Друк

Інформаційні повідомлення

  • Барометр земельної реформи в Сімферополі

    18.04.2013

    18 квітня 2013 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та Проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) АгроIнвест провели чергові публічні дебати з актуальних питань земельних відносин та земельної реформи в Україні в м. Сімферополі (АР Крим).

    Обговорення відбулося в рамках Проекту «Барометр земельної реформи: інформаційна та адвокасі кампанія», виконується в партнерстві з проектом «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), і проводиться спільно з проектом USAID АгроІнвест.

    В дискусії взяли участь понад 40 учасників, зокрема районних та селищних рад АР Крим, експерти у галузі земельного права та земельних відносин, фермери та громадські діячі, юристи.

    Під час заходу експерти презентували результатами двох соціологічних досліджень. Ірина Федець, експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, представила результати другої хвилі опитування землевласників та сільськогосподарських виробників «Погляд учасників ринку землі на земельну реформу» (опитування було проведено в рамках  проекту «Барометр земельної реформи»). Результати загальнонаціонального дослідження проекту USAID АгроІнвест та Центру соціальної експертизи «Ставлення власників землі та аграріїв до земельної реформи» представили Олександр Гончарук, науковий співробітник Центру соціальних експертиз при Інституті соціології НАНУ, та Олександр Муляр, експерт проекту USAID АгроІнвест.

    Ірина Федець, експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, представила результати другої хвилі соціологічного опитування землевласників та с/г виробників в рамках проекту "Барометр земельної реформи: інформаційна та адвокасі кампанія". Опитування, проведене на початку 2013 року в Автономній Республіці Крим, а також у Дніпропетровській та Хмельницькій областях, показує, що дві третини землевласників виступають проти продажу землі с/г призначення. Частина землевласників вважає, що вільний ринок землі зможе діяти у разі прийняття необхідних законів або за наявності сприятливих соціально-економічних умов у державі. 

    Вона відмітила, що землевласники Криму відрізняються від землевласників інших областей за низкою ознак. Зокрема, у Криму була зафіксована найбільша частка с/г виробників, які потенційно готові до вільної купівлі-продажу землі. Також серед землевласників АР Крим найбільший відсоток тих, хто вже зараз згідний на продаж власної землі. Проте землевласники Криму оцінюють землю найдешевше (4500 дол. США за га), у порівнянні із респондентами Дніпропетровської (6400 дол. США) та Хмельницької (8100 дол. США) областей. 

    Олександр Гончарук, науковий співробітник Центру соціальних експертиз при Інституті соціології НАНУ:

     - «Опитування проведене в 13 областях України: Житомирській, Чернігівській (Північ), Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій(Захід), Вінницькій, Полтавській (Центр), Дніпропетровській, Донецькій (Схід), Херсонській, Одеській, Миколаївській (Південь) АР Крим. Опитано 5164 респондентів, з них: 3891 власників земельних паїв та 1273 керівників фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств). Середній вік власників паїв – 57 років, мінімум -18 років, максимум – 94. Найчастіше власник паю у сільській місцевості – пенсіонер. Кількість зайнятих поза сільським господарством значно переважає кількість зайнятих у сфері сільського господарства. В той же час рівень безробіття серед власників паїв є досить значним. Площа паїв збільшується у напрямку від західних областей до східних та південних. Мінімальні показники площ паїв у власників Івано-Франківської області, максимальні – Донецької області».

    Олександр Муляр, експерт проекту USAID АгроІнвест презентував результати, очікунь власників земельних ділянок (паїв) та керівників фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств від запровадження ринку землі. Враховуючи нинішній рівень невизначеності, наміри продати/купити землю можна вважати позитивними. У розрахунках за оренду домінуючу роль продовжує відігравати розрахунок натурою та послугами. Зазвичай орендодавці самі обирають більш вигідну для себе форму оплати, і часто продукція та послуги є більш затребувані, аніж готівка. 90,2% власників паїв отримали орендну плату у повному обсязі на момент дослідження. Середній термін дії угод оренди становить 8,7 років (мінімальний – 1 рік, максимальний – 50 років).

    Марина Зарицька, Менеджер з комунікацій та освітніх програм Проекту USAID АгроІнвест:

     - Попри відносно велику кількість джерел інформації, головним недоліком слід вважати переважно вербальний її характер: її неможливо відтворити за необхідності. Доволі низькою видається оцінка представників місцевої влади як джерела інформації. Сучасні засоби комунікації та отримання інформації не є поширеними.

    Головні джерела інформації – колеги та представники районної влади місцевого рівня. Представники третього сектору здійснюють мінімальний вплив на інформування керівників МСП. Різниця у рівнях поінформованості викликана різною мірою актуалізації проблеми. Чим актуальнішою є проблема, тим більший рівень поінформованості. Відповідно, цей рівень найвищий у фермерів та керівників МСП.

    Попри доволі невеликі відносні показники кількості спорів, у абсолютних показниках у масштабах країни мова йде про існування до 500 тис. спорів стосовно прав власності на землю. Ще більше власників паїв відчувають потребу у правовій допомозі. Незважаючи на фактичне завершення видачі актів на право власності, спори, пов'язані з оформленням прав власності, продовжують домінувати за частотою виникнення. Найчастіше спори стосовно паїв виникають з юридичними особами або органами влади. У такому випадку окремому громадянину протистоїть орган або юридична особа і вирішити самотужки такого роду спір доволі проблематично. Юридична підтримка СМП залишає бажати кращого – надто багато їх не мають жодної юридичної  підтримки. У найгіршому становищі перебувають фермерські господарства.

    Правові аспекти земельної реформи в Україні роз’яснили  Павло Кулініч, юридичний радник проекту USAID АгроІнвест та Петро Залізняк, експерт з земельного права проекту «Барометр земельної реформи», Центр політико-правових реформ.

    Павло Кулініч, юридичний радник проекту USAID АгроІнвест, представив «земельні» новації  у презентації «Новації земельного  законодавства України 2013 р.: розмежування, кадастр, реєстрація, ринок сільськогосподарських земель». Зокрема,  він акцентував увагу на  вісім нововведеннях:   Внесено зміни до Закону України від 6 вересня 2012 р. «Про внесення  змін до деяких законодавчих актів України щодо  розмежування земель державної та комунальної власності»;  створено  Державний земельний банк; стаття 173 ЗКУ викладена у новій редакції: «Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади». В Україні запроваджена земельно-реєстраційна реформа. Введений у дію Закон України «Про державний земельний  кадастр» від 7 липня 2011 р.: Вперше запроваджено ведення повноцінного земельного кадастру. Законом «Про державний земельний кадастр» до ЗКУ  введена нова стаття 79-1, якою всі земельні ділянки в Україні поділені на дві групи: сформовані і несформовані. Введені кадастрові номери нового зразка. Постанова КМУ від 17.10.12 –Порядок ведення ДЗК. 20.11.12 ВРУ прийняла Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо обігу земель сільськогосподарського призначення)», яким змінила дату скасування мораторію: 1) не раніше 1 січня 2016 р.; 2) за умови прийняття Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

    Петро Залізняк,  експерт з земельного права проекту «Барометр земельної реформи», Центр політико-правових реформ, роз’яснив земельні права селянина та їх здійснення на практиці. Він зазначив, що  обтяжлива, багатоетапна та складна процедура приватизації; уявність та теоретичність судового захисту порушеного права на приватизацію земельної ділянки; та фактична платність законодавчо задекларованої безоплатності приватизації землі, серед інших, є важливими проблемами у ключі реалізації селянами на практиці своїх прав.

    Понад те, нові законодавчі правила посвідчення прав на землю привнесли і нові проблеми, як-то, коли особа заплатила кошти за виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку до 2013 року, а прийшовши забрати виготовлений держакт після 1 січня 2013 року, їй повідомили, що акти більше не видаються, а кошти повернути неможливо. Така законодавча динаміка очевидно призводить до порушності права власності, яке відповідно до статті 41 Конституції України є непорушним. На жаль, українцеві недостатньо оформити право власності один раз, це йому приходиться робити ледь не з кожною законодавчою новелою.

    І останнім, але не менш важливим стала проблема інформування селян щодо їх прав та обов’язків. Як показало дослідження проведене в рамках нашого проекту, інформування селян здійснюється виключно зацікавленими особами: або органами державної влади, або орендарями. Представники "третього сектору", до прикладу, юридичні клініки, благодійні організації, це неурядові організації, які б надавали неупереджену і правильну юридичну допомогу майже відсутні у регіоні.

    Про ці та багато інших проблем велася мова під час публічних дебатів щодо земельної реформи у м. Сімферополі, АРК 18 квітня 2013 року.

    фото: АгроІнвест

    Матеріали

    Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua