У 2024 році суттєва частка передбачених на відбудову коштів не була освоєна через низку причин, серед яких — бюрократія, низька здатність місцевих органів влади швидко реалізовувати проєкти та затримки у публічних закупівлях.
Про це повідомили експерти проєкту “Контроль витрат на відновлення України” за підтримки Європейського Союзу під час події “Як витрачали кошти на відновлення у 2024 році” (презентація за посиланням).
За даними проєкту, усього в 2024 році за бюджетними програмами Мінрозвитку, які передбачали субвенції на відбудову та відновлення, профінансували 640 проєктів на загальну суму 17,7 млрд грн, хоча наявне фінансування було близько 25 млрд грн. “Коштів на фінансування відбудови та відновлення в бюджеті було достатньо мало порівняно з потребами, але навіть їх ми не завжди були здатні витратити”, – заявила провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій.
Україна зараз має сім основних джерел фінансування відбудови, а саме Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, міжнародні фінансові організації (Світовий банк, ЄІБ тощо), резервний фонд та інші програми держбюджету, місцеві бюджети, кошти Ukraine24, Фонд підтримки енергетики України, приватні благодійні фонди та програми технічної допомоги.
Найпоширенішим механізмом фінансування відбудови в 2024 році були субвенції з держбюджету місцевим бюджетам.
“Субвенція на реалізацію проєктів, спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії, в 2024 році становила 7,5 млрд грн, тоді як касові видатки були проведені лише на 5,3 млрд грн. За другою субвенцією було надано 3,1 млрд грн, а касові видатки становили 1,4 млрд грн”, – повідомила Олександра Бетлій.
За бюджетними програмами, які фінансувалися за рахунок МФО, також витрачено набагато менше можливого: за програмами з відновлення України фактичні субвенції становили 400 млн грн при плані у 2,3 млрд грн, а за надзвичайною кредитною програмою для відновлення України фактичні субвенції становили 721 млн грн при плані 4,5 млрд грн.
Недофінансування відбулося за всіма профільними розпорядниками коштів: Агентство відновлення профінансувало тільки 78% планових видатків на відбудову, Мінрозвитку – 70% за програмами відбудови і 40% за загальнодержавними програмами.
Є декілька причин, чому фактично витрачені кошти є меншими за виділені з бюджету або доступні за програмами МФО.
“Частково це пов’язано із повільними закупівлями. Іноді кошти виділяються в кінці року і замовники робіт не встигають їх витратити. Також для проєктів фінансування від МФО проблемами стають тривалі процедури і низька спроможність окремих громад готувати проєкти та їх впроваджувати. Виникають також проблеми із дофінансуванням громад. Проте частково ці проблеми будуть вирішені в межах реформи системи управління публічними інвестиціями”, – вважає Олександра Бетлій. В результаті цієї реформи Україна має отримати ефективне фінансування і моніторинг проєктів для стійкого економічного розвитку.
У 2024 році в Єдиний проєктний портфель було подано 750 проєктів вартістю 2,36 трлн грн. В результаті відбору за вихначеними урядом критеріями було відібрано 92 проєкти на які в держбюджеті на 2025 рік передбачено 36 млрд грн. Але ще треба залучити близько 187 млрд грн від МФО для їх повного фінансування.
Загалом же, згідно з оцінкою RDNA4 від Світового банку, потреба України у відновленні нині становить $524 млрд. “На фоні цього показника пріоритетні програми відновлення та реконструкції на 2025 рік виглядають доволі скромно і становлять близько $17 млрд. З них $12 млрд це інвестиційні проєкти та понад $5 млрд – неінвестиційні програми. При цьому цьогорічне фінансування пріоритетних програм забезпечено тільки на $7 млрд, а 57% необхідної суми поки в дефіциті”, – зазначив старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда.
Найбільші потреби у фінансуванні в 2025 році сфокусовані у сфері енергетики (28% від загальної суми визначених потреб), житловій відбудові (23%) і транспорті (12%).
За словами Ланди, найкраще забезпечене фінансування транспортного сектору (на 76%), а сектори, які потребують найбільшого фінансування – житловий фонд та енергетика, профінансовані на 15% і 27% відповідно.
“Минулоріч дійсно був низький рівень використання ресурсів. Мінфін передбачив необхідне фінансування під заявлені потреби. А вже наступний крок – освоєння ресурсу – є першою нагальною проблемою, яку потрібно вирішити”, – наголосив перший заступник міністра фінансів Денис Улютін.
В Мінфіні пояснили, 2024-й став роком “реагувального”, а не стратегічного фінансування, тому вони сконцентрувались на енергетиці, фортифікаціях і відновленні житла. “Але ми маємо перейти до публічних інвестицій, спрямованих на розвиток, які формують майбутнє економіки та соціальної сфери”, – вважає чиновник.
Проблеми недовикористання коштів тягнуться вже декілька років. “Із акумульованих у Фонді ліквідації наслідків збройної агресії 62 млрд грн в 2023 році не було розподілено 8,6% – це 5,3 млрд грн”, – повідомив т.в.о. секретаря Рахункової палати – керівника апарату Василь Невідомий. А із розподілених коштів лише 38,1 млрд грн було використано.
Віктор Мазярчук, керівник Центру дослідження фіскальної політики, також проаналізував витрати Фонду і виявив ті ж проблеми. “У 2023 році найбільше видатків по Фонду ліквідації наслідків збройної агресії — 1,5 млрд грн — було профінансовано 27 грудня. Аналогічно було і в 2024 році”, – стверджує він. Однією із основних проблем невикористання коштів на відбудову експерт вважає недостатньо якісне управляння інвестиційними проєктами.
Реліз підготовлено в межах проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, ІЕД та ГО “Технології прогресу”. Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.
Контакти для преси: Олена Шкарпова, shkarpova@ier.kyiv.ua
