Ключові тези:
- 66,5% підприємців, які здійснювали зовнішньоекономічну діяльність у 2024 році, оцінюють роботу митниці як загалом ефективну, але таку, що потребує змін.
- Експортери та великий бізнес оцінюють роботу митниці краще, імпортери та малий і середній бізнес – гірше.
- Серед основних проблем на першому місці залишається проблема черг, але важливість цієї проблеми суттєво зменшилась – з 67,7% до 48,8%.
- Середній час митного оформлення зменшився з 9,8 до 6,5 години, що дає значну економію часу.
66,5% підприємців, які здійснювали зовнішньоекономічну діяльність у 2024 році, оцінили роботу митниці як загалом ефективну, але таку, що потребує змін. Ще рік тому таких було 62,4%.
Цю тенденцію виявила IX хвиля щорічного опитування українських експортерів та імпортерів, проведена Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) в рамках реалізації проєкту “Підтримка “Громадської ініціативи “За чесну та прозору митницю”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження”.
У рамках проєкту ІЕД у жовтні – листопаді 2024 року провів спеціальне опитування підприємств – учасників ЗЕД на тему “Моніторинг роботи митниці очима бізнесу – 2024”, в ході якого було опитано 344 підприємства з різних регіонів України.
“Незначне зменшення Індексу сприйняття роботи митниці, який фактично є оцінкою ефективності та потреби у змінах на митниці, свідчить не стільки про погіршення, скільки про зростання очікувань щодо реформ”, – заявила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. Індекс СРМ скоротився з 0,32 до 0,3.
У 2024 році змінилися оцінки ефективності та потреби у змінах на митниці. Частка підприємств, які вважають митницю загалом ефективною, але такою, що потребує змін, зросла до найвищого рівня з початку дослідження – 66,5%. З іншого боку, частка підприємств, які вважають, що весь процес досконалий і не потребує жодних змін, скоротилася з 14,2% до 10,1%.
“Зміна між цими двома показниками, головним чином, і спричинила зміну нашого головного індексу. З нашої точки зору, це відбувається, в тому числі, через збільшення поінформованості бізнесу про те, що країна знаходиться в процесі євроінтеграції, і цьому питанню приділено більше уваги”, – наголосила Оксана Кузяків.
Інші два показника майже не змінились: 19,9% (+0,3 в.п.) вважають, що робота митниці неефективна, але масштабні реформи можуть покращити ситуацію, тоді як 3,5% (-0,3 в.п.) вважають, що митниця зовсім неефективна і має потребу в повній заміні.
Оцінки ефективності митниці значно відрізняються залежно від категорії підприємств:
★ Експортери (індекс СРМ становить 0,34) та великий бізнес (0,42) оцінюють роботу митниці краще, ніж імпортери (0,21) та малий (0,25) і середній (0,28) бізнес.
★ Підприємства, що користуються залізничним транспортом, оцінюють ефективність роботи митниці вище (при експорті – 0,58, імпорті – 0,71), ніж ті, що експортують-імпортують продукцію автомобільним транспортом – 0,3 та 0,27 відповідно.
★ Логістичні компанії більше скаржаться (0,2) на роботу митниці, ніж представники інших галузей – індекс СРМ від 0,25 до 0,34.
Серед основних проблем в роботі митниці відбулися невеликі зміни.
“Серед основних проблем на першому місці у нас проблема черг, але важливість цієї проблеми суттєво зменшилась – з 67,7% до 48,8%. Це свідчить, що заходи з врегулювання черг, які застосовувалися протягом останніх двох років, зокрема запровадження Е-Черги, має позитивний результат”, – наголосила Оксана Кузяків.
Друге місце посідає “недостатня прозорість та відкритість у роботі митних органів”. З цією проблемою зіткнулися 43,8% опитаних, хоча ще в 2023 році вона була на 5-му місці із 36,4%. Третє місце у проблеми “недосконалість митного законодавства” (37,6%). На думку бізнесу, проблема полягає в неузгодженості норм українського законодавства з європейськими нормами, неоднакове застосування законодавства і можливості для суб’єктивного трактування норм.
Гострота проблеми корупції та хабарництва на митниці зменшилась у 2024 році до 30,3% після 38,4% в 2023-му – показник наближається до довоєнного рівня у 24,7%.
Частку «сірого імпорту» бізнес оцінив в 11,6%, що є найнижчим показником за всі роки спостережень. Наприклад, у 2021 році частка становила 21,1%. “Якщо подивитися на результати за секторами, то у нас найвища частка “ сірого імпорту” за оцінкою представників послуг, тобто логістичних компаній, – 22,1%. Водночас, сільське господарство – лише про 8%”, – заявив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
Рівень проблемності усіх видів контролю залишається низьким: від 43,9% (митний контроль) до 63,8% (ветеринарно-санітарний контроль) опитаних не мали жодних проблем у 2024 році. Але він є вищим у імпортерів.
У 2024 році середній час митного оформлення зменшився з 9,8 до 6,5 години, що дає суттєву економію часу. Часові витрати зменшилися частково завдяки впровадженню електронної черги.
“У імпортерів досвід дещо гірший. Середня тривалість митного оформлення для чистих імпортерів становить 8,1 години, а для експортерів – 6 годин. Тобто імпортери проходять митне оформлення довше”, – каже Євген Ангел.
Різниця між секторами є значною:
- сільське господарство – 1,3 години
- торгівля – 6,3 години
- транспортні послуги – 6,6 години
- промисловість – 7,4 години
“Водночас відбулось незначне зростання середньої тривалості митного огляду з 2,5 до 3,2 годин. Ми бачимо схожі закономірності: в промисловості і послугах довша середня тривалість митного огляду, і також дещо гірший досвід в імпортерів”, – зазначає Євген Ангел.
У 2024 році респонденти вперше визначили приблизні часові витрати на проходження всіх митних процедур при одній експортній чи імпортній операції. Імпортери витрачають в півтора раза більше часу (18 годин), ніж експортери (12,5). При експорті більше часу витрачається при використанні автомобільного транспорту (13,2), ніж залізничного (6,6).
Визначено чотири основні досягнення митниці. “Система Е-Черга значно зменшила затримки на кордоні, що відображається в наших результатах, зокрема по тривалості митного оформлення. Рівень корупції знижується, що свідчить про ефективні антикорупційні заходи. Митне оформлення стало швидшим, що позитивно позначилося на бізнесі. Зменшення “ сірого імпорту” може свідчити про посилення боротьби з нелегальною торгівлею”, – каже Євген Ангел.
Дослідження визначило 5 основних очікувань бізнесу від реформи митниці:
➢ Зменшення часу при проходженні митних процедур.
➢ Зменшення фінансових витрат при проходженні митних процедур.
➢ Автоматизація процедур, мінімізація людського фактору.
➢ Покращення технічного оснащення митниці.
➢ Зменшення рівня корупції.
Чотири ключові виклики теж опинилися у фокусі уваги бізнесу:
- Підвищення прозорості митних процедур.
- Гармонізація законодавства з нормами ЄС.
- Необхідність подальшого вдосконалення інфраструктури пунктів пропуску.
- Цифровізація процесів для мінімізації людського фактора.
Цей процес відбуватиметься паралельно із приведенням українського митного законодавства у відповідність до європейського.
