Вступ України в ЄС потребуватиме значних капіталовкладень для повноцінної інтеграції українського аграрного сектору у європейський ринок, аби відповідати усім його правилам та вимогам. Про це йдеться у дослідницькій роботі “EU integration of Ukraine – assessing the challenges for agri-food public authorities” експерта з аграрної сфери Олега Нів’євського, який на запрошення ІЕД у спільному проєкті з Інститутом Європейської Політики (ІЕР, Берлін) проаналізував фінансову потребу у розбудові спроможності державних інституцій України для інтеграції нашого аграрного ринку у європейський.
Зокрема, під час євроінтеграції виклики, які постануть перед регуляторами аграрного ринку в Україні, будуть такими:
- Значний інституційний розрив. Якби Україна завтра стала членом ЄС, її дефіцит спроможності щодо фінансування сільського господарства становив би близько 3 млрд євро на рік. Цифра є приблизною, але вона показує масштаб необхідного фінансування. Сума включає доплати аграріям, освіту, дослідження та запровадження нових технологій, а також поточні витрати установ, що регулюють сільськогосподарський ринок.
- Необхідність розбудови спроможності. Враховуючи величезну інституційну прогалину, а також поточні фінансові труднощі військового часу, пріоритетом є створення інфраструктури IACS (Integrated Administration and Control System) та доменів інфраструктури безпеки харчових продуктів і контролю за навколишнім середовищем. Разом це потребуватиме додаткових 548 млн євро щорічного фінансування та/або збільшення потужності. Ця сума еквівалентна поточному загальному фінансуванню сільського господарства (підтримка виробників і загальних послуг), яке доступне в Україні.
Найбільше коштів Україна потребуватиме запровадження Політики Системи сільськогосподарських знань та інновацій (AKIS) — майже 1,6 млрд євро. Дослідження та інновації є ключом до прискорення переходу до стійких, здорових та інклюзивних систем харчування в ЄС.
На другому місці за інвестиціями (670,9 млн євро) — маркетинг та просування агропродуктів, особливо їхньої якості, нових технологій та процесів тощо.
На третьому — розвиток і підтримка інфраструктури, зокрема, іригаційних, логістичних та інших систем (489,1 млн євро).
У аналітичній роботі експерт також порівнює стан аграрного сектору в ЄС та в Україні (див. малюнок нижче). Зокрема, на агросектор в Україні припадає 10,6% ВВП, тоді як у 27 країнах ЄС – 1,6%. В українському сільському господарстві зайнято 14,7% робочої сили, тоді як в ЄС – 3,8%. А середня агропромислова компанія в Україні володіє 514 га проти 37 га в ЄС.
Читайте більше за посиланням: http://www.ier.com.ua/files/Projects/2024/UP/Nivievskyi_Research%20Paper.pdf
Дослідницька робота була розроблена в рамках проекту “Перспективи України”, який реалізується ІЕД та Інститутом Європейської Політики та фінансується Міністерством зовнішніх справ Німеччини.
