Ключові тези:
- Кількість проєктів відновлення в Україні вже зараз перевищує 4 тисячі, а їхня вартість – 350 млрд грн.
- Під час активного відновлення України середній попит на будматеріали та обладнання зросте на понад 40% (порівняно з 2021 роком) – до майже $20 млрд на рік
- Потреба у додаткових потужностях бетону становитиме 9-10 млн куб. м/рік, цементу – 2-3 млн тонн/рік, мінеральної вати – 15 млн кв. м/рік, ПВХ-профілю – 4,5 млн пог. м.
- Деякі з необхідних будматеріалів Україна зможе забезпечити власними потужностями, а деякі (як-то листове скло) – доведеться або імпортувати, або будувати нові заводи.
- Незважаючи на великий попит у майбутньому, зараз будівельний ринок потерпає від низького попиту, а також від нестачі персоналу, відключень електроенергії та зростання цін на будматеріали.
26 вересня під час щомісячної презентації моніторингу проєкту «Контроль витрат на відновлення України», що підтримується Європейським Союзом, українські експерти та бізнес обговорили ситуацію в будівельній сфері та виклики, які існують перед великим відновленням України після війни.
«На платформах DREAM та Big Recovery Portal налічується вже майже 4 тисячі проєктів із бюджетом, який суттєво перевищує 350 млрд грн. Кожного дня додаються десятки нових проєктів на мільярди гривень», – розповів співзасновник ГО «Технології прогресу» Максим Нефьодов.
За його словами, під час майбутнього відновлення України може виникнути проблема дефіциту будматеріалів через низку причин. Перша — частина заводів пошкоджена або залишилась на окупованій території. Особливо через бойові дії постраждало виробництво металу, сухих будівельних сумішей та теплоізоляційних матеріалів.
Друга причина — після початку повномасштабного вторгнення виник дефіцит товарів, які раніше імпортувались з рф та Білорусі: зокрема, будівельної хімії, оздоблювальних матеріалів.
«В країні є дефіцит електрощитового обладнання. Також не вистачає бетону, цементу, мінеральної вати, ПВХ-профілю, – розповів Нефьодов. – Додатково існує проблема із листовим склом, яке що раніше, що тепер наші заводи не виробляють».
За його словами, зараз існує приблизно десяток різних проєктів будівництва нових заводів з виробництва будматеріалів, але вони передбачають інвестиції у 50-150 млн євро у досить великі та технологічно складні об’єкти. Тож ці проєкти поки що перебувають на стадії розгляду.
Згідно з даними дослідження ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та ГО «Інститут Міжнародних Економічних Досліджень», потреба у додаткових потужностях бетону під час відновлення становитиме 9-10 млн куб. м/рік, цементу – 2-3 млн тонн/рік, мінеральної вати – 15 млн кв. м/рік, ПВХ-профілю – 4,5 млн пог. м.
Також, за розрахунками ДП «Укрпромзовнішекспертиза», у період відбудови середній попит на будматеріали та обладнання у порівнянні із 2021 роком зросте на понад 40% – до майже $20 млрд на рік.
Утім директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк, впевнений, що вітчизняні виробники зможуть задовольнити попит майже повністю. На його думку, Україна в післявоєнний період буде більшою мірою потерпати від дефіциту потужностей будівельних компаній, ніж дефіциту матеріалів. Якщо в 2018-2021 роках в Україні в середньому будували 13,7 млн кв. м житла, в перші два роки війни – 9,6-9,7 млн кв. м на рік, то в період відбудови цей обсяг може в середньому зрости до 20,8 млн кв. м при середньорічній потужності з будівництва у 13,6 млн кв. м.
«На етапі відновлення сформується великий дефіцит потужностей будівництва. Це буде виклик для країни, як їх збільшити, оскільки дефіцит буде обмежувати темпи відновлення», – заявив Володимир Власюк.
Зараз, за його словами, будівельний ринок потерпає від таких проблем:
- дефіцит працівників,
- дефіцит електрозабезпечення
- низький внутрішній попит на будматеріали.
Інвестиції у виробництво стримуються поточним низьким попитом на будматеріали. «Насправді поки що попит на будівельну продукцію складає 50-60% від наявних потужностей, тож керуватися цифрами очікуваного попиту, коли завершиться війна, ми не можемо», – пояснив Володимир Власюк. За його словами, будівельна галузь «виснажена війною». Хоча можливе економічне бронювання 30-50% працівників дозволить підприємствам «бронювати найкращих, що буде сприяти виведенню зарплати з тіні».
Максим Нефьодов додає, що ще одна проблема для будівельної галузі — це зростання цін, адже собівартість будівництва зросла на 53% за останні два роки.
При цьому рівень прозорості будівельних закупівель є дуже низьким. « 90% закупівель в електронній системі Prozorro мають одного учасників і лише 8% – двох. Про конкуренцію у галузі не йдеться», – заявив старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда.
«Частково це пов’язано з українським законодавством, яке дозволяє спрощення закупівель, коли можна не проводити торги на Прозорро. Неконкурентні закупівлі у відбудові є нашою сьогоднішньою реальністю, як свідчать моніторинги наших грантистів», – пояснила експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.
З іншого боку, за словами президента Конфедерації будівельників України Льва Парцхаладзе, бізнес неохоче подається на торги проєктів з відновлення, оскільки проєктна документація подекуди написана неякісно, замовники виставляють нереалістичні вимоги по зарплатах будівельників або по строках робіт, не мають чітко невизначеного фінансування тощо.
Серед усіх прифронтових регіонів в 2023 році найбільше коштів отримали будівельні компанії з Харківської області (16 млрд грн з 37,1 млрд грн) та Миколаївської (7,4 млрд грн). А найбільш поширеним основним КВЕДом у залученого до відбудови бізнесу стало будівництво житлових і нежитлових будівель (19,5 млрд грн).
При цьому, за словами Володимира Ланди, міжнародний бізнес поки що не бере участь у відбудові: в будівельній галузі майже виключно працює український капітал.
«Будівельники не дуже хочуть йти на тендери, оскільки місцеві органи влади подекуди ставлять такі вимоги, які можуть виконати лише одна – дві компанії, – пояснив Лев Парцхаладзе. – А для міжнародних компаній практично неможливо зайти в наші тендери, тому що вони не зможуть працювати за такими умовами».
Повний звіт №13 з контролю витрат на відновлення: https://bit.ly/4eprUPT
Презентація Максима Нефьодова: https://bit.ly/3Y8HlWU
Відеозапис — за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=4ZDNjKGNtd
Реліз підготовлено в межах проєкту «Контроль витрат на відновлення України», що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Мета проєкту “Контроль витрат на відновлення” — побудувати систему незалежного від уряду моніторингу витрат бюджетних та донорських коштів на відновлення, проаналізувати їх та залучити громадськість до моніторингу за відбудовою. Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.
