальної цілісності.
