23 жовтня ІЕД презентував результати дослідження “Відбудова під ризиком: чи потрібні зміни в будівельній політиці”. Захід відбувся за підтримки Transparency International Ukraine і зібрав представників уряду, парламенту, бізнесу та громадських організацій.
Провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій представила аналітичні висновки щодо готовності українського будівельного сектору до масштабної повоєнної відбудови та реформ, необхідних для підвищення його прозорості й ефективності. “Відбудова – це не лише про фізичне будівництво, а про розвиток”, – зазначила Олександра Бетлій.
За словами Олександри Бетлій, Україна потребує близько $500 млрд на відбудову, але головне питання полягає не лише у фінансуванні, а й у спроможності сектора якісно реалізовувати ці проєкти. При цьому будівництво – це складна екосистема, де будь-яка зміна зачіпає інтереси десятків гравців. У 2024 році в галузі було офіційно зайнято 239 тис. осіб, переважно кваліфіковані робітники – майже половина.
“Для того щоб відбудовувати, нам потрібна достатньо кваліфікована робоча сила. І тут великий зв’язок з освітою – потрібно готувати освітні програми для ветеранів, – зазначила Олександра Бетлій. – Професія архітектора та інженера недооцінена, а рівень зарплати не відповідає величезній адміністративній та кримінальній відповідальності. При цьому страхування їхньої відповідальності розвинене недостатньо”.
Аналіз законодавства та дослідження ринку виявили ключові проблеми галузі::
- Дефіцит кадрів є найбільшою проблемою ринку.
- Велика кількість заінтересованих сторін із різними інтересами.
- Скасування ліцензування на ринку будівництва підвищило невизначеність.
- Проблеми із сертифікацією архітекторів та інженерів.
- Дозвільні документи – містобудівні умови та обмеження – сприймаються як “корупційний шлагбаум”, хоча вони є найбільш критичним для забудовника.
- Виклики в експертизі: приватні експертні організації подекуди проводять її формально, ігноруючи суттєві помилки в проєктах.
- Низька конкуренція та високі ризики в публічних закупівлях: постійний тиск і перевірки з боку поліції, БЕБ та інших контролюючих органів; проблеми постоплати, відсутність авансування та підписання актів виконаних робіт.
- Чинна державна методика розрахунку кошторисної вартості, особливо у частині оплати праці, не відповідає ринковим реаліям, що призводить до появи схем.
- Компанії найчастіше працюють за твердою договірною ціною, яка не дозволяє динамічно реагувати на зростання цін на матеріали та послуги.
- Технічний нагляд подекуди має формальний характер.
- Складнощі зі здачею об’єктів в експлуатацію: бюрократія та “людський фактор”.
Від участі в публічних закупівлях будівельна компанія може отримати певні переваги — статус “критичності” та можливість бронювати працівників. Однак недоліків більше.
“Проблема для держави в тому, що мало будівельних компаній хочуть брати участь у публічних закупівлях. Це велика проблема. Чому? Будівельники кажуть: “скільки у нас публічних закупівель – стільки і справ відкрито”, “ми ще не почали будівництво, а до нас уже прийшли “органи” за документами, які нам місцева влада ще не надіслала”. У результаті ті, хто працює з комерційним сектором, не хочуть іти в публічні закупівлі, – розповіла Олександра Бетлій. – Без реформи правоохоронних органів у нас не буде ані будівництва, ані інвестиційного клімату”.
Чи зможуть іноземці зайти на такий ринок? Створити компанію досить легко, однак відмінність стандартів роботи створюватиме виклики. Питання дозвільної документації, надмірна бюрократія та тиск контролюючих органів – є спільними перешкодами і для українських, і для іноземних компаній.
“У наших компаній є побоювання, що іноземний бізнес прийде для освоєння великих коштів, а доступ до них у нього, напевно, буде більший, ніж у нас. Вони використають нашу робочу силу, а наші компанії не зможуть платити такі самі зарплати. Техніку можуть використовувати ту саму, що є на ринку, конкуренція зросте, а наші компанії не зможуть із нею впоратися. Знову ж таки – для наших компаній доступ до фінансування є дорожчим, ніж для іноземних”, – зазначила вона.
Запропоновані наступні напрями для змін:
❖ Ціноутворення
❖ Цифровізація
❖ Публічні закупівлі
❖ Професійні кадри
❖ Євроінтеграція
❖ Відповідальність і підзвітність
❖ Спроможність громад
Заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська запевнила, що більшість цих проблем відомі уряду, і вже готується нова система ціноутворення у будівництві. “Ми досягли певного компромісу з профспілками та працедавцями й підвищили рівень заробітної плати для робітника першого розряду до понад 20 тисяч гривень. У новій системі ця сума стане мінімальною нормою, яку потрібно буде обов’язково виплачувати”, — пояснила Наталія Козловська.
Серед інших запланованих новацій — створення єдиного кодифікатора будівельних матеріалів і бази цін, синхронізованої з податковими, митними та статистичними даними. Козловська також анонсувала розробку цифрової системи ліцензування будівельних компаній, що має мінімізувати корупційні ризики, і закликала міжнародних партнерів підтримати фінансування розвитку електронних сервісів у сфері будівництва.
Голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк підкреслила, що ефективна відбудова неможлива без сучасного просторового планування. “Містобудівні умови та обмеження – це найбільш корупційний документ, який не дає можливості заходити в Україну системним міжнародним девелоперам і заважає українському бізнесу тут працювати”, – заявила Олена Шуляк.
Вона наголосила, що Київ досі живе за генпланом 1997 року, що призводить до хаотичної забудови та відсутності балансу між житлом і інфраструктурою. На її думку, потрібно оновити комплексні плани просторового розвитку (КППР) громад, адже без них усі дозволи фактично видаються “вручну”. “Парламент був змушений ухвалити закон, який відтермінував обов’язковість розроблення планів просторового розвитку до 1 січня 2028 року. Я боюся, що 1 січня 2028 року громади знову казатимуть: “немає грошей, немає часу, виклики воєнного часу”. Тому ми в законодавстві пропонуємо громадам, які розробляють КППР, додаткову мотивацію – і бюджетне фінансування, і підтримку міжнародних інституцій”, – зазначила Олена Шуляк.
Керівник відділу управління будівництвом CDM Engineering Ukraine Максим Іващенко підкреслив, що для відновлення України потрібні не лише гроші, а й нові стандарти. “Усі процедури та регламенти, які використовують інженери технічного нагляду, потрібно звести в окремий документ, щоб і замовник, і підрядник, і проєктувальник, а насамперед інженер технічного нагляду мали єдиний мануал – гайд, за яким усі стейкхолдери могли працювати”, – заявив Максим Іващенко.
Генеральний директор Конфедерації будівельників України Олександр Червак підтвердив вагомість кадрової проблеми. “Одна з найбільших проблем бізнесу – дефіцит кадрів. Будівельний ринок, на жаль, має тіньову складову. І це зараз пояснюється мобілізаційними процесами, складністю бронювання. Це дійсно виклик. Працівники не завжди готові офіційно оформлюватися, бо якщо їх не забронюють, вони потрапляють в офіційну площину”, – наголосив Олександр Червак.
Заступник виконавчого директора Transparency International Ukraine Іван Лахтіонов наголосив, що будівництво зараз є лідером за обсягом державних закупівель, хоча минулого року було лише в трійці. “У будівництві лише за 2025 рік у публічних закупівлях більше 300 млрд грн. І кожен учасник має свій інтерес: хтось хоче зробити якісний проєкт, хтось побудувати дешево, хтось просто заробити, а хтось прагне відкрити кримінальне провадження. Ходять легенди про відкати 30–45%. Тому потрібно починати вирішувати ці проблеми”, – зазначив експерт.
Учасники дискусії погодилися, що відбудова України має стати драйвером модернізації будівельної політики. Для цього необхідно оновити нормативну базу ціноутворення, запровадити цифрові сервіси в дозвільних процедурах, оновити систему сертифікації та підготовки кадрів, забезпечити прозорість і доброчесність публічних закупівель.
Презентації Олександри Бетлій та Олени Шуляк можна переглянути нижче.
Скоро очікуйте на публікацію повної версії дослідження.
