Україна продовжує стикатися з викликами у виконанні зобов’язань перед ключовими міжнародними партнерами – Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. Це основний висновок нового випуску Моніторингу виконання умов програми МВФ та допомоги ЄС в рамках Ukraine Facility від консорціуму #RRR4U за вересень.
Директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович наголосив, що у програмі діяльності нового уряду немає всіх індикаторів, передбачених домовленостями зі західними партнерами. “Потреба покривати витрати ресурсами, які отримуємо за програмами міжнародної підтримки, зокрема й тими, що залежать від здійснення реформ, залишається досить гострою. Водночас, для збереження економічної стійкості важливі й самі реформи”, – зазначив він.
Заступниця виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко звернула увагу на те, що чинна програма МВФ мала “дуже легкі маяки”, проте частина з них так і залишилася невиконаною. “Нова програма з МВФ, скоріше за все, буде frontloaded – більшість грошей буде виплачено на початку. Тому у Фонду буде можливість ставити більш жорсткі вимоги на старті”, – підкреслила вона.
На кінець вересня виконано лише 6 із 9 структурних маяків, передбачених 9-м переглядом діючої програми МВФ. Виконано вчасно 4 маяки (законопроєкт про “податок на OLX”, Бюджетна декларація, аудит НАБУ, затвердження Єдиного проєктного портфеля), ще 2 виконані із затримкою (призначення нового голови БЕБ і перевірка доброчесності членів НКЦПФР). Один маяк перебуває “в процесі” – відкриття баз даних ДМС і ДПС один одному. Статус “невиконано” отримали два маяки: нові підходи до реформи наглядових рад державних підприємств, а також скасування “правок Лозового” і дозвіл САП керувати запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу.
Аналітик Інституту аналітики та адвокації Віталій Набок розповів про ситуацію з виконанням Плану України, яке є підставою для отримання коштів від ЄС. У вересні Кабмін визначив критерії публічних закупівель за кошти Ukraine Facility, Мінфін вказав на ризики фінансування держбюджету, пов’язані із затримкою реформ за Планом України, а Єврокомісія погодила зміни до Плану України. “Єврокомісія схвалила зміни до Ukraine Facility і передала їх на розгляд Ради ЄС. Є підстави вважати, що змінена версія плану буде погоджена Радою ЄС, оскільки процес відбувався у тісній консультації з європейськими органами”, – зазначив Віталій Набок.
Однак Україна вже не виконала 8 індикаторів чинного Плану України: у І та ІІ кварталі – по два, у ІІІ кварталі – ще чотири. Серед них: збільшення кадрового складу ВАКС, реформа територіальної організації виконавчої влади, реформа цифровізації виконавчого провадження, заповнення не менше 20% вакансій суддів тощо.
“Ми оновили карту виконання індикаторів Плану України – на сьогодні майже всі індикатори, визначені на наступний рік, перебувають у процесі. Але є загроза щодо виконання ще двох індикаторів, які стосуються реалізації Дорожньої карти реформування системи управління публічними інвестиціями і затвердження другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди. Якщо ці індикатори не будуть ухвалені вчасно, ми говоритимемо про ще більші фінансові ризики і втрати за Планом України”, – наголосив Віталій Набок.
Оновлення Плану України не рятує від затримок у реформах. Звітування про виконання індикаторів відбувається повільніше, ніж передбачалося, що затримує наступні – навіть часткові – платежі. “Ми як держава потребуємо покриття фіскального дефіциту. Навіть до кінця поточного року ще потрібно залучити $8,7 млрд, щоб профінансувати всі заплановані бюджетні видатки. У 2026 році зовнішні запозичення відіграватимуть дедалі більшу роль – за рахунок очікуваних 2,12 трлн грн має бути профінансовано 42,3% усіх видатків. Але не всі ці надходження забезпечені підтвердженими джерелами”, – попередив Роман Ніцович.
Окрема частина дискусії була присвячена стану українського ринку капіталу. Провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій нагадала, що, за оцінками Світового банку, потреби у відбудові України перевищують €500 млрд, і міжнародна допомога від інших держав та МФО не здатна покрити ці суми. “Для фінансування потрібно залучати приватний капітал під прозорі, довгі та передбачувані інструменти, а для цього потрібен робочий ринок капіталу”, – наголосила вона.
Чинна програма МВФ вимагає подолання операційної та управлінської слабкості НКЦПФР і закриття прогалин ринку капіталу для залучення іноземного приватного капіталу до повоєнної відбудови. У програмі було 3 маяки, але під час восьмого перегляду додано ще 3: розробити дорожню карту реформ інфраструктури фінансового ринку; запровадити європейські стандарти оцінки (TEGOVA) та міжнародні стандарти оцінки (IVS); подати законопроєкт щодо узгодження рамок сек’юритизації та забезпечених облігацій.
“Це реформи, які передусім потрібні Україні, а не МВФ чи Європейському Союзу. Вони необхідні для розвитку майбутнього. І коли ми говоримо про План України, уряд розуміє фрагментованість інфраструктури ринку капіталу і те, що потрібна дорожня карта для узгодження нормативної бази та наближення до регулювання ЄС”, – зазначила Олександра Бетлій.
Крім того, у червні Рада з фінансової стабільності схвалила оновлений перелік заходів Стратегії розвитку фінансового сектору, а в липні НБУ, НКЦПФР, Мінфін, Мінекономіки та ЄБРР підписали Меморандум про співробітництво на підтримку інтегрованої інфраструктури ринків капіталу в Україні. “Ми сподіваємося, що ЄБРР надасть технічну допомогу для посилення спроможності НКЦПФР. Передбачено вертикально інтегровану інфраструктуру, залучення міжнародного інвестора, консолідацію депозитарних послуг, оптимізацію Національного депозитарію та Розрахункового центру. У вересні депозитарій передано Нацбанку. Тобто цей меморандум уже впроваджується”, – вважає Олександра Бетлій.
Мета – розвиток ринку капіталу, але Україні потрібно знайти власний шлях і створити довгострокові інструменти, яким довірятимуть інвестори. Це можуть бути муніципальні, зелені та іпотечні облігації, сек’юритизація, розвиток приватних інвестиційних фондів, зокрема венчурних, але під питанням час впровадження цих інструментів та потреба в зміні регулювання. “Ринок капіталу має дозволяти локальні IPO. Потрібно підготувати все для того, щоб, коли настане мир, ми могли їх проводити. У нас мало інструментів хеджування ризиків. Для українських компаній замало можливостей страхувати військові ризики, хоча й вони поступово з’являються за підтримки уряду”, – сказала експертка.
Начальник управління корпоративних прав та депозитарної діяльності Національного банку Андрій Супрун пояснив, що в рамках Меморандуму холдингова компанія, акціонерами якої стануть МФО, українські та іноземні партнери, створить нову фондову біржу. “Вона володітиме фондовою біржею, отримає акції Розрахункового центру і міноритарний пакет у Національному депозитарії. А НБУ матиме його контрольний пакет”, – пояснив Супрун.
Чому це важливо? “Уявімо, що одним із акціонерів нашої інфраструктури став Nasdaq чи Deutsche Börse. Чи це дасть позитивний імпульс для розвитку внутрішнього ринку і взаємодії з міжнародними ринками з точки зору експертизи, технологій й інвестицій? Відповідь очевидна”, – зазначив Супрун.
За його словами, реформа інфраструктури фондового ринку триває вже не одне десятиліття, і її варто нарешті завершити. “І перейти до наступної фази – створення якісних інструментів та розбудови ліквідного ринку, ліквідних торгів і широкого кола інвесторів – як національних, так і іноземних”, – підсумував він.
Співзасновник та керуючий партнер FinPoint Investment Advisors Сергій Будкін наголосив, що для розвитку ринку капіталу потрібні три умови: де торгувати, чим торгувати і за що торгувати. “Де торгувати – у нас є, чим торгувати – немає, за що торгувати – з’явився короткостроковий капітал”, – зазначив він. Будкін виступив проти передчасної концентрації на “зелених” чи іпотечних облігаціях – спершу ринок має пройти класичний шлях: держоблігації, потім акції, а вже потім інші інструменти.
Будкін оцінив іноземний капітал, який зараз цікавиться Україною, у $1,2 млрд і розкритикував слабкий захист міноритарних акціонерів. “Якщо не володієш 25–40% компанії, ти фактично безправний. Треба надати більше повноважень різним рівням міноритарних інвесторів”, – резюмував він.
Перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк розкритикував НКЦПФР, заявивши, що вона у нинішньому вигляді “абсолютно не потрібна” і під час “спліту” її функції варто було передати Нацбанку. “Доки у нас такий склад НКЦПФР, нічого не буде. За такого складу Комісії я не вірю в будь-який розвиток”, – сказав депутат.
Керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій визначив три головні проблеми відсутності фондового ринку: немає активів, у які можна інвестувати; немає грошей для інвестування; немає верховенства права, тобто бракує довіри. Він провів аналогію: як в авіації Україна має інфраструктуру, але не має конкурентного пасажирського літака чи легкового автомобіля, так і з фондовим ринком – бракує якісних продуктів для інвестицій. “Якщо компанія готова отримувати інвестиції і відповідати високим стандартам, вона піде або на Нью-Йоркську біржу, або на Варшавську, де отримає більше грошей та кращу оцінку”, – зазначив він. На його думку, крім воєнного ризику, залучення капіталу стримуватиме й відсутність механізмів захисту від валютних ризиків.
Директор департаменту ринків капіталу Райффайзен Банку Олег Клімас зазначив, що війна та валютні обмеження не дають іноземцям зайти на український ринок. Він вважає, що швидка інтеграція до ЄС критично важлива для підвищення конкурентоспроможності українських емітентів. “Ми на правильному шляху, щоб покращити інфраструктуру ринку. Як тільки безпекові ризики зменшаться, потрібно надати швидку можливість для приходу іноземного капіталу”, – сказав він.
#RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) – це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, ІЕД, IAA і DiXi Group.
