Ключові тези:
- Польський ринок деревообробки та виготовлення меблів — серед лідерів в Європі, але він має власні проблеми і відчуває дефіцит сировини
- Україна має почати готуватися до переходу під європейські регуляції із акцентом на сертифікацію та контроль легального походження деревини, а також екологічні норми
- Польський деревообробний бізнес готовий поділитися із Україною досвідом вступу до ЄС, а самим полякам радять вже зараз інвестувати в український деревообробний бізнес
27 листопада в рамках проєкту «Шлях України до Європейського Союзу» відбувся захід «Європейська деревина – майбутнє української та польської деревообробної промисловості на спільному ринку».
Під час публічної дискусії українські та польські експерти обговорили актуальний для українських деревообробних компаній досвід польських фірм, пов'язаний з вступом до ЄС, вплив європейських регуляцій на поточну діяльність польських та українських компаній, а також вигоди від майбутньої співпраці з українськими партнерами та адаптацію до нових екологічних вимог ЄС.
В Польщі визнають, що майбутній вступ України до ЄС вплине на деревообробну галузь обох країн. «В Польщі це потужна галузь із потужним потенціалом. Наша польська деревообробна промисловість є лідером в Європі. Це не завжди перше місце, але ми лідируємо по багатьох позиціях в Європі. Викликів для нашої галузі багато. Одним із них є вступ України до Євросоюзу», – заявив директор офісу Польської торгової палати деревообробної промисловості Пйотр Гарстка.
Українські експерти радять полякам дивитися на перспективи приєднання України до європейського ринку як на додаткові можливості для польського бізнесу.
«Будь-які країни можуть бути конкурентами, але зараз ми маємо розуміти, що український та польський бізнес в деревообробці можуть і мають бути союзниками, разом працювати над розвитком нашого переробного кластеру і конкурувати з іншими частинами світу», – впевнений координатор платформи «Wood Industry UA» Юрій Дюг.
На його думку, українсько-польське партнерство може потіснити російські меблі на світовому ринку. «Польща це один із топів виробників меблів, в Україні теж постійно зростають обсяги переробки. Таким чином ми могли б конкурувати зі східними виробниками меблів, з росією та білорусією, які не зовсім чесно часто грають на цьому ринку. В цьому наш потенціал», – вважає Юрій Дюг.
Він пропонує не зволікати. «Якщо ми говоримо про експорт за кордон, поза межі Євросоюзу, то може працювати міждержавний кластер, коли меблі чи інша продукція з деревини, зроблені в Польщі і Україні, можуть через портові потужності відправлятися на експорт далі. Українські компанії вже пропрацьовують цей напрямок і напрацьовують логістику, зокрема морську», – запевнив Юрій Дюг.
Пйотр Гарстка констатує, що польська деревообробна галузь із 3% в структурі ВВП є «рушійною силою польської економіки» і дуже важлива для зайнятості в селах. «Галузь працевлаштовує 400 тис. осіб. Це підприємства сільської місцевості, слабо урбанізованих територій. Іноді це єдина робота в селі», –пояснює Пйотр Гарстка.
Він запевняє, що в Польщі дуже добра система керування державними лісами. «Ми маємо підпорядковуватися екологічним вимогам і для нас це великий виклик. Потрібно, щоб жорсткі вимоги застосовувалися лише в країнах, де відбувається незаконна вирубка лісів. А там, де ці процеси відрегульовані, можливо треба застосовувати інші вимоги», – вважає Пйотр Гарстка.
Польща і Україна мають приблизно однаковий потенціал лісового господарства, каже габілітований доктор Познанського університету природничих наук Марек Вєрушевський. На його думку, нелегальна вирубка деревини в Польщі не є великою проблемою, але схоже, що «в Україні це надзвичайно велика проблема».
«В Польщі об'єм заготівлі деревини набагато більший, ніж у нас – в 2-3 рази. На польському ринку є можливість застосування оферти, що дозволяє забезпечити підприємства сировиною на 75%. А вільний доступ до всієї історії закупівлі деревообробних підприємств свідчить про високу прозорість ринку», – каже менеджер комітетів Європейської бізнес асоціації Юрій Андріїв. Порядка 70% сировини постачається в рамках попередніх придбань, а решту деревини можна купити на аукціонах із підняттям ціни.
Є в Польщі і власні проблеми: від зменшення відходів деревини до проблем із спалювання деревини як джерела енергії.
Обидві країни працюють в умовах дефіциту сировини. «Польський ринок деревини є дефіцитним, тому що більше можливостей переробити деревину, ніж вона є наявності. Так само український ринок зараз дефіцитний», – каже Юрій Дюг. «Якщо є шанси забезпечення мінімальної кількості сировини за рахунок наших власних джерел, це буде дуже добре. Але якщо ні, то треба шукати інші джерела. І ми будемо сподіватися на джерела з України, якщо вони будуть відповідати певним вимогам. Але кожна країна дбає про розвиток національної економіки. І буде намагатися, щоб якомога більша кількість сировини оброблялась на її території», – каже Марек Вєрушевський.
Площа сертифікованих лісів в Україні сягає 4,8 млн гектар, а деревину з цих лісів використовують 432 підприємства. «Вторгнення росії суттєво порушило роботу лісового сектору. Але якщо економіка в 2022 році впала на 30%, то лісовий сектор витримав цей потужний удар. У нас просідання було в межах 10-15%», – каже директор Forest Stewardship Council в Україні Павло Кравець.
Один із викликів для українського ринка це сертифікація деревини, яка підтверджує, що сировина відповідає вимогам і отримана з лісів під належним управлінням.
«Система сертифікації має велике значення як для польських, так і українських підприємств. Сертифікація гарантує підприємцям в сфері деревообробки належну роботу на західних ринках продажу продукції. Західні фірми дуже сильно звертають увагу на те, щоб політика в деревообробній сфері відповідала певним вимогам, щоб цей бізнес був безпечним для навколишнього середовища», – розповів Марек Вєрушевський.
Наявність сертифікату на деревину посилює позиції меблевих компаній. «Сертифікати тягнуть за собою певні витрати, але фірми та індивідуальні покупці з Західної Європи і Північної Америки бажають платити більше за продукти, які мають гарантію створення в збалансованій економіці», – каже Марек Вєрушевський.
Але необхідне налагодження співпраці в цій сфері між Україною та Польщею. «Я бачу великий потенціал співпраці між українськими фірмами і фірмами з Польщі. Бо імпортуючи деревину з України, якщо не буде доведено її походження, наші фірми будуть мати дуже серйозні наслідки» – зазначив член правління Grupa Palettenwerk Ярослав Мацяжек.
Україна вже вивчає новий регламент ЄС, розроблений для боротьби з вирубуванням лісів та забезпечення прозорості ланцюжків постачання. «Ми наразі вивчаємо регламент EUDR і звертаємо увагу на необхідність залучення деревообробних компаній до його імплементації», – каже Юрій Андріїв. «Втілення EUDR в Україні є одним із потужних каталізаторів євроінтеграції лісового сектору. Це комплексне питання, яке охоплює і державну політику, і дотичні питання, що стосуються забезпечення Паризької угоди щодо кліматичних цілей, біорізноманіття, технології, і багато інших речей. Ми готові всіляко сприяти формуванню партнерства між лісниками і бізнесом», – обіцяє Павло Кравець.
Польща має досвід, яким може поділитися із Україною під час її євроінтеграції. «Польські фірми можуть бути непоганим партнером для фірм з України, тому що 30 років тому ми проходили шлях, на зразок того, який проходять зараз українські фірми. Ми знаємо як відбуваються процеси адаптації», – наголосив Ярослав Мацяжек. Польські компанії також можуть консультувати українські компанії щодо EUDR. «В кожній фірмі є окрема особа, яка відповідає за запровадження вимог директиви ЄС. Для фірм це не дуже складно, оскільки вони ознайомлені із регулюванням і сертифікаціями, які працюють на європейському ринку», – пояснив експерт.
Це включатиме зміну вимог до підготовки кадрів та інновації у виробництві меблів, зміни в логістиці та фітосанітарних вимог. «Автоматизація має величезний вплив на роботу деревообробних підприємств. Не треба забувати і про екологічні вимоги», – нагадав Марек Вєрушевський.
Пйотр Гарстка радить українським деревообробним та меблевим компаніям об'єднуватися в асоціації для захисту своїх інтересів при переході на європейську регуляцію. «Наші лісопилки 30 років тому виглядали абсолютно інакше. Вимоги, які будуть ставитися вам, будуть подібні до вимог, які свого часу висувалися нам. Під час вступу до ЄС буде багато викликів. І вони будуть пов'язані не лише з сертифікацією, а й з обмеженням викидів, з вимогами до екології», – каже Пйотр Гарстка. «Я пам'ятаю, наскільки серйозною була робота, пов'язана із запровадженням всіх вимог, в 2004 році, коли Польща входила до ЄС. Якщо ви так само серйозно підійдете до цього, то в нас є шанс стати рівноправними партнерами в європейському просторі», – зазначив Марек Вєрушевський.
Українські компанії вже переймають досвід польських фірм. «Польща для нас є прикладом, партнером і союзником. Дуже багато українських меблевих компаній співпрацюють з польськими компаніями, роблять спільні продукти. Це логічно, бо в Польщі деревообробна та меблева галузі розвинені краще. Ми переймаємо ці технології і чимало меблів в Європі зроблені руками і українських, і польських меблярів», – каже Юрій Дюг.
Оскільки ЄС фінансуватиме відбудову, українському бізнесу потрібно буде дотримуватися його вимог. «В межах відбудови Україна потребуватиме будівельних матеріалів, зокрема деревини із добре керованих лісів», – очікує Павло Кравець.
Польські виробники вивчають інвестиційні можливості України. «Вивчають і неодноразово приїздили в регіони України, де можна відкрити філії своїх польських меблевих компаній. Якщо ми говоримо про виробництво меблів, будівельних каркасних конструкцій з деревини, каркасних будинків, то потенціал тут значний», – розповів Юрій Дюг.
За його словами, в Україні створюються індустріальні парки з вертикальною інтеграцією переробки сировини саме за польським прикладом: коли деревина переробляється в плитні матеріали і в цьому ж парку з них роблять меблі чи будівельні конструкції. «Польський бізнес вже інвестував у виробництва на території України, бо це логістично зручно», – зазначив Юрій Дюг.
Але є і проблеми, про які бізнес не мовчить. «Між українськими та польськими компаніями укладалися договори стосовно придбання готової продукції, але враховуючи блокування польського кордону, вони не були виконані і компанії несли фінансові збитки», – зазначивЮрій Андріїв.
Відеозапис — за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=4L8Qsk2AcmE
Захід, який провели ІЕД та Варшавський Інститут Підприємництва (WEI), відбувся в рамках проєкту «Шлях України до Європейського Союзу», який спільно фінансується Фондом «Інститут відкритого суспільства» та Міжнародним фондом «Відродження».
Матеріали проєкту читайте за посиланням: http://www.ier.com.ua/ua/Ukraine_and_EU/Ukraine_path_to_EU
