Друк

Статті

  • 16.02.2017

    Український експорт: підсумки 2016 року та погляд в майбутнє

    Lakokraska2017

    Суто в операційному плані конкуренція на світових ринках товарів та послуг має два виміри:

    а) «Товарно»-економічний вимір. Він характеризується кількісними показниками типу обсягів, динаміки, товарної та географічної структури експорту та імпорту тощо. Очевидно, що ці показники в  кінцевому підсумку залежать від якості товарів, технологічного рівня виробництва тощо.  

    б) Технологічний вимір. Тут мова йде про технології постачання товарів та послуг контрагенту (логістика), процедури документального оформлення експортно-імпортних операцій (тобто мова йде про техніку експортно-імпортних операцій).

    Товарно-економічний вимір зовнішньої торгівлі України можна охарактеризувати наступним чином (Таблиця 1, Таблиця 2).

     

    Таблиця 1. Основні показники зовнішньої торгівлі України.

     

    Експорт

    Імпорт

    2015

    2016

    2015

    2016

    млн. дол. США

    %

    млн. дол. США

    %

    млн. дол. США

    %

    Млн. дол. США

    %

    Всього

    35420

    100

    33571 (94,8%)

    100

    38875

    100

    40364 (103, 8%)

    100

    Країни СНД

    7729

    21,8

    5961

    (77,1%)

    17,8

    11880

    30,6

    10010

    (81,4%)

    24,8

    в т.ч. РФ

    4200

    11,9

    3117 (74,2%)

    9,3

    7420

    19,1

    5107 (68,8%)

    12,7

    ЄC

    10447

    29,5

    10700

    (102,4%)

    31,9

    13252

    34,1

    14877 (112,3%)

    36,9

    Европа

    10619

    30,0

    10951

    (103,1%)

    32,6

    14500

    37,3

    16068

    (110,8%)

    39,8

    Азія

    12275

    34,7

    11734

    (95,6%)

    35,0

    6638

    17,1

    8178

    (123,2%)

    20,3

    Америка

    762

    2,2

    719

    (94,4%)

    2,1

    2048

    5,3

    2322 (113,4%)

    5,8

    в т.ч. США

    462

    1,3

    416

    (90,2%)

    1,2

    1396

    3,6

    1596

    (114,3%)

    4,0

    Африка

    3755

    10,6

    3850 (102,5%)

    11,5

    444

    1,1

    424 (95,5%)

    1,1

    Австралія

    14

    0,04

    18

    (130,3%)

    0,05

    162

    0,42

    116

    (71,3%)

    0,29

    Примітка: попередні дані за 2016 рік. В дужках вказана зміна відповідного показника порівняно з попереднім роком. Дані з 2014 р. наведені без урахування тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь.

    Джерело: дані НБУ 

     

    Ці дані (Таблиця 1) дають можливість зробити кілька висновків.

    1. В 2016 році імпорт перевищив рівень 2015 року, тоді як експорт в 2016 році продовжував скорочуватись у вимірі рік до року. Таким чином, відновлення зростання експорту можна очікувати лише в 2017 році за інших рівних обставин.

    2. В регіональному вимірі зріс експорт до країн Європи в цілому та ЄС зокрема, Африки та Австралії. При цьому слід зазначити, що в 2016 році найбільшим ринком збуту українських товарів були країни Азії (35,0%), далі йде Європа (32,6%), в тому числі ЄС (31,9%), тоді як питома вага СНД становила всього 17% (в тому числі РФ - 9,3%). Це можна пояснити змінами позицій окремих регіонів в міжнародному поділі праці, географічною переорієнтацією українських виробників, російською агресією тощо.

    3. Найбільшими експортерами в Україну в 2016 році були країни Європи (39,8%) - ЄС (36,9%), тоді як СНД включно з РФ (24,8%) займала друге місце, а країни Азії – третє (20,3%). При цьому слід зазначити, що імпорт з країн СНД (РФ) в 2016 році скоротився в річному вимірі, тоді  як поставки з Європи, ЄС, Азії та Америки зросли.

     

    Таблиця 2. Товарна структура експорту та імпорту України.

     

    Експорт

    Імпорт

    2015

    2016

    2015

    2016

     

    млн. дол. США

    %

    млн. дол. США

    %

    млн. дол.

    США

    %

    млн. дол. США

    %

    Всього

    35420

    (-29%)

    100,0

    33571

    (-5,2%)

    100,0

    38875

    (-32,6%)

    100,0

    40364

    (+3,8%)

    100,0

    Продовольчі товари та сировина для їх виробництва

    14479

    (-13,1%)

     

    40,9

    15253

    (+5,4%)

    45,4

    3407

    (-43,4%)

    8,8

    3862

    (13,4%)

    9,6

    Мінеральні продукти

    2672

    (-49,5%)

    7,5

    2390

    (-10,5%)

    7,1

    11180

    (-26,7%)

    28,8%

    8064

    (-27,9%)

    20,0

    Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей

    2436

    6,9

    1833

    5,5

    7535

    (-26,9%)

    19,4

    8294

    (10,1%)

    20,5

    Деревина та вироби з неї

    1540

    (-34,7%)

    4,3

    1511

    (-24,8%)

    4,5

    935

    (-36,2%)

    2,4

    1033

    (10,4%)

    2,6

    Промислові вироби

    503

    (-28,5%)

    1,4

    463

    (-7,9%)

    1,4

    1749

    (-33,1%)

    4,5

    1957

    (11,9%)

    4,8

    Чорні та кольорові метали та вироби з них

    9166

    (-38,7%)

    25,9

    8099

    (-11,6%)

    24,1

    1897

    (-40,9%)

    4,9

    2190

    (15,5%)

    5,4

    Машини, устаткування,

    транспортні засоби

    3343

    (-38,5%)

    9,4

    2748

    (-17,8%)

    8,2

    7509

    (-30,0%)

    19,3

    10353

    (37,9%)

    25,6

    Різне (з урахуванням неформальної торгівлі)

    1282

    3,6

    1274

     

    3,8

    4664

    12,0

    4611

    11,4

    Примітка: попередні дані за 2016 рік. В дужках вказана зміна відповідного показника порівняно з попереднім роком. Дані з 2014 р. наведені без урахування тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь.

    Джерело: дані НБУ

     

    Ці дані (Таблиця 2) дають можливість зробити кілька висновків, а саме:

    1. В українському експорті в 2106 році домінували продовольчі товари та сировина для їх виробництва (45,4%) та чорні та кольорові метали та вироби з них (24,1%), причому в 2016 році обсяги експорту продовольчих товарів та сировини для їх виробництва зросли як в абсолютному, так і у відносному вимірі.

    2. Що стосується імпорту, то в 2016 році спостерігалось зростання обсягів імпорту всіх товарних груп крім мінеральних продуктів та категорії «різне», при цьому найвищі темпи зростання продемонструвала товарна група «Машини, устаткування, транспортні засоби» - 137,9%.

    Очевидно, що зменшення споживання імпортної сировини (товарна група «Мінеральні продукти») в абсолютному вимірі пояснюється скороченням попиту внаслідок кризи в економіці України, девальвації гривні, запровадженням нової схеми закупівлі природного газу тощо.

    3. Україна в 2106 році переважно імпортувала машини, устаткування та транспортні засоби, (25,6%), мінеральні продукти (20,0%) та продукцію хімічної та пов’язаною з нею галузей (20,5%).

    Звичайно, аналіз тенденцій зовнішньої торгівлі України не можна здійснювати поза світовим контекстом. При цьому важливо зосередитись саме на фундаментальних чинниках, які визначатимуть динаміку та структуру експорту та імпорту. Саме ці чинники за великим рахунком формують торговельний порядок денний кожної країни, хоча динаміка та структура зовнішньої торгівлі кожної країни має свої особливості.

     

    У довгостроковому плані, «обличчя» світової торгівлі формуватимуть наступні технологічні зміни[1]:

    1. Еволюція промислового виробництва: цифрові інновації  та посилення імперативу  екологічно стійкого зростання (Industrial evolution: digital innovation and the drive to sustainability).

    Цифрові технології – це нові товари та послуги, нові бізнес-моделі, нові можливості диверсифікованого підходу до різних категорій споживачів, нові ринки.

    2. Зворотні інновації та масова персоналізація товарів та послуг(Reverse innovation and mass customisation).

    Зворотні інновації - це процес створення товарів для ринків, що знаходяться  в процесі (тоді як традиційно, цей процес орієнтувався на розвинуті країни). Масова персоналізація – це бізнес-стратегія, в основі якої лежить поєднання масового виробництва (мінімізація витрат на одиницю продукції) з  вигодами індивідуалізації (конкретним споживачам – товари та послуги з конкретними характеристиками).

    Агенти  масової персоналізації – малі виробничі одиниці, розташовані поблизу кінцевих споживачів (GraemePhilp, CEOofGambica, UKtradeassociationfortheautomation, instrumentationandcontrolandlaboratorytechnologyindustries).

    3.  Підйом мікро-ТНК (The rise of micro-multinationals).

    Цифрова революція та формування стійких та тісно взаємоповязаних глобальних виробночо-комерційних звязків створюють можливості для вирівнювання конкуренції МСП з великими компаніями. Цифрові платформи стають інструментом демократизації світової економіки.

    4. «Переоцінка» чинників торгівлі: зменшення витрат та зростання швидкості торгівлі (Trade reclassified: the falling cost and rising speed of trade).

    Головний чинник розвитку торгівлі – поліпшення логістики. Механізм: зменшення вартості переміщення товару від місця виробництва до місця споживання та зростання швидкостіруху товару (послуги) по маршруту виробник-споживач.

    5. Продовження процесу лібералізації торгівлі (Ongoing trade liberalization).

    Фактично мова йде про два тренди: подальше збільшення кількості та ускладнення регіональних угод про вільну торгівлю (в тому числі регіональних угод регіонального рівня) та гармонізація стандартів, технічних вимог, або в широкому плані регуляторних процедур. Окрема увага приділяється питанням стабільності політичного, регуляторного та валютно-фінансового середовища виробничо-комерційної діяльності економічних агентів.

    Враховуючи названі технологічні зміни, автори цитованого дослідження також формулюють перелік відповідних загроз світовій економіці (Вставка 1.)

    Вставка 1. Глобальна економіка та торгівля: потенційні загрози

    Загроза № 1. Загрози національній безпеці та тероризм.

    Загроза № 6. Регуляторні вимоги на рівні національних економік та окремих галузей.

    Загроза № 2. Кібербезпека

    Загроза № 7. Повернення країн до протекціонізму.

    Загроза № 3. Пандемії.

    Загроза № 8. Зміна клімату.

    Загроза № 4. Геополітична невизначеність та нестабільність

    Загроза № 5. Економічні кризи, рецесія чи періоди повільного зростання (Китай та інші економіки. що розвиваються).

    Загроза № 9. Політична реакція на негативні ефекти глобалізації в залежності від їх сприйняття (зростання нерівності) 

    Джерело: Trade Winds: shaping the future of international business, 2015.

     

    Що стосується другого -  технологічного - виміру конкурентоспроможності, то ситуація виглядає наступним чином (Таблиця 3, Таблиця 4).     

     

    Таблиця 3. Україна: індекс залученості в світову торгівлю (Global trade enabling index).

     

    2014

    2016

    Індекс

    84 (134 країни)

    95 (136 країн)

    Субіндекс А. Доступ до ринку.

     

     

    Компонент 1. Доступ до внутрішнього ринку.

    22

    24↓

    Компонент 2. Доступ до зовнішніх ринків.

    97

    110↓

    Cубіндекс В. Управління кордоном.

    92

    95↓

    Компонент 3. Ефективність та прозорість управління кордоном

    92

    95↓

    Субіндекс С. Інфраструктура. 

     

     

    Компонент 4. Доступність та якість транспортної інфраструктури

    64

    72↓

    Компонент 5. Доступність та якість транспортних послуг

    62

    69↓

    Компонент 6. Доступність та використання ІКТ

    72

    73↓

    Субіндекс D. Операційне середовище.

    106

    125↓

    Компонент 7. Операційне середовище.

    106

    125↓

    Примітка: загалом точний переклад звучить так – «індекс сприятливості національного середовища розвитку зовнішньої торгівлі». 

    Джерело: Україна: індекс залученості в світову торгівлю, 2016 рік 

     

    Побіжний аналіз наведених показників свідчить про те, що найбільш проблематичним сферами є операційне середовище, доступ до зовнішніх ринків та управління кордоном. І якщо з показником складності доступу до зовнішніх ринків можна посперечатись, то низька якість  операційного середовища (тобто ділового клімату) та управління кордонами (митниця) є системним проблемами України.

     

    Таблиця 4. Україна: індекс ефективності логістики (The Logistics Performance Index)

     

    2014

    2016

    Митниця

    69

    116

    Інфраструктура

    71

    84

    Міжнародні перевезення

    67

    95

    Якість та cпроможність логістичної системи

    72

    95

    Відслідковування руху вантажів

    45

    61

    Своєчасність доставки товарів до пункту призначення

    52

    54

    Індекс в цілому

    61

    80

    Джерело: The World Bank. Connecting to Compete 2016. Trade Logistics in the Global Economy and Its Indicators, INTERNATIONAL LPI GLOBAL RANKING 

    За даними Світового банку митниця, перевезення та логістика є найбільшими проблемами України порівняно з іншими країнами.

    Ці два індекси досить чітко вказують на ті проблеми, на вирішенні яких повинен зосередитись Уряд з тим, щоб реально допомогти експортерам.

     

    Кілька висновків на майбутнє, або що потрібно і можна робити вже зараз:

    1. Експорт починається вдома. Це означає, що сьогодні спроможність українських виробників утримувати свої позиції на світових ринках, диверсифікувати експорт в товарному та географічному вимірах визначається якістю національного ділового клімату в цілому та системи логістики зокрема.

    2. Імпорт – це експорт. Прискорена модернізація національної економіки, інтеграція національних виробників в глобальні ланцюги вартості вимагає надійного та ефективного функціонування каналів імпорту сировини, комплектуючих та обладнання.

    3. Зміна логіки політики: від маніакальних намагань покращити формальну позицію країни в Doing Index до реальних змін на краще регуляторного середовища експортно-імпортних операцій та створення відповідної системи оцінювання таких змін. На практиці такий підхід до розробкиторговельної (в широкому значенні цього терміну) політики означає наступне:

    по-перше, запровадження національної системи оцінювання регуляторного режиму в цілому та політики сприяння експорту зокрема та використання спеціальних індикаторів якості регуляторного середовища саме з позицій експорту;

    по-друге, запровадження ідеології спрощення процедур торгівлі (tradefacilitation) в процес розробки та оцінювання регуляторних актів, що стосуються експортно-імпортних операцій;

    по-третє, оцінка регуляторного впливу відповідних законодавчих та нормативних актів саме з позицій експорту.

    4. Радикальне поліпшення ділового клімату як стратегія:

    по-перше, гармонізація національного регуляторного режиму з регуляторними режимом ЄС;

    по-друге, концентрація зусиль на вирішенні обмеженої кількості «експортних» проблем;

    по-третє, реальний діалог з експортерами;

    по- четверте, технічне регулювання.

    5. Стратегічне завдання: лідерство та розбудова інституційної спроможності Уряду розробляти та послідовно реалізовувати політику сприяння експорту.

     

    Ігор Бураковський,

    Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,

    Проект «Сприяння розвитку торгівлі за рахунок сприяння діалогу між представниками громадянського суспільства і органами державної влади (Діалог зі Сприяння Торгівлі)»  за фінансової підтримки Європейського Союзу

    Даний матеріал є тезами виступу Ігоря Бураковського на Українській лакофарбовій конференції 2017.


     

    [1]Trade Winds: shaping the future of international business, 2015.https://globalconnections.hsbc.com/grid/uploads/trade_wind_report.pdf

     

Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua