Для виходу продукції на Європейські ринки виробникам потрібно докласти зусиль. Найпростіше тим, хто вже вийшов на ринки Європи.
Звичайно простіше виходити на європейські ринки з тими товарами, які найменше вимагають підтвердження дотримання певних стандартів. Значно складніше виходити на ринки з продукцією, виробництво якої вимагає попередньої перевірки підприємств та підтвердження якості товару. Це все додаткове навантаження на підприємство. Наприклад, підтвердження високих стандартів вимагає виробництво в сільському господарстві, в харчовій промисловості, товарів тваринного походження та складного машинобудування.
Аналіз структури українського експорту і особливо нових товарів, які зараз з'явились на ринку Європейського Союзу, показує вихід на ринки не тільки простих товарів. Зараз прості товари активно експортуються і формують найбільшу категорію в експорті. Наприклад, у 2017 році динамічно розвивався експорт кукурудзи та залізної руди.
Набагато приємніше і цікавіше подивитись на нішеві товари, які ми називаємо складними для експорту. Така продукція поки що не займає високої частки в експорті.
Наприклад, у 2017 році вперше серед лідерів виходу на європейські ринкі з'явились будівельні крани, які постачались у Францію. Україна продавала різні човни в Румунію, Польщу, Литву і в інші країни. Це товари, які раніше не експортувались, або постачались років 5-6 тому. В принципі Україна зараз ніби освоює нові ринки.
Так само цікавий випадок з експортом вершкового масла. Україна лише нещодавно отримала дозвіл на експорт молока і молочних продуктів в Європейський Союз. І ми за 2017 рік заробили більше півмільйона доларів на експорті вершкового масла, що ніби не характерно для України. Важливо дивитись не лише на ті товари, які легко експортувати, а на загальну картину.
Взагалі вільних ніш у світі, де б нікого не було, немає. Є товари, про які ми просто не здогадувались, що ми взагалі їх хочемо. Наприклад, мобільних телефонів 20 років тому не було. Коли їх винайшли – це була вільна ніша. З іншого боку, вона була зайнята стаціонарними телефонами. Тому говорити про вільні ніші або їх наявність – це досить дивна постановка питання.
Можна говорити, що є більш конкурентні і менш конкурентні ніші. Європейський ринок в принципі достатньо конкурентний для всіх товарів, що не заважає йому бути ключовим експортним партнером України. Туди Україна спрямовує зараз найбільшу частку своїх товарів.
Як показує досвід, все можливо, якщо наполегливо працювати. Повертаючись до тих товарів, які ми експортували в цьому році, побачимо, що Україна починає виходити на ринок з цікавими і нестандартними пропозиціями.
Ці товари поки що не є домінантними, але вони займають свою нішу. Наприклад, той же мед. У світі абсолютний лідер по експорту меду – Китай. Україна його ще не наздогнала, але вона виходить на другі позиції, витіснивши країни Латинської Америки.
На сьогодні, ми експортуємо мед великими партіями, не розфасовуючи його. Зараз на Західній Україні відкрився завод по переробці меду. Я сподіваюсь, що він буде постачати продукцію не лише в Україну, але й до ЄС. Експорт до Європи переробленого та розфасованого меду дозволить зайти країні в нові ринкові ніші.
Для освоєння зовсім нових вільних ніш, має бути представлений абсолютно новий супер-інноваційний продукт, яким ніколи раніше не користувались. Можливо, такі ніші існують. Наприклад, військові безпілотники. Нещодавно прочитала, що Україна на виставці представила безпілотники-камікадзе, які можуть довозити зброю до місця призначення і гинути. Не знаю, це іновація чи ні, але є такі нетривіальні ніші, які розвиваються з нуля, тому що з'являється, абсолютно новий продукт.
Або пару місяців тому у Швейцарії винайшли рожевий шоколад. Це нова ніша. А всі інші ніші зайняті кимось більш чи менш конкурентними. Україні потрібно їх займати. Причому ці ніші зайняті не тільки в Європейському Союзі. Всі мають певні ніші у всьому світі. Можна заходити в певну нішу, розвиватись, з'ясовувати, що в цій ніші низька конкуренція. Складно говорити, що в світі є порожні ніші.
