- Дефіцит кадрів — безперечний лідер серед проблем бізнесу: 64% підприємств скаржаться на нестачу працівників через мобілізацію та міграцію
- У лютому зростання цін на сировину вийшло на друге місце серед перешкод — 43%
- Страх небезпеки відчуває 42% бізнесів, а проблему з перебоями електропостачання — 41% опитаних
У лютому відбулися помітні зміни в ренкінгу основних перешкод для ведення бізнесу у воєнний час. Дефіцит кадрів зберіг лідерство, але на друге місце вийшло зростання цін на сировину, матеріали та товари, тоді як проблеми небезпеки праці і перебої з електро-, водо- або теплопостачанням стали хвилювати дещо менші частки бізнесу.
Про це свідчать результати 46-го щомісячного опитування, яке ІЕД провів серед 492 промислових підприємств у третій декаді лютого.
Брак робочої сили уже традиційно утримує перше місце серед найбільших перешкод: у лютому на цю проблему вказали 64% респондентів проти 60% у січні.
«Останні півтора року 60–65% підприємств стабільно повідомляють про нестачу працівників. У цей період показник дуже рідко опускався нижче 60%. Саме тому проблема браку робочої сили незмінно залишається в топі основних перешкод для бізнесу», — зазначив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
Про зростання проблемності пошуку кваліфікованих працівників у лютому повідомили 51,4% підприємств, а некваліфікованих — 30,8%. Водночас лише 16,7% підприємств очікують зростання кількості працівників.
Ключові перешкоди для бізнесу, % опитаних
64% українського бізнесу стикаються з браком працівників
На друге місце піднялася перешкода «зростання цін на сировину, матеріали та товари».
«Хоча проблема зростання цін вийшла на другу сходинку і бізнес очікує подальшого підвищення цін, в абсолютних значеннях кількість повідомлень про цю проблему зменшилася на 2 відсоткові пункти — до 43%», — розповів Євген Ангел.
Зростання цін на сировину вийшло на друге місце серед перешкод
Це не рекордний показник: в окремі місяці 2025 року, зокрема наприкінці літа та на початку осені, про високі інфляційні очікування повідомляли 52–55% опитаних.
На третю сходинку опустилася проблема «небезпечно працювати»: у лютому її назвали 42% підприємств проти 54% у січні. «Це фактично найнижчий показник із кінця 2023 року. Імовірно, на сприйняття воєнних ризиків вплинуло те, що опитування проводилося у другій половині лютого, коли бізнес міг оцінювати безпекову ситуацію менш песимістично, ніж на початку зими», — пояснив Євген Ангел.
Водночас ця перешкода залишається особливо гострою для великих підприємств, які часто є масштабними інфраструктурними об’єктами, а також для бізнесу в прифронтових і центральних регіонах, зокрема на Дніпропетровщині та Запоріжжі.
Проблема небезпека у розрізі регіонів
«Перебої з електро-, водо- або теплопостачанням» у лютому також опустилися в ренкінгу: на них поскаржилося 41% підприємств після 48% у січні. Цей показник повернувся до рівнів листопада–грудня, коли про проблему заявляли 42–43%.
«Січень став найважчим зимовим місяцем для бізнесу через проблеми з енергозабезпеченням, — підкреслив Євген Ангел. — Проте загалом бізнес оцінив перебої цієї зими як менш критичні, ніж під час попередніх хвиль масованих обстрілів. Наприклад, узимку 2022–2023 років про цю перешкоду повідомляли майже 80%».
Детальні дані за попередній повний місяць свідчать, що в січні лише 7% підприємств не стикалися з відключеннями електроенергії. Водночас зросла частка тих, хто зміг працювати безперервно попри блекаути: у січні таких було 41% проти 35% у грудні. Ще 28% підприємств втрачали 1–10% робочого часу через відключення, 15% — втрачали 11–25% часу, 7% — від 26% до 50%, а 2% — понад половину робочого часу або взагалі не працювали.
Середні втрати робочого часу в січні становили 9% проти 10% у грудні. Найбільші втрати зафіксовані в Дніпропетровській області (37%), на Хмельниччині (24%), у Чернігівській та Сумській областях (по 19%), а також на Житомирщині (18%). Серед підприємств різного розміру найбільше страждав мікробізнес, який не працював 14% робочого часу, тоді як середні підприємства втратили 9%, а великі — 5%.
«У розрізі галузей найбільші втрати робочого часу вже другий місяць поспіль спостерігалися в металургії та металообробці — 16%. У деревообробці цей показник був значно нижчим — близько 4%, що може пояснюватися регіональною специфікою розміщення підприємств цієї галузі», — зазначив Євген Ангел.
Щодо інших перешкод: у лютому бізнес почав частіше заявляти про «зменшення попиту на продукцію/послуги» (показник зріс із 21% до 29%). Також до 23% зросла актуальність проблеми «складнощів із перевезенням сировини чи готової продукції територією України», що свідчить про збереження логістичних труднощів.
Натомість «корупція» та «неправомірні вимоги або тиск із боку правоохоронних чи контрольних органів» залишаються в самому низу перешкод — по 3% відповідей.
Оцінки економічної політики уряду в лютому майже не змінилися. Частка позитивних відгуків зросла до 6% після 4% у січні, нейтральних — становила 60%, а негативних — 28% після 29% місяцем раніше. Незважаючи на незначне поліпшення, негативні оцінки й надалі суттєво переважають.
«Якщо дивитися на баланс позитивних і негативних оцінок, він залишається песимістичним. Розрив між ними, який почав збільшуватися ще у 2023 році, зберігається й зараз», — підсумував Євген Ангел.
Негативні оцінки економічної політики й далі переважають позитивні
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь до 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 регіонів України. Опитування проводиться на щомісячній основі з травня 2022 року. Опитування відбуваються в рамках проєкту «Інтеграція України в ЄС: діалог, побудований на фактах» за підтримки МФ «Відродження».
Відео презентації результатів лютневого опитування – https://www.youtube.com/watch?v=5-SdJNFhO2g
Усі попередні опитування з липня 2022 року http://www.ier.com.ua/ua/proekt_dilova_dumka/NRES_Presentations
