Наявність великої кількості донорів в України призводить до низки ризиків: дублювання зусиль, неефективного використання ресурсів, відсутності прозорості, ігнорування місцевих потреб. До цього додається призупинення фінансування USAID у 2025 році: це наш новий виклик.
Про це повідомила провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе на події, організованій ІЕД, “Координація донорів для відновлення України: після USAID”.
Міжнародна практика пропонує різні підходи до координації донорів. Досвід відбудови інших країн, таких як Афганістан, Боснія і Герцеговина, Руанда та Мозамбік, демонструє ефективність наступних інструментів, як:
- мультидонорські платформи, які дозволяють об’єднувати ресурси, уникати дублювання та забезпечувати прозорість;
- регулярні координаційні зустрічі між урядом, ключовими донорами, міжнародними фінансовими організаціями і громадянським суспільством;
- секторальні робочі групи за участю уряду, місцевої влади, донорів, громадських організацій та експертів;
- узгодження стратегій із локальним контекстом, оскільки неврахування місцевих потреб підвищує неефективність витрачання коштів;
- розбудови спроможності місцевої влади шляхом інвестування у людський капітал та організаційний супровід громад у процесі реалізації проєктів;
- партнерства з приватним сектором через стимули, гарантії та страхування ризиків;
- запровадження стандартів прозорості та оцінки результатів, зокрема через громадський контроль.
“Допомога донорів може бути великою, але неефективною, якщо не відповідає потребам країни або конкретної громади. Тому вона повинна узгоджуватися з національною та регіональною стратегіями і враховувати місцевий контекст”, – каже Ірина Коссе.
Виходячи з міжнародного досвіду, експерти ІЕД пропонують для ефективного управління процесом відновлення Україні комплексний набір рекомендацій:
- Створити регіональні форуми для обговорення локальних викликів, координації підтримки громад і адаптації проєктів до місцевого контексту.
- Активізувати секторальні робочі групи у сферах транспортної інфраструктури, логістики, енергетики, охорони здоров’я.
- Синхронізувати всі донорські програми з Ukraine Plan, регіональними стратегіями та пріоритетами уряду.
- Удосконалити систему державного інвестування (PIM) для кращої відповідності проєктів стратегічним цілям.
- Покращити стратегічне планування на місцевому рівні, щоб забезпечити відповідність проєктів потребам громад.
- Зробити розбудову спроможності громад центральним елементом координації допомоги.
- Забезпечити партнерство з приватним сектором, створюючи інституції для полегшення інвестицій та заохочуючи співпрацю між українським та іноземним бізнесом у проєктах відновлення.
- Інтегрувати цифрові інструменти, підвищити прозорість та підзвітність, використовуючи DREAM як обов’язкову систему для всіх проєктів, пов’язаних з відбудовою.
- Відновити OpenAid як портал відкритих даних про міжнародну технічну допомогу.
- Запровадити регулярну оцінку результатів проєктів.
Брак коштів на відновлення підсилює потребу в координації. Фінансування відновлення йде через держбюджет, але роль місцевих органів влади залишається значною. Відсутність даних про вже наявні проєкти та доступне фінансування призводить до затримки підтримки громад з боку міжнародних донорів.
“Для кращої координації громадськість об’єдналася в коаліцію RISE Ukraine. І завдяки фінансуванню донорів почалося створення платформи DREAM. Ця платформа про великі плани на майбутнє, серед яких одне з найважливіших – координація”, – розповіла провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій.
Спочатку DREAM була лише платформою відновлення, зараз – управління публічними інвестиціями. Громади подаватимуть інвестпроєкти на DREAM і отримуватимуть фінансування. Рівень спроможності громад суттєво різниться. І є громади, які не здатні готувати проєкти, шукати донорів і залучати підтримку громадськості. Тому нагально важливою є координація донорів для підтримки громад.
Робота громадськості також залежить від підтримки донорів. “В Україні поки що не поширене фінансування громадських організацій за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб. Саме тому припинення фінансування з боку USAID стало болючим не лише для урядового сектору, оскільки USAID фінансував енергетичний фонд, а й для громадського”, – пояснила Олександра Бетлій.
Коаліція RISE Ukraine на початку лютого провела швидке опитування щодо впливу призупинення фінансування USAID на діяльність громадських організацій. Отримані 55 відповідей суттєво різнилися: третина організацій не відчула впливу або він становив до 10% їхнього бюджету, а інша третина, навпаки, залежала від фінансування USAID більш ніж на 60% бюджету.
Їм довелося обирати різні стратегії реагування: шукати альтернативні джерела фінансування, заморожувати проєкти, скорочувати персонал та зарплати, або продовжувати діяльність майже без змін. “І зараз дуже своєчасною є ініціатива ЄС щодо збільшення фінансування громадських організацій на 44 млн євро. Незабаром буде оголошено конкурс для громадського сектору. Однак ця підтримка також має бути скоординованою з іншими видами допомоги”, – вважає Олександра Бетлій.
“Фінансування USAID охоплювало практично всі сфери. Тому, в першу чергу, на жаль, втратила держава, адже будь-яка реформа чи секторальна політика в країні реалізується через інструменти підтримки: фінансові, людські, технічні”, – пояснив голова правління RISE Ukraine, виконавчий директор Інституту аналітики та адвокації Юрій Ромашко.
Тому запровадження міжнародно визнаних механізмів управління, синхронізація донорських ініціатив із національними стратегіями, залучення місцевих громад і громадянського суспільства, а також ефективна координація донорів є критично важливими для успішної та прозорої реконструкції країни.
Переглянути подію можна за посиланням https://youtu.be/Z-_qe0D-71A
