Олександра Бетлій, Ірина Коссе, Віталій Кравчук
Хоча в основних економічних прогнозах закладали, що війна зупиниться у 2024 році, минулий рік став ще одним роком війни, сповнений невизначеності, ризиків та викликів. Основними викликами були втрата територій, страшні руйнування та пошкодження обʼєктів енергетики, потреба шукати кошти на продовження війни, додаткова мобілізація у сили оборони. Завдяки подальшій стійкості уряду, бізнесу та населення та тривалій міжнародній допомозі Україна показала помірні темпи зростання економіки у 3,8% (оцінка ІЕД). Хоча інфляція пришвидшилась, вона залишилась контрольованою, а девальвація помірною завдяки політиці НБУ. Міжнародні резерви на кінець року зросли через надходження міжнародної допомоги. При цьому, невизначеність залишається високою на 2025 рік, а можливість вчасного фінансування видатків залежить від політики уряду з виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами.
Україна та ЄС: Великий крок вперед
2024 рік ознаменувався значними зрушеннями у співпраці України з ЄС. 25 червня відбулась перша міжурядова конференція Україна-ЄС на рівні міністрів, яка розпочала офіційний старт перемовин з ЄС про членство. У 2024 році вже відбулись 12 скринінгів за окремими розділами, результатом яких є узгоджений перелік законодавства, яке потребує адаптації. Також було завершено підготовку до відкриття переговорного Кластеру 1 «Основи процесу вступу до ЄС» та розпочато скринінг по Кластеру 2 «Внутрішній ринок». Очікується, що на початку 2025 року саме ці два кластери буде відкрито першими для початку фактичних переговорів України щодо вступу до ЄС.
Міжнародна підтримка: Україні важливо вчасно виконувати зобов’язання
2024 рік почався з недостатньої міжнародної підтримки. Затримка у військовій та фінансовій підтримці від США призвела до потреби перерозподілити видатки уряду, щоб фінансувати оборону, але цих зусиль було недостатньо. Це негативно позначилось на ситуації на фронті. Лише весною продовжилась військова допомога США, а фінансова допомога від Штатів надійшла лише влітку.
Найбільше допомоги у 2024 році надійшло від ЄС – 16,2 млрд євро (еквів. 17,3 млрд дол. США). На 2024-2027 роки бюджетна підтримка від ЄС передусім надається за інструментом UkraineFacility, загальна сума якого становить 50 млрд євро: 38,3 млрд євро бюджетної підтримки (кредити та гранти), майже 7 млрд євро за інвестиційною складовою. Бюджетну підтримку Україна отримує відповідно до індикаторів, схвалених урядом в Плані України. У 2024 році всі індикатори було виконано, хоча один невчасно, що призвело до затримки у наданні траншу позики. При цьому будь-яке невчасне надання допомоги загрожує затримкою фінансування оборонних закупівель та військового забезпечення.
Від Міжнародного валютного фонду (МВФ) надійшло 5,3 млрд дол. США завдяки вже шостому перегляду програми (Україна не проходила більше трьох переглядів по всіх попередніх програмах з МВФ). Водночас окремі структурні маяки було виконано з запізненням, а терміни виконання окремих маяків МВФ переносив. Тому вчасному надходженню коштів та переглядам програми сприяла і більш лояльна політика МВФ щодо України. Програма МВФ залишається важливою для отримання фінансування для України від інших партнерів. Зокрема допомога надходила від Японії, Великобританії, Канади та інших міжнародних фінансових організацій (МФО), зокрема Світового Банку.
2024 рік приніс більшу впевненість щодо фінансування у 2025 році: Група Семи домовилась про пакет допомоги у сумі 50 млрд дол., які мають покриватись за рахунок прибутків з заморожених російських активів. Перші кошти цієї допомоги вже надійшли в кінці 2024 року. Зокрема від США надійшов 1 млрд дол., що сумарно із попередніми надходженнями склало 8,3 млрд дол. від США за рік.
ВВП: Помірне зростання завдяки міжнародній підтримці
У 2024 році економіка України помірно зростала, попри виклики війни. Опитування бізнесу, які щомісяця проводив ІЕД, свідчать, що основними перешкодами діяльності компаній були небезпека працювати, брак робочої сили, проблеми з доступом до електроенергії. Весною та влітку підприємства стикнулись з відчутними плановими відключеннями електроенергії через російські обстріли потужностей з генерації електроенергії. Міжнародна допомога, як фінансова, так і у вигляді оснащення та обладнання для енергомереж, сприяла відновленню генерації електроенергії. Також міжнародна допомога дозволила розпочати активні заходи сприяння зайнятості в межах програми SkillsAlliance (зокрема, програми навчання та перенавчання), а також надання грантів та іншої фінансової підтримки бізнесу.
В цілому, за оперативною оцінкою ІЕД реальний ВВП у 2024 році зріс на 3,8%. Зростанню виробництва металургії та видобутку залізної руди сприяв доступ до Українського морського коридору. Аграрні компанії також продовжували експортувати свою продукцію як морем, так і залізницею. Фактично ліпша логістика, ніж у 2023 році, сприяла певному збільшенню експорту товарів. Розвитку машинобудування та легкої промисловості надалі сприяли оборонні замовлення. Стрімке зростання заробітних плат внаслідок браку робочої сили та подальші соціальні виплати і індексація пенсій, що частково фінансувались за рахунок міжнародної допомоги, сприяли відчутному зростанню реальної валової доданої вартості в торгівлі.
Водночас протягом всього року невизначеність залишалась високою, що дещо обмежувало інвестиції компаній. Зусилля уряду та міжнародних донорів зі страхування військових ризиків та надання гарантій, як очікуємо, будуть більш результативними у 2025 році. Тоді ж надійде більше інвестиційного фінансування в межах другого компоненту UkraineFacility. В цілому, ми очікуємо, що зростання реального ВВП у 2025 році становитиме близько 3%.
Енергетика: Шалені виклики та великі втрати
Завдяки інтеграції з ENTSO-E країна почала повноцінно експортувати електроенергію до Європи, але через обстріли росією генерації зупинила експорт. Міненерго назвало 2024 рік найскладнішим для української енергосистеми з початку повномасштабного вторгнення. Водночас інтеграція з європейською мережею дозволила наростити імпорт електроенергії в місяці відключень, що підтримало розвиток промисловості. Максимальна потужність імпорту електроенергії з ЄС в грудні зросла до 2,1 ГВт.
В енергетиці міжнародна підтримка також була критичною – Україна отримала гуманітарну допомогу від 36 країн. Так, донори Фонду підтримки енергетики України зобов’язалися надати Україні понад 1 млрд євро фінансової допомоги.
Обстріли великих обʼєктів генерації зумовили розвиток малих – так званої розподіленої генерації. За рік в Україні підключили таких обʼєктів на 835 МВт, ще на 430 МВт нових потужностей було отримане фінансування в рамках програм державної підтримки. Приватний бізнес протягом року інвестував кошти в енергонезалежність: сонячні панелі, модульні газові станції, тощо. Цьому сприяли програми підтримки уряду, МФО та державних банків. На 2025 рік питання подальшої децентралізації виробництва електроенергії залишається ключовим. Також це буде перший рік без транзиту російського газу через ГТС України, що створює як виклики, так і нові можливості для України.
Транспорт: Поліпшення логістики та очікування реформ
Український морський коридор працював весь 2024 рік, що підтримало економіку, оскільки компанії мали можливість дешевше та швидше експортувати свою продукцію. Українські порти обробили 91,1 млн тонн вантажів, з них 82% відправлено Українським коридором. Експорту сприяла робота «Укрзалізниці», яка наростила як внутрішні перевезення вантажів, так і на експорт (146,9 млн тонн). До довоєнного рівня зросли обсяги пасажирських перевезень - 57,2 млн пасажирів у далекому та приміському сполученні. У 2025 році компанія має отримати фінансування від держави та МФО на модернізацію та завершити реконструкцію колії європейського стандарту 1435 мм на ділянці Чоп – Ужгород.
2025 рік має стати роком значних законодавчих змін для транспортної галузі. Довгий час цей сектор відставав у виконані зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС, але зараз настав час надолужувати згаяне. Україна має врегулювати підходи до розділення «Укрзалізниці», доєднатися до ключових міжнародних конвенцій у сфері морського транспорту, оновити законодавство у повітряному транспорті та впровадити європейські стандарти в автомобільному. Це особливо актуально з огляду на те, що наразі Україна проходить прескринінг транспортного сектору з Європейською комісією та прагне якнайшвидше відкрити відповідний розділ переговорів про вступ до ЄС.
Зовнішня торгівля: Зростання як експорту, так і імпорту
За попередніми цифрами, озвученими урядовцями, експорт зріс на 15% у 2024 році, а імпорт на 8%, але імпорт залишився суттєво вищим за експорт через наслідки війни з росією. Зростання експорту відбулось насамперед за рахунок спрощення логістики через Чорне море, але експорт стримувався через зростання витрат українських виробників та низький попит на продукцію металургії.
Відновлення споживчого попиту сприяло пожвавленню імпорту. Через руйнування та пошкодження в енергетиці та в результаті відключення електроенергії зріс енергетичного обладнання та електроенергії. Також суттєво зросло комерційне ввезення імпортної оборонної продукції: як готової, так і складових. Водночас стримані ціни та більше задоволення внутрішніх потреб власним виробництвом стримувало імпорт енергоносіїв.
Державний бюджет: Міжнародна допомога профінансувала необоронні видатки
Як і в попередні два роки, необоронні видатки покривались за рахунок міжнародної допомоги, яка становила 41,7 млрд дол. США порівняно з 42,5 млрд дол. у 2023 році. Через довшу, ніж початково закладали в бюджетних показниках, війну уряд влітку ініціював підвищення ставок податків. Однак підвищили лише прямі податки: податок на прибуток підприємств (ПнПП) для банків до 50% за прибутки 2024 року та фінансових компаній до 25%, ставку військового збору з 1,5% до 5% та запровадили його для ФОП на спрощеній системі податків. Водночас відмовились від підвищення ПДВ, яке експерти вважали важливим, але залишили таку можливість на 2025 рік за потреби додаткових коштів для фінансування видатків, про що сказано в Меморандумі МВФ. Оскільки Президент підписав зміни з півторамісячною затримкою, то зміни до Податкового кодексу набули чинності з грудня 2024 року, а частина положень у січні 2025 року. Також було різко підвищено план випуску ОВДП з вересня 2024 року для фінансування видатків оборони та безпеки. В результаті, залучення від ОВДП суттєво зросли в останні чотири місяці року завдяки координації політики НБУ та Мінфіну та ліпшій їх комунікації з банками. Втім цього було недостатньо і план не було виконано. Протягом року від ОВДП залучили близько 640 млрд грн порівняно з 570 млрд у 2023 році.
У 2024 році доходи Державного бюджету (без врахування грантів) були підтримані зростанням споживання (ПДВ), вищими прибутками комерційних банків (ПнПП), більшою заробітною платою (ПДФО). Водночас план податкових надходжень, які адмініструє Державна митна служба (ДМС), не було виконано, що частково пов’язано з наданням пільг на імпорт енергетичного обладнання та приладдя, більш міцною гривнею. Інфляція більшу половину року залишалась нижчою за очікувану, що також стримувало зростання доходів бюджету.
Традиційно більше половини видатків становили видатки на оборону та безпеку. Незважаючи на нестачу власних доходів та завдяки міжнародній підтримці уряд продовжив виплачувати всі ключові соціальні виплати, пенсії, а також надавати підтримку бізнесу. Так, тривала програма дешевших кредитів 5-7-9%, хоча її надання дещо звузили, оскільки програма стала досить дорогою. За оцінкою НБУ на кінець 2024 року заборгованість держави перед банками могла сягнути 10 млрд грн. Також бізнес отримував гранти як за рахунок держави, так і донорів. Населенню України уряд за ініціативою Президента надав можливість отримати 1000 грн фінансової допомоги, що є досить популістською програмою, оскільки їй бракує адресності. До неї уряд запровадив програму Національного кешбеку, що також, зважаючи на обсяги, радше виглядає як маркетинговий хід, ніж спроможна програма підтримати бізнес або населення. У 2025 році уряду варто буде утриматись від популістських кроків, оскільки кошти від програми підтримки від Групи Семи у сумі 50 млрд дол. необхідно заощадити також на 2026 рік.
Проєкти відбудови та відновлення у 2024 році фінансували передусім за рахунок коштів МФО та інших держав. Зокрема йдеться про позики Європейського інвестиційного банку та Світового банку. Така ж ситуація залишатиметься у 2025 році. Тому надзвичайно важливим буде пріоритизація видатків на відбудову та забезпечення їх ефективності та прозорості.
Суттєвим викликом 2024 року стала реструктуризація Єврооблігацій. Відповідно до домовленостей, Єврооблігації було замінено на нові папери зі зниженням номінальної вартості на 37% з можливістю відновити 12% вартості у 2028 році, якщо ВВП буде вищим за поточний прогноз МВФ. Було також продовжено терміни Єврооблігацій. За оцінкою реструктуризація дозволила Україні зменшити державний борг на 8,67 млрд дол. США та заощадити на боргових виплатах 22,75 млрд дол. до 2033 року. Відповідно, державний та гарантований державою борг не досяг прогнозованих раніше 100% ВВП, а ці очікування відтермінувались на пізніше.
Інфляція: Пришвидшення в кінці року
В другій половині 2024 року після тривалої перерви різко прискорилась інфляція. У листопаді вона сягнула 11% дпр порівняно із 3% дпр у травні. З одного боку, значно подорожчали окремі групи продовольчих товарів через гірший урожай цього року та зростання експортних цін (на овочі, молочні продукти). З іншого боку, пришвидшилось зростання цін на переважну більшість товарів споживчого кошику. Це пояснюється відновленням економіки після того, як виробники стримували зростання цін, щоб утримати ринкову частку в умовах обмеженого попиту. Також у більшості виробників зросли витрати на електроенергію, оплату праці та імпортні компоненти.
У 2025 році урожай, ймовірно, буде ліпшим, ніж минулого року. Це може привести до зниження цін на деякі продовольчі товари та сповільнення зростання цін на інші. Втім тиск на інфляцію від зростання витрат та більшого попиту за очікуваннями збережеться, хоча може дещо зменшитись. Це, найвірогідніше, дозволить інфляції повернутись до однозначного рівня пізніше 2025 року, але різкого сповільнення інфляції очікувати не варто.
Монетарна політика: Напрямок на забезпечення макростабільності
У 2024 році НБУ продовжував курс на забезпечення макроекономічної стабільності. Для цього він докладав зусилля, щоб стримати інфляцію та підтримати курс гривні. Втім за рік інфляція прискорилась до 11% дпр у листопаді 2024 року з 5% у грудні 2023 року, а гривня знецінилась до долара з 38 до 42 грн за дол. Можливості НБУ щодо стримування інфляції без невиправданої шкоди іншим складовим економіки (зростання ВВП, експорт, витрати на обслуговування боргу) є обмеженими. Інтервенції НБУ на підтримку гривні обмежені обсягами залученої зовнішньої допомоги та політикою НБУ, що дозволяє обмежені коливання курсу у відповідь на ринкові фактори, такі як зростання попиту на іноземну валюту.
Відповідно, НБУ у першій половині року знизив облікову ставку з 15% до 13% річних, а у другій половині року, коли інфляція почала прискорюватись, підвищив ставку лише у грудні до 13,5% річних. Інтервенції НБУ на балансування приватного попиту на іноземну валюту та підтримку курсу перевищили 35млрд дол. через зростання попиту на валюту та певне пом’якшення валютних обмежень. Втім резерви НБУ на кінець 2024 року перевищили 43 млрд дол. проти 40,5 млрд на кінець 2023 року за рахунок великого обсягу залученої зовнішньої допомоги.
За нашими очікуваннями, НБУ не буде суттєво змінювати свою політику у 2025 році. Водночас подальші кроки з валютної лібералізації можуть відбуватись і у 2025 році. У 2024 році Нацбанк вже дозволив окремі операції з репатріації прибутків, оплати договорів перестрахування, що сприяє розвитку бізнесу. Разом з тим, обмінний курс гривні до долара за нашою оцінкою дещо девальвує у 2025 році, хоча ці зміни не будуть радикальними.
