30 липня 2015 року у прес-центрі Інтерфакс-Україна Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) презентував результати дослідження українського експорту до ЄС протягом періоду дії автономних торговельних преференцій.
Дане дослідження було проведено ІЕД у 2015 році в рамках проекту «Порядок денний імплементації економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Аналіз українського експорту до ЄС протягом періоду дії автономних торговельних преференцій показує, що в цілому вони мали позитивний ефект. Водночас, вони не могли об’єктивно компенсувати дію цілої низки негативних факторів, які впливали на економіку України протягом 2014 року та першої половини 2015 року в цілому та на експорт зокрема.
За попередніми оцінками ІЕД, АТП мали б сприяти збільшенню експорту до ЄС на майже 4,5% в річному вимірі. При цьому найбільше мали б виграти сільське господарство, харчова та легка промисловість. Але внаслідок сукупної дії негативних та позитивних (з точки зору впливу на експорт) факторів, таких як: окупація Криму, спровокований Росією конфлікт на Сході України, падіння цін на сировинні товари, подорожчання імпортних сировини та комплектуючих, девальвація, переорієнтація з російського ринку, високий урожай, динаміка експорту до ЄС у 2014 році виявилась гіршою, ніж очікувалось, але кращою, ніж ситуація з експортом до решти країн світу. У першій половині 2015 року дія негативних факторів посилилась, й динаміка торгівлі з ЄС стала співставною з динамікою торгівлі з рештою країн світу.
Опитування, яке провів ІЕД в рамках проекту «Торговельна політика і практика в Україні» за фінансової підтримки Уряду Швеції, показало, що лише близько третини опитаних експортерів в ЄС скористались АТП. Оксана Кузяків, виконавчий директор ІЕД, відзначила, що жодне з опитаних підприємств не оцінило вплив автономних торговельних преференцій негативно: оцінки варіюються від позитивних до нейтральних (переглянути презентацію Оксани Кузяків "Автономні торгівельні преференції ЄС: погляд експортерів") .
У близько половини респондентів використання АТП не викликало жодних проблем. Серед перепон на шляху використання АТП учасники опитування відзначили в першу чергу складність пошуку партнерів та брак інформації про АТП.
Україна не використовує всі можливості експорту в межах тарифних квот. Ефективному використанню тарифних квот перешкоджав цілий ряд причин, серед яких експерти ІЕД виділили наступні: проблеми з дотриманням правил безпеки харчових продуктів; недотримання стандартів санітарних та фітосанітарних заходів (СФЗ); недостатнє внутрішнє виробництво; існування інших ключових ринків; низька конкурентоспроможність українських товарів; відсутність торговельних партнерів. Тобто мова йде про багато в чому традиційні проблеми українського експорту.
Водночас протягом травня-грудня 2014 року кількість українських експортерів на ринку Європейського Союзу в цілому зросла – чистий приріст склав 3003 фірми (5302 підприємства вийшли на ринок ЄС, 2299 підприємств покинули його). 3814 підприємства або 42%, що експортували до ЄС у 2013 році, продовжували експортувати у 2014 році, проте більшість з них - 2106 фірм або 55% - зменшила обсяги поставок до країн ЄС.
На обсяги експорту української продукції до ЄС найбільшою мірою вплинули поставки фірмами, які вже працювали на ринку ЄС. Притік нових експортерів зміг значною мірою нівелювати негативний вплив виходу підприємств з ринку Європейського Союзу, а також трохи пом’якшити ефект від зниження обсягів торгівлі фірм-«старожилів» Європейського ринку. Микола Риженков, науковий співробітник ІЕД, наголосив, що позитивним ефектом від автономних торговельних преференцій став саме стимул для підприємств більш активно виходити на ринок ЄС. Приріст нових експортерів на ринку ЄС та його роль у динаміці були значно більшими, порівняно з ринками решти країн світу (переглянути презентацію Миколи Риженкова "Автономні торговельні преференції ЄС: вплив на український експорт").
