Друк

Статті

  • 01.09.2017

    Місія МВФ. Чого чекають від України

    Місія Міжнародного валютного фонду прибуде в Україну в середині вересня

    Цей візит - частина роботи. Не можна говорити про те, що хтось приїде з якимись подарунками, або під час візиту буде прийнято якесь рішення. Візит - це завершення певного етапу консультацій між сторонами, вивчення ситуації на місцях і підготовка певного рішення. В цьому плані я б не переоцінював сам візит, а розглядав би його як інструмент комунікації.

    Якщо уважно подивитися на останні оцінки Міжнародного валютного фонду (востаннє велика місія працювала в Україні в квітні цього року і підготувала глибокий аналіз того, що відбувалося в економічній політиці в цілому, давала панорамний вид нашої ситуації) то, якщо коротко, їх спостереження звелися до декількох основних пунктів.

    Перше, і найважливіше. Українська економіка оживає. У середньостроковому плані оцінки МВФ є позитивними. Це говорить про те, що ми, напевно, подолали фазу падіння. Сьогодні йде відновлення української економіки, і це – позитив, пов'язаний, в тому числі, з діяльністю Міжнародного валютного фонду.

    Короткострокове відновлення – це одне, але необхідне проведення структурних реформ для того, щоб забезпечити довгостроковий економічний розвиток і зростання. Це є дуже важливим, тому що МВФ, вся його логіка полягає в тому, щоб прийти, допомогти впоратися з поточними проблемами, які не дають можливість розвиватися. Але під час цього періоду, країна повинна закласти подальшу основу для свого економічного зростання.

    Основні моменти в звіті щодо України також зводилися до того, чого не було зроблено з того, що було обіцяно під час попередніх консультацій.

    Почнемо політичних обіцянок. Ключове питання, яке існує у МВФ, – це здатність країни, українського державного менеджменту стати дійсно ефективними керуючими, подолавши ключову проблему нашого суспільства – корупцію.

    Якщо ми уважно подивимося на діяльність МВФ, то місія, яка приїжджала до нас в квітні, підготувала дуже цікавий документ. У ньому – велика кількість оцінок того, як корупція впливає на економічне зростання, добробут і так далі, за всіма економічними параметрами. Розмови з МВФ і поява такого документа для мене є абсолютно чітким сигналом в тому, що МВФ боїться недієздатності України саме в тому плані, що корупція впливає абсолютно на все, – прийняття політичних рішень, використання грошей і так далі. Що це не питання окремої людини, це наша системна проблема, без вирішення якої важко йти вперед.

    Ще момент, на який МВФ делікатно звертає нашу увагу, – це пенсійна реформа. І тут були непрості дискусії з фондом. Ідея уряду була на першому етапі підвищити розмір пенсій, але це призводило до збільшення дефіциту Пенсійного фонду. І тільки на другому етапі цієї реформи передбачалося провести якісь зміни, які зроблять Пенсійний фонд сильнішим, щоб знизити його дефіцит. Зі скрипом були досягнуті домовленості. Але ми бачимо, що пенсійна реформа поки знаходиться на самому початку шляху. Не до кінця зрозуміло, що буде далі.

    Другий момент, який хвилює фахівців фонду, пов'язаний із земельною реформою. Для МВФ – це не просто продаж і купівля землі. Передбачається, що якщо ми запускаємо повноцінну земельну реформу, то це призведе до створення кадастрових регістрів, тому що права власності забезпечуються не просто Конституцією, а забезпечуються конкретними документами. Також це передбачає формування відповідної аграрної політики, коли держава дистанціюється від такого ресурсу, як земля, і в цьому плані треба якось по-іншому регулювати питання, пов'язані із сільськогосподарським виробництвом. Тут ми бачимо проблему, тому що питання купівлі-продажу землі технічно складне. Ми поки не можемо сказати, як це механізм буде працювати. Сьогодні існує певна позиція по таким соціально-політичним моментам: хтось виступає за продаж, хтось проти, і так заробляє політичні очки. З іншого боку, давайте не забувати про те, що у нас значна частина землі контролюється великими аграрними холдингами, які де-юре не є власниками, а де-факто їх добробут залежить від того, як вони контролюють цей ресурс. Тут дуже багато внутрішніх проблем.

    Ще питання, яке піднімає МВФ, пов'язане з приватизацією. Ця тема досить важлива, тому що це, певною мірою, завершення епохи реформ, з одного боку. Але з іншого, це і деяка кількість грошей, які ми можемо отримати в бюджет. А з третього боку, це позбавлення держави від тих активів, які є «мертвими» і фактично нічого не приносять. Навіщо тягнути зайве, якщо можна сконцентруватися на інших функціях?

    В цілому, мені здається, що проблема нашої співпраці з Міжнародним валютним фондом в тому, що вже давно закінчився той період, коли можна було завоювати симпатії МВФ правильними гаслами або прийняттям якихось глобальних рішень. Тепер МВФ вимагає від нас бухгалтерської, чітко вивіреної роботи з реалізації обіцянок.

    Ми розуміємо, що боротьба з корупцією, це не тільки і не стільки обшуки, гучні факти й імена. Це робота з доведення цих випадків до суду, і відповідне покарання тих, хто дійсно винен в корупції. Ми ніяк не можемо створити такий собі замкнений, повний цикл боротьби з корупцією. Сюди ж відносяться і питання, пов'язані з формування антикорупційного суду. Сьогодні існують великі проблеми бачення цього суду не тільки між різними політичними силами, а й між парламентом і Кабінетом міністрів.

    Давайте говорити чесно: ті завдання, які сьогодні вирішуються, вони є складними для деяких наших високопоставлених чиновників в уряді. Але ж рішення деяких питань вимагають лідерства. І для представників МВФ дуже важливе розуміння дієздатності влади, з якою вони ведуть діалог. І ось тут ми повертаємось до наших традиційних проблем. Є уряд, є парламент, але говорити про існування єдиної прореформаторскої більшості не доводиться. Ми бачимо, як важко йдуть всі ці голосування. Зрозуміло, що з початком нового політичного сезону буде все більше розмов про вибори. А коли мова йде про те, що ж вибрати: реформи чи своє перебування при владі, – на жаль, 90% українських політиків вибирають місце, а не дії.

    Значна частина питань щодо реформування тих чи інших сфер пов'язана з тим, що по ним потрібно приймати цілі законодавчі пакети. Мало прийняти один закон, скажімо, про пенсійну систему. Потрібно вносити зміни в інші законодавчі акти, які мають до неї відношення. І так в багатьох речах. Будь-яка реформа, як у фокусі, вбирає в себе великий аспект проблем.

    Поки важко давати прогноз щодо того, чи отримає Україна до кінця 2017 року новий транш за програмою МВФ. Якщо брати по балансу плюсів і мінусів, мені здається, що ми швидше отримаємо кошти, ніж не отримаємо. Однак ми бачимо, що кожен наступний транш нам дається все складніше, ніж попередній. І на жаль, якщо подивитися нашу історію співпраці з МВФ після Революції Гідності, ми постійно впираємося в вирішення ключових моментів, які мігрують з одного документа в інший. Ми весь час говоримо про корупцію, приватизацію, пенсійну реформу, а це, природно, не підвищує рівень ентузіазму у наших партнерів.

    Джерело: Новое время
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua