Україна може втратити від $0,5 млрд до $1,2 млрд експорту чорних металів та виробів з них до країн Євросоюзу, якщо її не звільнять від дії нового регулювання ЄС щодо надлишкових потужностей.
Це ключовий висновок дослідження «Короткостроковий вплив регулювання ЄС щодо надлишкових сталеливарних потужностей на експорт України до ЄС», яке ІЕД представив 7 травня під час публічної дискусії «ЄС змінює правила доступу для сталі: що це означає для України».
Вже 30 червня закінчується термін дії 8-річних глобальних захисних заходів ЄС щодо сталі, від яких Україна – зокрема від тарифних квот – була звільнена з травня 2022 до травня 2028 року у зв'язку з повномасштабною війною.
На заміну їм Єврокомісія з 1 липня планує запровадити нові інструменти захисту свого ринку сталі від глобальних надлишкових потужностей. Імплементація цих заходів може достроково скасувати пільговий режим для України.
Потенційні заходи ЄС передбачають:
- зниження сукупної тарифної квоти на 47% – до 18,3 млн тонн на рік,
- підвищення ввізного мита поза тарифною квотою з 25% до 50%,
- запровадження вимог щодо «розплавлення та заливки» (melt & pour) для покращення простежуваності продукції.
В Україні під дію нових обмежень може потрапити експорт обсягом близько 1% ВВП – $1,8 млрд або 8% загального експорту нашої країни до ЄС в 2025 році.
Основні категорії: гарячекатані листи (42%), прутки (12%), інші безшовні труби (9%) – разом майже дві третини українського сталевого експорту, на який поширюватиметься нове регулювання надлишкових потужностей.
Остаточні правила для України ще не визначені. ІЕД оцінив наслідки кількох найімовірніших сценаріїв.
За словами директорки з наукової роботи ІЕД Вероніки Мовчан, яка представила дослідження, оптимальним для України варіантом було б, якби регулювання про надмірні потужності не застосовувалося до України взагалі.
Якщо це буде неможливим, то другим за пріоритетністю для нас варіантом є тимчасове звільнення України від дії нового регулювання, як це було раніше, коли ЄС призупиняв свої обмеження для нас на три роки спочатку в 2022-му, а потім в 2025 році.
Третій варіант – запровадження індивідуальних тарифних квот для України. Якщо для обрахунку цих квот будуть взяті дані нашого експорту за 2025 рік, втрати експортерів будуть найменші – $0,5 млрд, хоча й це 26% падіння рік до року.
Якщо ж для розрахунків візьмуть 2022–2024 роки, як це зараз пропонується проєктом рішення ЄС, українські втрати металургів зростуть до $0,7 млрд (-38%).
«Якщо брати базовий рівень, тобто той, що передбачений зараз пропозицією щодо регулювання Європейського Союзу, коли для розрахунків беруть статистику 2022–2024 років, то можна очікувати падіння експорту України до ЄС на майже 700 мільйонів доларів США. Це на 38% менше, ніж у 2025 році, або скорочення загального експорту в ЄС на 3% лише за цим сценарієм. При цьому у даному сценарії ми не враховуємо додатковий вплив СВАМ або інші фактори», – зазначила Вероніка Мовчан.
Найгіршим є сценарій включення України до загальної тарифної квоти: у цьому випадку вітчизняний експорт до ЄС скоротиться на $1,2 млрд (-63%).
«Нове регулювання ЄС створює суттєві ризики для українських експортерів сталі – і це на тлі вже чинного CBAM, механізму прикордонного вуглецевого регулювання, що діє з початку року. Від майбутнього рішення Єврокомісії щодо української сталі безпосередньо залежить масштаб наслідків для української економіки», – підкреслила Вероніка Мовчан.
Наразі лише Велика Британія, запроваджуючи з 1 липня 2026 року аналогічні заходи, як ЄС, звільнила українських металургів від цих обмежень.
«У проєкті регламенту передбачено, що при розподілі обсягів тарифних квот Європейською Комісією мають бути враховані інтереси країни-кандидата, яка стикається з винятковою безпековою ситуацією. І є посилання на Україну. Але також зазначено, що під час визначення обсягів тарифних квот мають бути враховані інтереси ЄС. Тому існує невизначеність, чи Україна буде звільнена від цих обмежень», – розповів завідувач відділу торговельно-економічного співробітництва з ЄС Департаменту міжнародної торговельної політики Секретаріату Кабінету Міністрів Олександр Жовтуха.
Представники металургійної галузі констатують великі втрати: деякі компанії вже зупинили експорт до ЄС через вуглецевий податок, який запрацював на початку року, навіть ще до введення обговорюваних зараз нових обмежень у липні.
«У першому кварталі 2026 року ми вже повністю зупинили експорт у ЄС, оскільки вартість CBAM для нашої продукції у 50–76 євро за тонну робить наші поставки економічно нерентабельними», – розповіла менеджерка з регуляторних питань «АрселорМіттал Кривий Ріг» Юлія Проскурова.
Нові обмеження посилять негативний вплив: експорт арматури та катанки навіть за індивідуальними тарифними квотами скоротиться на 24–36%.
«Україна сьогодні не є експортером надлишку, а є країною, яка бореться за збереження промислової бази. Ми і так працюємо з пошкодженою інфраструктурою, обмеженою логістикою та скороченими потужностями», – констатувала Юлія Проскурова.
Андрій Кріль, керівник з міжнародних зв'язків «Метінвесту», також зазначає, що Україна не становить загрози ринку сталі в ЄС. «OECD визнала, що доступні виробничі потужності в Україні зменшилися у чотири рази – до 8 млн тонн. З такою “стелею” виробництва ми не можемо становити жодної загрози для ЄС, особливо коли вони хочуть у рамках нових заходів дозволити імпорт 18 млн тонн», – пояснив він.
