Друк

Новини інституту

  • Доступ до освіти – це не стільки про відбудову, як про відновлення можливості вчитися та спілкуватися офлайн

    09.09.2024

    29 серпня відбулась презентація чергового випуску проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, що підтримується Європейським Союзом. Випуск був присвячений доступу до освіти, і зокрема йшлося про відбудову пошкоджених та зруйнованих внаслідок російської агресії закладів освіти.

     

    Аналітики проєкту представили ключові показники:

     

    •        згідно з даними Мінвідновлення, від початку повномасштабної війни руйнувань та пошкоджень зазнали 3883 заклади освіти (не включаючи тимчасово окуповані території);
    •        всього за цей час було відновлено 792 заклади, на що витратили 1,2 млрд грн з державного та місцевих бюджетів, не враховуючи кошти донорів;
    •        за даними МОН, найбільше постраждали освітні заклади у Харківській, Донецькій, Київській, Херсонській, Миколаївській, Луганській, Сумській та Чернігівській областях, а також у Києві.

     

    Олександра Бетлій, експертка ІЕД, наголосила, що росія нищить освітні заклади в Україні таргетовано. Саме тому цифри руйнувань такі великі. Вона нагадала приклад Апостолова, де за одну ніч цільовими ударами росіяни знищили одразу три школи.

     

    На кінець серпня на платформі Dream, що збирає відкриті дані на всіх етапах відновлення, було зареєстровано понад 2600 проєктів у сфері освіти. З них 59% перебувають в процесі реалізації. Проте профінансовані лише 164 проєкти, тоді як на інші проєкти ще потрібно знайти гроші. В основному це дитячі садочки, школи, укриття. 

     

    При цьому укриття якраз важливі для відновлення доступу до освіти: без них діти не можуть відвідувати школи та садочки, а тому фактично позбавлені можливості навчатися та спілкуватися з однолітками.

     

    “Відновлення доступу до освіти – не завжди дорівнює відновленню та відбудові освітніх закладів, — розповіла молодша економістка Центру економічних досліджень Марія Томіліна. —  Можна відбудувати стіни, але якщо немає укриття, то діти не зможуть повноцінно навчатися. Також важлива наявність сучасних навчальних матеріалів, психологічної підтримки, дотримання правил безбар’єрності тощо”.

     

    При цьому, за словами Томіліної, не варто відновлювати всі зруйновані освітні заклади. Важливіше враховувати чисельність населення й доступність інших опорних шкіл/садочків, а також фінансову спроможність місцевих органів влади утримувати той чи інший заклад у майбутньому.

     

    За словами Анни Пуцової, співзасновниці БФ savED, при запуску проєктів з відновлення закладів освіти організація керується двома важливими принципами:

     

    1. Наявність критичної потреби у наданні доступу до освіти та дітей у громаді та при цьому відсутність власних ресурсів на відновлення;
    2. Спроможність місцевих органів влади до прозорого діалогу з громадськими організаціями, донорами тощо.

     

    Гарним прикладом якісної відбудови освітнього закладу є Литовсько-український ліцей №1 у Бородянській селищній раді (Київська область). Ліцей був зруйнований вщент під час окупації Київської області, але згодом був відбудований з дотриманням принципів відбудови “ліпше ніж було”, що включає елементи безпеки, безбар’єрності, енергоефективності.

     

    “Цього вересня ліцей вперше з початку повномасштабного вторгнення відкрив свої двері для школярів, при цьому ліцей вже переданий на баланс місцевої ради”, — розповіла Тетяна Долішна, керівниця ГО “Жінки в Україні”, що бере участь у грантовій програмі “Моніторинг відбудови” в рамках проєкту “Контроль витрат на відновлення”.

     

    Крім того, за словами директорки Big City Lab Вікторії Тітової, важливо поступово перетворювати українські школи на громадські простори.

     

    "Ми трансформуємо українські школи з думкою про майбутнє нашої держави. Школа – це не лише класні кімнати, де проходять уроки. Позакласний простір не менш важливий, адже саме там діти вчаться взаємодії одне з одним", – повідомила Тітова.

     

    Для того, аби забезпечити дітям безперервний навчальний процес під час війни, в Україні почали з’являтися нові рішення. Наприклад, підземні школи або освітні простори в укриттях. Але для прифронтових міст на кшталт Харкова, де проживає 53 тисячі школярів, такі рішення — це крапля в морі, і підземні освітні простори не можуть вирішити питання доступу до офлайн освіти. “На жаль, діти Харкова не виходили в офлайн навчання з часів Covid-19, тобто у нас вже виросло покоління дітей, які ніколи не сиділи за партами”, — сказала Ірина Мінковська, співзасновниця освітнього центру для педагогів, батьків і дітей “Я І МОЯ ШКОЛА”.

     

    З повним звітом з відновлення за липень можна за посиланням:  https://ces.org.ua/wp-content/uploads/2024/08/kontrol_vitrat_na_vidnovlennya_ukra%D1%97ni_serpen.pdf

     

    Відеозапис — за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=bXvfNlpfaBk&t=3987s

     

    Реліз підготовлено в межах проєкту «Контроль витрат на відновлення України», що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.

     

Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua