Ключові тези:
- Україна перед війною мала 3 тисячі квартир соціального житла, тоді як його потребують мільйони українців, які через бойові дії тимчасово чи назавжди втратили власне житло.
- Держава має обмежений фінансовий ресурс, тому планує залучити міжнародні фінансові організації для початку створення в Україні фонду соціального житла.
- Європейський інвестиційний банк інвестуватиме у цей проєкт 400 млн євро, а однією із його цілей є самоокупність за рахунок платної оренди житла внутрішньо переміщеними особами.
- Пілотний проєкт дозволить побудувати 6,5 тис. квартир і вже зацікавив понад 75 громад.
Проблема відсутності фонду соціального житла стала відчуватися дуже гостро під час повномасштабного вторгнення, коли кількість внутрішньо переміщених осіб перевищувала 5 млн.
Яка поточна ситуація із соціальним житлом в Україні, чи є плани його будівництва і хто це може профінансувати. 19 грудня ці нагальні питання обговорили експерти, урядовці, представники місцевої влади та міжнародних донорів під час щомісячної презентації моніторингу проєкту «Контроль витрат на відновлення України», що підтримується Європейським Союзом.
«На початку 90-х відбулась активна приватизація житла, через що держава залишилась без соціального житла. І проблема тільки загострилась з початком війни, а потім – повномасштабного вторгнення. В 2021 році було лише 3 тисячі квартир, які відносились до соціального житла, тоді як в 2022 році ми мали більше 5 млн внутрішньо переміщених осіб. Людей селили в гуртожитках, школах і спортзалах», – зазначила молодша економістка Центру економічної стратегії Марія Томіліна.
Проблема забезпеченням житлом є одним із найбільших викликів для ВПО, а відповідні ініціативи вона називає недостатніми чи неідеальними. Це стосується законів, які дозволили тривале проживання ВПО в студентських гуртожитках та надали ВПО пріоритет при отриманні компенсації за пошкоджене житло. «За даними Міжнародної організації з міграції, станом на жовтень у нас було близько 3,6 млн ВПО. Всі вони мають право на тимчасове соціальне житло, яке надається до одного року, але термін проживання може бути подовжений», – зазначила Марія Томіліна.
Якщо до повномасштабного вторгнення у власному житлі мешкало 95% українців, то в 2022-2024 роках – вже тільки 76-79%. При цьому найчастіше у власному житлі проживають мешканці сіл та селищ – 88%, тоді як в обласних центрах цей показник знижується до 69%, йдеться в останньому дослідженні аналітичного центру Cedos. «Україна виглядає посередині європейських показників. У нас вже є 20-25% людей, які живуть в орендованому житлі», – заявив експерт Cedos Іван Вербицький.
Житло вважається малодоступним, якщо домогосподарство витрачає на оренду та/чи комунальні послуги понад 30% місячного доходу. «На превеликий жаль, житло є доступним в Україні лише для 58% населення. Тоді як 42% населення витрачає понад 30% на житло, зокрема 13% населення – більше половини доходу. Це і ті, хто орендує житло, і ті, хто живуть у власному житлі, але не можуть оплачувати комунальні послуги», – зазначив Іван Вербицький.При цьому серед українців-орендарів віком понад 60 років аж 65% опитаних мусять економити на їжі, щоб заплатити за житло.
Над вирішенням цієї проблеми одночасно працюють різні програми та сервіси:
- Ukraine Facility. Очікується 600 млн євро на компенсацію зруйнованого житла та 450 млн євро на житло для ВПО та їхніх сімей, військових та полеглих захисників.
- єОселя. ВПО можуть придбати житло в кредит під 7% річних у гривні.
- єВідновлення. З травня 2023 року ВПО, чиє житло постраждало через бойові дії на підконтрольній території України, отримують компенсації та сертифікати.
- ВідновиДім. Програма Фонду енергоефективності за кошти ЄС фінансує відновлення постраждалих від війни будинків ОСББ.
- Прихисток. Сервіс пошуку безкоштовного житла для ВПО, яке допомогло більше 1 млн осіб.
- Допомагай. Сервіс пошуку, надання і спонсорування безкоштовного житла для ВПО, яке допомогло вже 18 420 осіб та ще має 5882 доступних місць в тимчасових помешканнях.
- «Там, де вас чекають». Проєкт Мінцифри, Офісу Президента та «Укрзалізниці» демонструє по областям ситуацію із вільними місцями для проживання внутрішньо переміщених осіб.
- Внутрішньо переміщеним особам допомагають громадські організації, благодійні фонди та міжнародні організації, які будують їм модульні будинки та містечка чи надають інше житло.
Враховуючи обсяги знищеного житла чи недоступного внаслідок окупації майже 20% території України, а також обмежених фінансових ресурсів держави, не йдеться про швидке отримання нового житла чи справедливої компенсації усіма, хто втратив домівку.
Заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловськакаже, що уряд зараз концентрується на чотирьох основних інструментам вирішення житлових проблем ВПО:
- Відновлення пошкоджених багатоквартирних будинків.
- Пільгове іпотечне кредитування ВПО.
- Формування фондів соціального житла.
- Виплата допомоги на проживання ВПО.
Ukraine Facility Plan підтримує створення соціального житла. «Ми маємо розробити закон «Про соціальне житло», який прийде на заміну діючому закону «Про житловий фонд соціального призначення», який є абсолютно непрацюючий і не дозволяє міжнародним партнерами допомогти із формуванням фондів житла соціального призначення», – заявила Наталія Козловська. Орієнтовно, за її прогнозом, вже в лютому 2025 році може розпочатися громадське обговорення проєкту цього закону, щоб пришвидшити імплементацію відповідного європейського законодавства в Україні.
«Паралельно проводиться робота з Європейським інвестиційним банком щодо реалізації пілотного проєкту з досить значним фінансуванням для формування таких фондів на території населених пунктів», – зазначила Наталія Козловська.
Україна зможе отримати 400 млн євро. «Проходять переговори про надання фінансування на 400 млн євро, яке буде складатися із гранту та кредиту на будівництво публічного житла. Житло має будуватися із використанням найкращої європейської практики, найкращої якості та у відповідності до енергоефективних стандартів. Це має бути житло в нормальних забудованих частинах міст із доступом до технічної та соціальної інфраструктури», – повідомив старший секторний економіст Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) Гжегож Гайда.
Після реалізації цього проєкту ЄІБ розраховує на нові подібні ініціативи, а головна мета співпраці – зробити сектор соціального житла «фінансово доступним і самоокупним».
«Наше агентство має забезпечити якість проєктів і надати громадам вибір за кількістю поверхів та технологіям будівництва, – каже голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин. – Щоб забезпечити якість проєктів, наші партнери будуть перевіряти кошториси проєктів, їх технічну якість, зокрема інклюзію і енергоефективність, можливість доповнення проєктів встановленням сонячної генерації чи теплових насосів».
Будівництво розпочнеться в містах з найбільшою концентрацією ВПО, з наявною розвиненою інфраструктурою і спроможністю користуватися кредитом ЄІБ. «Також має бути зацікавленість органів місцевого самоврядування в реалізації таких проєктів. Деякі міста нам відмовили. Тому нам потрібно буде детально з ними працювати і пояснювати, чому формування фондів соціального житла є важливим для органів місцевого самоврядування», – зазначила Наталія Козловська.
Експерти закликали не допустити створення «гетто» при будівництві соціального житла і забезпечувати в нових будинках співмешкання різних за соціальним статусом і достатком українців, зокрема частину квартир пропонувати тим, хто зможе їх придбати самостійно чи в кредит.
Ця пілотна програма має бути затверджена урядовою постановою, проєкт якої вже підготовлений, і має сприяти побудові 6-6,5 тисяч квартир. Зараз обговорюється, що орендувати соціальне житло зможуть офіційно працевлаштовані українці із зарплатою не менше середньої, а 25-30% соціальних квартир органи самоврядування зможуть передавати в оренду особам, відібраним за власними критеріями, в залежності від того, представників яких професій захоче підтримати місцева влада.
Заступник Криворізького міського голови Костянтин Бєліков закликав осучаснити критерії доходу особи чи сім’ї, яка отримає право на оренду такого соціального житла. «І потрібно нормативно розділити «тимчасове» і «соціальне» житло», – зазначив Костянтин Бєліков.
Вже мінімум 75 громад хотіли б долучитися до будівництва подібного житла, зокрема і ті, які переїхали з окупованих територій і мають кошти на своїх рахунках в Держказначействі, зокрема громади міст Маріуполь та Бахмут. «У мене є кілька концепцій від бахмутян та інших, які вже мають бачення, що це мав би бути міні-Бахмут в якійсь громаді хоча б у формі кварталу», – каже координаторка житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.
В перспективі формування резерву соціального житла може стати ключовою частиною житлової політики держави. «Першочергова задача – внутрішньо переміщені особи, а перспектива це взагалі формування фондів такого житла для людей із різним доходом», – зазначила Наталія Козловська.
***
За додатковими коментарями звертайтесь до Олени Шкарпової, shkarpova@ier.kyiv.ua
Повний звіт №15 з контролю витрат на відновлення:https://ces.org.ua/wp-content/uploads/2024/12/the-recovery-spending-watchdog-in-november-2024.pdf
Дослідження «Житло та житлові умови україн_ок» –https://cedos.org.ua/researches/zhytlo-ta-zhytlovi-umovy-ukrayin_ok-rezultaty-opytuvannya/
Відеозапис — за посиланням: **
Реліз підготовлено в межах проєкту «Контроль витрат на відновлення України», що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Мета проєкту «Контроль витрат на відновлення» — побудувати систему незалежного від уряду моніторингу витрат бюджетних та донорських коштів на відновлення, проаналізувати їх та залучити громадськість до моніторингу за відбудовою. Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.
