За три роки війни відбулися значні зміни у ставленні бізнесу до економічної політики уряду у питаннях підтримки бізнесу: зараз безпрецедентно велика частка підприємців нейтрально оцінює таку діяльність уряду, а рекордно низька – хвалить його.
«У лютому частка позитивних оцінок була найнижчою за три роки нашого дослідження. Лише 3% підприємств позитивно оцінили дії уряду. Частка негативних оцінок досить висока і перевищує 20%. Проте більшість підприємств все ж обирають нейтральні оцінки», – повідомив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
Ці дані дослідник оприлюднив під час заходу “Діловий клімат в Україні у вразливі часи: виклики, можливості та безпека”, який став третім спільним заходом ІЕД та Офісу Liaison у Брюсселі.
Захід був присвячений аналізу викликів і можливостей для бізнесу на основі даних, отриманих у межах Нового щомісячного опитування підприємств України, результатів досліджень Індексу бюрократії, а також інших джерел, що відображають позицію представників бізнес-спільноти.
За словами Євгена Ангела, на початку війни частка нейтральних оцінок уряду становила приблизно 40%, тоді як в лютому 2025-го вона вже сягнула 66%. «Це найвища частка нейтральних оцінок за останні три роки», – зазначив Євген Ангел. Водночас, частка негативних оцінок була високою на початку війни, у 2023 році знизилась, влітку 2024 року стрімко зросла до рекордних 30%, а зараз знаходиться вище 20%.
Оцінка економічної політики Уряду залишається переважно нейтральною
Дослідження виявило, що різні групи підприємств страждають від спільних проблем, але із різним пріоритетом.
Бізнес, який позитивно оцінює уряд, вважає найважливішою перешкодою для себе небезпечність працювати (69%). Підприємства з нейтральними оцінками найчастіше говорять про нестачу персоналу (68%). А компанії з негативними оцінками влади найчастіше скаржилися на зростання цін (59%). «Цей набір трьох головних перешкод однаковий для всіх груп бізнесу, але порядок пріоритетності різний», – наголосив Євген Ангел.
Оцінка перешкод для ведення бізнесу залежно від оцінки політики Уряду
Бізнес-опитування ІЕД щомісяця демонструють, що проблеми корупції чи тиску контролюючих та правоохоронних органів традиційно знаходяться в кінці переліку основних перешкод для ведення бізнесу.
«Але підприємства, які дають негативні оцінки, набагато частіше говорять про брак обігових коштів, корупцію, логістичні проблеми та незаконні вимоги і тиск з боку правоохоронних органів», – повідомив Євген Ангел. Також вони частіше стикалися зі зниженням виробництва (37,8%) і продажів (40,8%) і мали менш оптимістичні очікування щодо цих показників, ніж бізнес, який оцінював роботу уряду нейтрально чи позитивно.
За словами виконавчої директорки ІЕД Оксани Кузяків, проблема безпеки є важливою характеристикою бізнес-клімату. З вересня 2023 року ця проблема загострилась і піднялась з 7-го місця серед 14-и основних перешкод для бізнесу до першої трійки. А частка підприємців, які скаржаться на проблеми безпеки, останній рік майже постійно перевищує 50%.
«Проблема безпеки впливає і враховуються бізнесом, коли він планує свою довгострокову діяльність. Але протилежну ситуацію ми бачимо, коли аналізуємо 3-місячні очікування. На початку війни ми бачили досить високу кореляцію між короткостроковими очікуваннями і небезпекою для роботи, але потім кореляція зменшилась. Це означає, що у своїй повсякденній діяльності бізнес вже не дуже враховує таку перешкоду, як питання безпеки», – наголосила Оксана Кузяків.
Кореляція між “небезпечно працювати” та очікуваннями бізнес на 2-річну перспективу
Кореляція між “небезпечно працювати” та очікуваннями бізнес на 3-місячну перспективу
На думку Оксани Кузяків, український бізнес почав адаптуватися до ситуації небезпеки. «Коли ми очікуємо приходу іноземного інвестора, то шлях адаптації, який український бізнес проходив протягом трьох років, іноземному бізнесу потрібно буде пройти дуже швидко», – констатує Оксана Кузяків.
Дмитро Боярчук, виконавчий директор «CASE-Ukraine», вважає однією із проблем бізнесу і причиною неефективності української економіки складність загальної системи оподаткування. «Адміністрування спрощеної системи оподаткування займає у бізнеса близько 26 днів на рік, тоді як компанії на загальній системі витрачають у середньому понад 200», – навів приклад Дмитро Боярчук.
Експерт закликав працювати над реформуванням правоохоронних органів, що є тривалим процесом, який займе роки і десятиліття, але податкову систему покращити легше. «Набагато простіший, набагато швидший і ефективніший спосіб впоратися з проблемою репресивної загальної системи оподаткування – це зробити її простішою, зручнішою та привабливішою для тих, хто працює в тіні, або для тих, хто працює за спрощеною системою оподаткування», – впевнений експерт.
Аналітик словацького Інституту економічних і соціальних досліджень (INESS) Мартін Влачинський поділився практичним досвідом співпраці зі словацькими політиками, які займаються конкурентоспроможністю та бізнес-середовищем. Розроблений Інститутом Bureaucracy Index мав сприяти полегшенню веденню бізнесу в Словаччині, але з часом став обраховуватися ще для декількох країн. Індекс демонструє, що бюрократія в Україні помірно заважає веденню бізнесу.
INESS співпрацював зі словацьким міністерством економіки під час підготовки кількох антибюрократичних пакетів. Але це було схоже на «боротьбу з вітряними млинами» через постійну зміну правил гри та той факт, що за рівень забюкрократизованості бізнесу відповідає кілька відомств, а не одне. «Навіть коли на вашому боці є одне чи два міністерства, які намагаються справді внести якісь зміни, ви завжди натикаєтесь на стіну інших державних установ», – зазначив Мартін Влачинський.
INESS планує розраховувати цей індекс бюрократії для більшої кількості країн і зробити його загальноєвропейським.
