Друк

Новини інституту

  • У 2025 році фінансування відбудови України напряму залежатиме від того, чи зможе українська влада вчасно та ефективно витрачати кошти на це — подія ЦЕС та ІЕД

    11.11.2024

    Ключові тези:

    • Фінансування відбудови України відбувається з різних джерел, але найбільшим джерелом коштів залишаються міжнародні фінансові організації.
    • Фінансування проєктів відбудови в планових показниках Бюджету-2025 залишається обмеженим, але фактичні витрати можуть зрости на порядок.
    • Прозорість та ефективність витрачання коштів державою неможливі без якісного управління публічними інвестиціями, реформа яких вже розпочалася.
    • Мінфін прагне більш прискіпливого відбору проєктів відбудови, а постраждалі міста потребують більшої регулярності в отриманні фінансування.

    Скільки коштів на відбудову буде закладено в державний бюджет на 2025 рік, які пріоритети у фінансуванні ставить перед собою уряд і на що варто сподіватися громадам? Це українські експерти, урядовці та чиновники обговорили на нещодавній презентації моніторингу проєкту «Контроль витрат на відновлення України», що підтримується Європейським Союзом/

    Велика частка коштів, які зараз витрачаються Україною на відбудову та відновлення, є видатками спеціального фонду державного бюджету.

    «Йдеться про фінансування різних програм міжнародними фінансовими організаціями: Світовим банком, Європейським інвестиційним банком і т.д. При цьому кошти, які прописуються в планових показниках бюджету, є меншими, ніж потім фактичні витрати — скільки коштів надходить в спецфонд, стільки й намагаємося витратити. Тому фактичне фінансування залежатиме від спроможності влади вчасно та ефективно витрачати кошти, що надходять», – пояснила провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

    Як приклад вона навела програму HOPE, через яку фінансувалось «єВідновлення». Якщо за цією програмою в бюджеті-2024 було передбачено 83 млн грн, а в проєкті бюджету-2025 – 63 млн грн, то тільки за 9 місяців 2024 року вже витрачено 4,7 млрд грн.

    Представник Євросоюзу Паулюс Стрельчунас розповів про те, що в ЄС є три головні пріоритети у підтримці України. «Перший пріоритет –  це підтримка макрофінансової стабільності та функціонування економіки. ЄС реалізує це, підтримуючи державний бюджет через Ukraine Facility.

    Другий – це підтримка державного та приватного відновлення. І третім є підтримка реформ, що забезпечують процес відновлення України та взаємодоповнюють її шлях до вступу до ЄС», – сказав Паулюс Стрельчюнас, який є менеджером сектору управління фінансами Представництва ЄС в Україні.

    Проєкт бюджету-2025 містить декілька інструментів фінансування відновлення та відбудови:

    • Бюджетні програми Міністерства розвитку громад та територій;
    • програми Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, які фінансують передусім за рахунок коштів МФО;
    • фінансування МФО;
    • Фонд ліквідації наслідків збройної агресії;
    • Дорожній фонд (його передбачали в поданому урядом початковому проєкті Бюджеті-2025, але депутати проти його відновлення);
    • резервний фонд;
    • благодійні внески United24;
    • нова програма Мінфіну «Фінансове забезпечення підготовки та реалізації публічних інвестиційних проєктів».

    Інструментів фінансування проєктів відбудови має буде достатньо: держбюджет, державні гарантії, державно-приватне партнерство, концесії, кредити, гранти, тощо. «В 2025 році важливим напрямом буде пріоритизація, тому що коштів бракує. Нагальне відновлення це енергетика, житло, об’єкти соціальної інфраструктури та дороги», – запевняє Олександра Бетлій.

    Для підвищення ефективності фінансування інвестиційних проєктів уряд почав важливу реформу управління публічними інвестиціями, яку підтримують МВФ, ЄС і Світовий банк.

    «Цьогоріч із застосуванням системи DREAM було зібрано Єдиний проектний портфель здійснення публічних інвестицій, до якого увійшли 787 проектів загальною вартістю 2,6 трлн грн. Фінансування обсягом понад 200 млрд гривень для реалізації найбільш пріоритетних проектів з цього портфеля вже враховано у проекті Державного бюджету України на 2025 рік. Це ті проекти, що мають важливу для суспільства стратегічну мету, а також пройшли оцінку за критеріями економічної доцільності і технічної готовності до реалізації», – повідомив Перший заступник міністра фінансів Денис Улютін.

    Стратегічна інвестиційна рада при уряді вже обрала понад 100 публічних інвестиційних проєктів з поданих майже вісімсот. Для їх реалізації в бюджеті-2025 закладено 25 млрд грн. Проте за умови зовнішньої підтримки грошей буде більше. «За оцінкою Мінфіну фінансування таких проєктів може становити понад 250 млрд грн, тому що очікуються кошти від міжнародних фінансових організацій», – зазначає Олександра Бетлій.

     

    Під час заходу експерти також обговорили проблеми зі закупівлями у сфері будівництва, оскільки їх ефективність є важливою для відбудови. Так, ситуація із конкурентністю в державних закупівлях для відбудови зараз погіршується. «Безконкурентними є 77,7% закупівель навіть із використанням електронної системи. А серед усіх закупівель це 95,8%. У вересні ці показники ще гірші – 84,6% та 97,3% відповідно», – підрахував старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда.

     

    Один із прикладів важливості використання всіх можливих джерел фінансування відновлення та пріоритизації – це місто Тростянець в Сумській області, яке було окуповано в перший день російського вторгнення і збитки якого за перший місяць війни становили $120 млн. «Місто потрібно відновлювати комплексно. Саме тому місто залучило для фінансування відбудови всі можливі джерела: державний та місцевий бюджети, кошти донорів, бізнесу та благодійників. Принцип «Build Back Better» я абсолютно підтримую. Кожен об’єкт має бути енергоефективний, інклюзивний і безпечний», – вважає міський голова Тростянця Юрій Бова.

    За його словами, до відбудови міста вже долучилося Держагентство відновлення та міжнародні фонди, а серед перших проєктів – ремонт лікарень та повна реконструкція зруйнованої дороги у місті. «Проблема своєчасності фінансування впливає на темпи і якість виконаних робіт», – зазначив він, поскаржившись на отримання фінансування дорожніх робіт у грудні, коли їх вже не проводять.

    Керівник Центру дослідження фіскальної політики Віктор Мазярчук також наголошує на проблемі ефективності витрачання коштів в країні. «З більше 400 проєктів, які мали фінансуватись за рахунок коштів Фонді ліквідації наслідків збройнох агресії у 2023 році,  фінансування 93-х так і не розпочалось. А велика кількість об’єктів (145) мало фінансування менше 50%. Кожен другий об’єкт (159), який отримав фінансування уряду в 2023 році, мав зміни по сумі. У 2024 році фактичні видатки за рахунок коштів, виділених з Фонду ліквідації, не досягли навіть половини виділених сум», – наголосив експерт.

    За додатковими коментарями звертайтесь до Олени Шкарпової, shkarpova@ier.kyiv.ua

    Повний звіт №14 з контролю витрат на відновлення: https://ces.org.ua/wp-content/uploads/2024/11/kontrol-vytrat-na-vidnovlennya-ukrayiny-14.pdf

    Відеозапис — за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=w0JAsvcbRow&t

    Реліз підготовлено в межах проєкту «Контроль витрат на відновлення України», що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Мета проєкту «Контроль витрат на відновлення» — побудувати систему незалежного від уряду моніторингу витрат бюджетних та донорських коштів на відновлення, проаналізувати їх та залучити громадськість до моніторингу за відбудовою. Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.

Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua