Відновлення критичної інфраструктури України потребує значних фінансових вкладень, однак через економічні труднощі та обмеженість ресурсів процес відбудови сповільнюється, що впливає на якість та швидкість ремонтних робіт. Це одна з основних проблем відбудови, про яку заявили експерти проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, що фінансується Європейським Союзом.
Йдеться про відновлення енергосистеми, зокрема проєкти розподільчої генерації, та теплопостачання, міської транспортної інфраструктури, відбудову доріг, мостів та портів, будівництво водогонів. Багато з цих проєктів є дороговартісними, наприклад будівництво нового мосту через річку Десна в Чернігові коштуватиме 4,6 млрд грн, а магістральних водогонів в Миколаївській області – 8 млрд грн.
Загалом, за даними Київської школи економіки, збитки, завдані інфраструктурі, енергетиці, ЖКГ та транспорту, вже рік тому становили $53,4 млрд і за останній рік зросли ще більше.
За словами провідної наукової співробітниці ІЕД Ірини Коссе, фінансування відбудови об’єктів критичної інфраструтури має бути стабільним, адже затримки не лише сповільнюють, а й ускладнюють процес відбудови і впливають на якість ремонтних робіт.
Також має бути впроваджена реформа управління публічними інвестиціями. “Коли ми говоримо про відновлення інфраструктури, зокрема критичної, то важливо підкреслити реформу управління публічними інвестиціями. З точки зору ЄС ефективне управління державними інвестиціями є одним із ключових факторів довгострокового успіху відновлення та реконструкції України”, – зазначив Експерт з управління проектами та програмами у сфері публічних фінансів офісу Євроделегації в Україні Паулюс Стрельчюнас.
Інша проблема – це відсутність чіткої координації між різними рівнями влади і відповідальними органами, що призводить до дублювання зусиль, неефективного використання ресурсів і затримок в реалізації проєктів. Ірина Коссе також нагадала про відсутність прозорості і неефективність управлінських рішень.
Зокрема, зі складнощами реалізації зіткнувся проєкт комплексної відбудови населених пунктів, які зазнали значних руйнувань внаслідок російської агресії. Цей експериментальний проєкт стартував в квітні 2023 року і передбачав комплексну трансформацію шести населених пунктів за принципом “Build Back Better” – зокрема Бородянки та Мощуна у Київській області, Тростянця у Сумській області, Посад-Покровського в Херсонській області, Циркунів в Харківській області та Ягідного в Чернігівській області
Координацію відбудови здійснювало Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури.
“Але в середині 2024 року процес відбудови зупинився. Причиною зупинки називали брак фінансування та зміну очільників міністерства розвитку і державної агенції. Тобто крім нестачі фінансування, були ще й бюрократичні перепони”, – сказала Ірина Коссе.
Як приклад експертка навела відбудову села Посад-Покровське на Херсонщині, де з листопада 2023 року через зупинки фінансування роботи просувалися дуже повільно. “Спочатку ідея була в тому, що цей експериментальний проєкт буде поширюватися на інші населені пункти, але нестабільне фінансування змушує сумніватися в тому, що цей проєкт буде продовжуватися”, – зазначила експертка.
Держагентство визнає, що підхід, використаний в 2023-му, не дозволяв швидко, ефективно і прозоро реалізовувати такі проєкти.
“На кінець 2024 року в Посад-Покровському, де потрібно в першу чергу побудувати 250 будинків для людей, працювало в середньому 12-15 осіб і одна – дві одиниці техніки. Такими темпами ми будували би необхідну кількість будинків 100-150 років. Тепер же тільки техніки в Посад-Покровському працює 36 одиниць. Думаю, що в цьому році ми достатньо швидко покажемо результат по цьому об'єкту”, – пообіцяв голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин.
Агентство працює над залученням до проєктів великого бізнесу. За його словами, на цьому тижні уряд має ухвалити постанову про створення Центральної закупівельної організації (ЦЗО), яка буде закупати товари і послуги та проводитиме тендери на великі інфраструктурні проєкти.
“90% всіх проєктів, які будуть йти через Агентство, проходитимуть через ЦЗО. Це дасть можливість бізнесу, зокрема європейському і американському, брати участь у відновленні України”, – сказав Сергій Сухомлин.
Серед пріоритетів відбудови – робити все швидше та дешевше. В січні 2025-го почалось будівництво водогону до Миколаєва.
“Якби ми будували звичайним темпом і по звичайним процедурам, нам потрібно було б півтора року, щоб побудувати цей об'єкт. Ми ставимо задачу до серпня подати воду в Миколаїв. Я думаю, що економія в нас буде не менше 3 млрд грн від попереднього прорахованого ТЕО”, – зазначив Сергій Сухомлин. Ця економія дозволить Агентству реалізовувати більше проєктів відновлення, наприклад, забезпечити водою Томаківську і Бучанську громади, міста Лубни та Умань.
“Паралельно ми по моделі публічно-приватного партнерства розробляємо декілька проєктів будівництва ТЕЦ, які можуть спалювати перероблене сміття, – зазначив Сергій Сухомлин. – Ми вирішимо декілька проблем: екологічну, створення децентралізованої генерації і забезпечення теплом українських громад”. Місцеві громади вже вивчають досвід Фінляндії та Кореї.
Щоб міжнародні партнери охоче давали кошти на відбудову, потрібна максимальна прозорість.
Данія, яка допомагає із відбудовою в Миколаївській області, вже вимагає від місцевої влади впровадження найкращих антикорупційних практик. “Данія – країна №1 з нульовою толерантністю до корупції, тому наші партнери вже не просять, а вимагають від нас цих змін. І ми йдемо на зустріч, бо для нас це також дуже важливо”, – сказав міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич.
Це допомогає із пошуком нових партнерів. “Ми працюємо з урядом Японії щодо будівництва системи з переробки будівельного сміття і зруйнованих будинків та споруд на будівельні матеріали”, – анонсував мер.
Надавачі фінансування наполягають на більшій прозорості, навіть якщо це незначно сповільнить відбудову. “Миколаївській області потрібна грантова допомога, і вона буде від нас, але за умови, що ці великі проєкти відновлення інфраструктури будуть виконані за результатами прозорих закупівель і досконалого ТЕО”, – пояснив керівник офісу Посольства Данії в Миколаєві Якоб Торрільд Хансен.
Сергій Сухомлин розповів, що може прискорити відбудову.
“Перше – зрозуміле і прогнозоване фінансування. Бо коли фінансування розтягується на роки, ми отримуємо збільшення вартості проєктів. Друге – нам потрібна абсолютно прозора система формування цін. Це стосується і доріг, і захисту енергооб’єктів, і інших проєктів. Ми фактично відкриваємо ціни і хочемо закладати у формулу розрахунку вартості прогнозований прибуток і реальну заробітну плату. Щоб і суспільство розуміло, яким чином відбувається відбудова, і ми могли чітко спрогнозувати терміни”, – зазначив Сергій Сухомлин.
Єврокомісія підтримує модернізацію Державного агентства відновлення та всієї сфери відбудови в напрямку більшої транспарентності.
Дивіться подію за посиланням: https://www.facebook.com/events/1745117439365629
Відповідний звіт проєкту: Контроль витрат на відновлення України №16. Відбудова інфраструктури - Центр економічної стратегії
Реліз підготовлено в межах проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, ІЕД та ГО “Технології прогресу”. Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.
