Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) оприлюднив позиційний документ інженера, кандидата технічних наук Сергія Скляренка «Від проєкту до введення в експлуатацію: точка зору практика», у якому проаналізовано головні ризики для процесів відбудови України. Документ написаний в рамках проєкту «Відбудова під ризиком: чи потрібні зміни в будівельній політиці?», що ралізує ІЕД за підтримки Transparency International Ukraine.
Згідно з висновками автора, процес реформування та звичайного проектування у сфері будівництва "досить часто нагадує звичайний хаос" , а головна мета дослідження — виявити ризики у чинній регулятивній політиці для процесів відбудови.
Кадрова катастрофа. Інженери у "глухому переховуванні"
Найбільша загроза криється в галузі проектування, де відчувається надзвичайно гострий дефіцит фахівців. Підготовка повноцінного інженера займає близько 9 років, а головного інженера/архітектора проєкту — ще мінімум 5-10 років.
Основна причина — повний провал фахової освіти:
- Заробітна плата викладача у профільному виші складає еквівалент $400–600/місяць.
- Водночас гонорари висококваліфікованих інженерів на ринку можуть сягати $2000–3000.
- Це призводить до того, що навчальні заклади випускають не вузькокваліфікованих фахівців, а «всесторонньо освічених і здорових людей».
Додатковою проблемою є відсутність доступної можливості бронювання ключових фахових співробітників, що несе "надзвичайну загрозу для існування всього підприємства". Звіт зазначає, що стрімкий характер мобілізації часто не дає фахівцям навіть передати справи чи робочі файли.
Автор також наводить приклади, коли рішення про будівництво ухвалюються «без оцінки наслідків».
- Здорожчання тимчасового житла: Проста ініціатива будівництва тимчасових будиночків для ВПО зросла у вартості з $250-300/м² до $700-750/м². Це сталося через вплив чинних вимог від ДСНС та громадських організацій (наприклад, щодо інклюзивності), які перетворили мінімальний перелік вимог на будівельні норми, співставні з вимогами до повноцінного житла. Це зробило будівництво повністю нерентабельним.
- Вибір об'єктів: Обрання об'єктів для відбудови часто будується не на багатофакторному дослідженні економічної ефективності, а під впливом політичних тенденцій чи тиску громадських організацій.
Нормативний тягар та застарілі стандарти
Проєктна документація переобтяжена "нікому не потрібною макулатурою", оскільки нові вимоги не скасовують старих.
- Провал реформ: Заміна ліцензій проектних організацій на кваліфікаційні сертифікати для окремих фахівців не принесла позитивних змін. Натомість вона створила систему, де підвищення кваліфікації відбувається шляхом прослуховування сумнівних лекцій та примусової оплати членських внесків без права вибору страхової компанії. Вартість цих процедур не врахована у розрахунку вартості проектних робіт.
- Застарілі норми: Українські будівельні норми (ДБН) часто застарілі та не відповідають реаліям часу. Гармонізація з Єврокодами не була повноцінною, що призвело до того, що інженери досі змушені розраховувати конструкції за старими радянськими нормами (СНіП). Це покладає на проектувальника ризик отримати відповідальність за невідповідність документації.
Висновки
Для забезпечення ефективної відбудови країни, автор рекомендує уповноваженому органу:
- Створити робочу групу для розробки ключових визначень, програми збору статистичних даних та планування заходів відновлення.
- Призначити відповідальних осіб, за збір та перевірку отриманої інформації.
- Пріоритет у формуванні переліку об'єктів відбудови надавати не політичним тенденціям, а виключно економічній ефективності вкладень.
- Усвідомити необхідність ґрунтовного підходу до даного дослідження та реалізації змін, що може зайняти не менше 1 року.
