«3. Безоплатно-платна приватизація землі або як приватизувати земельну ділянку?»
У попередній статті «2. Земля: хто і скільки може приватизувати?» ми описали хто має право на приватизацію і норми-розміри земельних ділянок, які можуть бути приватизованими безоплатно для різних цілей використання ділянок.
У цій статті ми пояснимо чому законодавчо задекларована безоплатна приватизація є насправді платною і поетапно опишемо процедуру приватизації.
Земельний кодекс України передбачає, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. У цій статті ми будемо вести мову саме про приватизацію землі із державної чи комунальної форм власності.
Хоча й процедура приватизації земельних ділянок чітко описана в основному законодавчому акті у земельній сфері – Земельному кодексі України, при приватизації виникає дуже багато питань, які не врегульовуються законом, а сам процес є надто складним і переобтяженим, оскілки складається із багатьох етапів. Окрім згаданого, особа, яка приватизує земельну ділянку, має звертатися до багатьох органів державної влади, місцевого самоврядування і приватних організацій, наприклад землевпорядних, що у свою чергу ускладнює процес у робить його надто тривалим.
Отже, якщо Ви бажаєте приватизувати земельну ділянку безоплатно із земель державної або комунальної форм власності для ведення фермерського господарства; особистого селянського господарства; для садівництва; будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); індивідуального дачного будівництва; будівництва дачних гаражів, то Вам доведеться, як мінімум, пройти наступні етапи:
- Подати заяву або клопотання, або прохання довільної форми або форми, яка встановлена відповідним органом, до якого Ви подаєте такий документ. Документ подається до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У документі слід зазначити цільове призначення земельної ділянки.
- Вищезазначений орган має розглянути його у місячний строк і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або, у іншому випадку, прийняти мотивоване рішення про відмову у такому. Проте, потрібно брати то уваги той факт, що, як правило, одномісячний термін не дотримується.
- Згодом Вам потрібно замовити виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із відповідними організаціями, котрі мають дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт (зазвичай місцева приватна Землевпорядна фірма). У даному випадку строки і умови надання послуг, плата визначаються Вами самостійно за домовленістю із виконавцем робіт.
- Погодити проект землеустрою із комісією з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, що відбувається у тритижневий термін. Остаточним документом, який Ви маєте отримати у результаті проходження цього етапу є висновок. Комісія є постійно діючим органом та утворюється районною та міською держадміністрацією – у районах і містах Києва та Севастополі, міською радою – у містах обласного значення.
- Провести державну землевпорядну експертизу. Державна землевпорядна експертиза проводиться експертами, які працюють у складі уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення.
- Затвердити проект землеустрою у відповідної ради або адміністрації у двотижневий строк щодо відведення земельної ділянки і надання її у власність, іншими словами це є рішенням про надання відповідної земельної ділянки у власність (приватизація).
- Отримати витяг із Державного земельного кадастру у місцевому територіальному органі Державного агентства земельних ресурсів.
- Зареєструвати право власності на земельну ділянку та отримати свідоцтво про право власності на нерухоме майно у структурному підрозділі територіальних органів Міністерства юстиції України.
Варто звернути увагу, що з 1 січня 2013 року вводяться нові правила на підтвердження права власності на земельну ділянку. Власність на земельну ділянку підтверджуватиметься її державною реєстрацією. У документальному вигляді видаватиметься на безоплатній основі витяг з земельного державного кадастру про земельну ділянку, що передбачено частиною 8 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», яким у документальному вигляді і підтверджуватиметься право власності на земельну ділянку. У зв’язку із цим нововведенням видання державних актів на право власності на земельну ділянку припиняється (до 1 січня 2013 року право власності на земельну ділянку підтверджувалось земельним актом), у той же час, державні акти видані до 1 січня 2013 року залишаються чинними. Тобто державні акти які були видані до 1 січня 2013 року і надалі посвідчуватимуть право власності на земельні ділянки і замінювати їх не потрібно. Стаття 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно, у т.ч. і земельні ділянки, що також підтверджуватиме право власності на земельні ділянки.
Повертаючись до питання, чому законодавчо задекларована безоплатна приватизація є насправді платною можна зрозуміти, процитувавши частину 3 статті 116 Земельного кодексу України, яка говорить лише про безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян (іншими словами – приватизацію). Тобто законодавець передбачив, що передаються земельні ділянки за процедурою приватизації безоплатно. Дійсно, вони передаються безоплатно, однак, як уже було описано вище, перед тим як Ви отримаєте приватизовану ділянку у власність, Вам потрібно пройти ряд кроків, зробити певні дії, як-то, замовити проект землеустрою, провести державну землевпорядну експертизу і, врешті решт отримати державний акт. Усі ці послуги є платними, і це лише ті послуги, які офіційно є платними, тобто Ви, на жаль, можете зіткнутися із іншими витратами, які можуть бути пов’язані із вимаганням від тих чи інших посадовців «подяк» або «фінансових винагород», що, у свою чергу, може збільшити Ваші витрати на приватизацію земельної ділянки. Однак такі затрати не обов’язково трапляються кожного разу, хоча й інколи мають місце. Таким чином, Ви отримуєте земельну ділянку (приватизовуєте) безкоштовно, однак усі попередні рішення, погодження та документацію, яка передує передачі земельної ділянки у власність вимагають фінансових затрат, які інколи й неможливо точно передбачити і порахувати.
Петро Залізняк,
експерт Центру політико-правових реформ
Ця публікація випускається Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій в рамках проекту «Барометр земельної реформи: інформаційна та адвокасі кампанія», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні
