4 жовтня 2012 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій разом із Проектом Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) АгроIнвест провели насичену та жваву дискусію з актуальних питань земельних відносин та земельної реформи в Україні в місті Хмельницькому. Основна мета заходу - сприяти створенню прозорого ринку сільськогосподарської землі в Україні через покращення поінформованності землевласників та землевласників про свої права та обов’язки, а також про різноманітні аспекти реформування земельних відносин в Україні.
Обговорення відбулося в рамках Проекту «Барометр земельної реформи: інформаційна та адвокасі кампанія», виконується в партнерстві з проектом «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), і проводиться спільно з проектом USAID АгроІнвест.
В дискусії взяли участь понад 50 учасників, зокрема представники місцевих органів влади Хмельницької області, районних та селищних рад, експерти у галузі земельного права та земельних відносин, фермери та громадські діячі, ЗМІ.
На заході експерти презентували результатами опитування землевласників та сільськогосподарських виробників «Погляд учасників ринку землі на земельну реформу». Опитування було проведено в рамках Проекту «Барометр земельної реформи».
Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, зазначила, що проведене дослідження дає можливість побачити проблеми земельних відносин як з боку землевласників, так і з боку сільгоспвиробників. С/г виробники, як і землевласники, переважно виступають проти продажу землі. Проте серед с/г виробників більше тих, хто допускає продаж землі після досягнення необхідних соціально-економічних та правових умов. Щодо вартості землі, землевласники оцінюють землю дорожче, ніж с/г виробники. Серед найбільш поширених та ключових проблем для сільгоспвиробників - нестабільність державної аграрної політики, недостатність державної підтримки та проблеми з реалізацією виробленої продукції.
Ірина Федець, молодший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, висловила думку, що однією з можливих причин, чому серед землевласників не поширені звернення до органів місцевої влади при виникненні питань у сфері землеволодіння, є наявність неофіційних платежів, на яку вказала майже половина землевласників. Більшість землевласників, які зустрічалися з корупцією, вказують на існування складнощів у процедурі оформлення прав власності на землю.
Проект USAID АгроІнвест провів експертне дослідження проблем на національному рівні «Модуль оцінки управління землями». Методика заснована на вимогах наявності юридичної бази, рівного доступу до інформації, системи планування землекористування, вирішення спорів, купівлі великих масивів землі і управлінні лісами.
Олександр Каліберда, заступник керівника проекту USAID АгроІнвест, наголосив, що мораторій на купівлю-продаж землі закладався через уявлення про те, що люди не готові до ринку землі. Він планувався на 5 років, а пройшло вже 12. Власники не мали можливості передати комусь свою частку. Приватна власність на землю колись має стати повноцінною. Не варто форсувати те, що земля має бути товаром. Треба, щоб від впровадження ринку землі виграв власник – народ України.
Павло Кулинич, юридичний радник проекту USAID АгроIнвест, представив «Законодавчі ініціативи у сфері регулювання ринку земель та перспективи їх реалізації»:
- Закон про ринок землі здебільшого складався із питань щодо земельних аукціонів, але тепер ці питання стали неактуальними. В законопроекті критиці піддалися наступні питання: Обмеження кола осіб, які можуть набувати землі с/г землі у власність. Обмеження 100 га в одні руки. Обмеження права оренди земель.
2 липня Кабмін приймає постанову про те, що Земельний бак створюється в Україні відповідно до закону про банки. Законопроект про розмежування земель містить також розпорядження про те, що Державне агентство земельних ресурсів має право розпоряджатися державними землями. Тепер потрібно звертатися до Органу управління земельними ресурсами для того, щоб отримати право на землю. Також за цим законом землі державної та комунальної власності вважаються розмежованими. Земельному банку буде дозволено не тільки проводити банківську діяльність, а й розпоряджатися землями. Це суперечить Конституції. Земельний банк не є органом влади, він – юридична особа. Одним із законів передбачено зняття мораторію на продаж землі.
Чи означає позавчорашнє рішення ВР про продовження дії мораторію відміну мораторію? Вважаю, що голосування проти цих законів означає курс на ринок земель.
Петро Залізняк, експерт з адміністративно-правового регулювання земельних та екологічних відносин проекту «Барометр земельної реформи» та Центру політико-правових реформ, презентуючи «Земельні права селянина та їх здійснення на практиці», зазначив:
- Результати соціологічних досліджень по Хмельницький області показали, що найбільш проблемними для селян є наступні три питання: це Приватизація земельних ділянок; Отримання державного акта на право власності на земельну ділянку та Отримання інформації про земельні права. Щодо приватизації земельних ділянок, то 98% селян вважає, що земля с/г призначення має надаватися безкоштовно. Згідно законодавства в рамках приватизації земля і надається безкоштовно, але, як видно з соціологічного опитування, неофіційні платежі чи послуги або товари для оформлення та отримання земельних документів становить майже 40%. В рамках приватизації земельних ділянок найважливіші в адміністративно-правовому регулюванні є три проблеми: складність адміністративної процедури; безоплатність приватизації земельних ділянок; судовий захист.
З точки зору приватизації земельних запасів, коли земля формально нікому не належить, вона буде приватизована на користь державної або комунальної власності. Адміністративна процедура отримання прав на землю складається з восьми етапів, за кожним з яких стоїть певний орган державної влади. Селянин не знає, скільки грошей піде на процедуру приватизації землі. Проблеми правового регулювання: додаткові затрати часу, додаткові грошові витрати, непередбачувані результати.
Продовженням заходу стала панельна дискусія:
Олександр Лахмотов, Начальник Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області:
Хмельницька область видала 95% актів людям, які мають право на землю. Більшість з них передали паї в оренду. Проблематичне питання – розпаювання не розпайованих земель. Є 28 000 га таких земель. Вони здаються в оренду. Треба передати ці землі в державну власність і тоді розпаювати. Ринок землі є, але нема напрацювань законів. 80 млн. грн.. надійшло би в бюджет від продажу 10% земельних ділянок, якби вступив у силу закон про ринок земель. Зараз за тиждень видається приблизно 1500 актів на землю в Хмельницькій області. Люди хочуть мати документ, який підтверджує право власності на землю.
Важливо пояснити людям закон про ринок землі. Отримати 24 погодження означає зайти до 24 бюрократів. Проблемою є корупція: особливо екологічні та археологічні дозволи. ЗА погодження в археології платять 2000 грн. Варіант рішення – принцип єдиного вікна – центр надання адміністративних послуг.
Анатолій Мендрик, голова обласної Асоціації фермерів, Хмельницька область:
- Згоден, що реформа ніколи не закінчиться. Фермери не бояться ринку землі, вони бояться безкінечних паперовим процедур, з якими потрібно ходити по різним інстанціям, які довго підписуються. Хай краще буде те що маємо, ніж втратити те що маємо. 98% селян продадуть землю, бо фермери найбільше стоять біля землі, земля їх годує. Фермери з селянами працюють найбільше. Ми пам’ятаємо майнові сертифікати, земельні сертифікати, державні акти. Коли приходиш у село з майновим сертифікатом, ніхто не продає, продають тільки за гроші. Якщо селянин не користується землею, то він її краще продасть. Вважаю, що держава невчасно підійшла до цього питання. Нівкого немає земельної частки паю.
Земля буде продаватися, і продадуть її всі, але питання в іншому, хто її купить. Моя думка, що фермерів буде дуже мало, бо земля непропорційно поділено, в когось мало, а в когось багато. В одних 400 тис га в інших 50 тис. га.
Фермер:
Фермери не проти ринку землі, вони бояться, хто може придбати землю. Ключове питання – хто буде ефективним власником на землі. Кому буде наданий пріоритет у придбанні землі – фермеру, чи створеному сільськогосподарському кооперативу, об’єднанню фермерів.
В Європі 70-80% фермерів з власністю земельних паїв до 200 га, вони отримують дотації, для них важливій обробіток, якість землі.
В Законі про ринок земель має бути чітко зафіксовано, хто має купити землю і кому надати пріоритетне право, а також обмежити оренду 100 тис. га. Сьогодні для селянина не так страшний колгосп, вони більше бояться агрохолдингів, тому що селянин йому не потрібен. Ключове питання захистити особу, яка має набути власність. Це має бути селянин фермер, сільськогосподарський кооператив. В іншому випадку потрібно відмовлятися від права приватної власності на землю, націоналізовувати, видавати в постійно користування державним та ін. підприємствам.
В свою чергу, ефективність оренди - складне питання власник повинен постійно сплачувати, якщо в 1999 році був 1%, то сьогодні вже 4-5% - це вже дуже серйозне навантаження для сільгоспвиробника. Стосовно приватизації, то коли мова іде про аукціон, то в законі читко прописані умови надання земельної ділянки через аукціон, про приватизацію, немає чітко прописаних процедур.
Іван Костяшкін, завідувач кафедрою управління аграрного, земельного та трудового права
Хмельницького університету управління та права:
- Власність на землю передбачає володіння, користування та розпорядження. Без права
розпорядження людина не є власником. Є два шляхи: або націоналізувати землю, або віддати її у власність. Питання в тому, хто буде власником землі. Агрохолдингам не потрібні селяни. Ключове питання – захистити особу, яка має набути власність.
Аліса Кулаківська , начальник Управління Держкомзему в м. Хмельницькому Хмельницької області:
- Селяни - одні із найменш економічно забезпечених та найменш захищених категорій населення. Потрібно, щоб вартість землі відповідала ринковій вартості. За 12 років дії мораторію землевласники не стали багатшими. Тому в Законі повинно бути враховано багато особливостей незалежно від того, хто буде набувати права власності на землі, але також має бути чітко встановлена сувора відповідальність за неефективне використання землі. Повинні бути розроблені паспорта, проекти та зміни.
Про оформлення землі: Головна проблема в тому, що селяни не володіють інформацією. На посередництві у вирішенні земельних питань підприємці заробляють великі кошти. Люди не йдуть отримувати державні акти.
Потрібно внести зміни в Земельний кодекс, не бачу потреби погоджувати проекти відведення абсолютно всіх земель органами археології та органами екології, доречніше, щоб цими проектами займалися газові служби та водопостачання.
Віталій Свєнтицький, керівник ВГО «Інститут перехідних суспільств»:
- Фермерів звинуватили в розкраданні землі – держава хоче знайти «крайнього». Агрохолдинги мають добру агротехніку, але їхня продукція сумнівна через використання хімічних добрив. Депутати – керівники агрохолдингів, їм не вигідно, щоб землевласники мали більше прав. Державна машина зацікавлена у відсутності власності на землю. Створені умови, коли без грошей не можна нічого зробити. Держава не повинна втручатися в сівозміни, повинні бути економічні стимули та санкції. Ще одна проблема – необізнаність з власними правами. В нас не вивчають законодавство. Це повинно бути на рівні школи.
Віталій Місяць, заступник голови правління ХОГО «Подільська правова ліга»:
- Громадяни не готові до вільного продажу земель. Це має робитися з європейським обличчям і за європейськими цінами. Запроваджуючи загальний ринок землі, ми можемо втратити землю.
Документи для завантаження:
