Відбудова триває, але руйнування внаслідок обстрілів російської армії відбувається суттєво значно швидше.
За даними Мінвідновлення від початку повномасштабної війни було пошкоджено або зруйновано 1643 закладів охорони здоров’я (390 пошкождено на понад 50%, 1253 — до 50%). З них повністю відновлено 523 об’єкти, ще 362 — частково.
Про це розповіли експерти та представники влади під час щомісячного моніторингу відбудови проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки ЄС.
Про руйнування.
“Доступність до охорони здоров’я надзвичайно важливе для життя людей. Мешканці громади ухвалюють рішення щодо повернення додому з огляду, зокрема, на можливість отримати медичну допомогу на місці.
На жаль, за останній місяць росіянами було пошкоджено суттєво більше закладів, ніж було відновлено за цей час”, - коментує експертка проєкту та провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій.
“2023 був дуже активним у плані атак на заклади охорони здоров’я. І зараз також є численні випадки повторних атак на ті самі об’єкти. Що особливо відрізняє останні пів року – це використання дронів, зокрема, на машини швидкої допомоги під час виїзду, передусім в Херсонській та Харківській областях”, — коментує Тарас Гриценко, очільник Офісу з відновлення МОЗ.
Про відбудову.
За даними Мінвідновлення станом на липень 2024 на відбудову та відновлення закладів охорони здоров’я та соціального захисту спрямовано 475 млн грн з державного та місцевих бюджетів.
Проте не всі громади здатні ефективно впроваджувати проєкти відновлення. Для того, щоб допомогти таким громадам, а також ефективно розподілити кошти і обладнання у МОЗ визначили спроможну мережу медзакладів для більшості областей України. Саме заклади з цієї мережі повинні передусім відновлюватись у випадку пошкоджень. Інші параметри, які беруть до уваги в МОЗ, це відсутність альтернатив для отримання медичної допомоги та розвиток інфраструктури.
Ще один виклик, особливо критичний для прикордонних областей — небажання донорів інвестувати у довгострокові проєкти.
“Для нас довготермінові інвестиції є ризиковими, тим більше, що і по сьогоднішній день продовжується атака на медичну інфраструктуру Чернігівської області.
Наприклад, у квітні фіксували вже повторне пошкодження Чернігівської центральної районної лікарні. Не все треба відновлювати так, як воно існувало до повномасштабного вторгнення, чи до певної атаки, і тому відповідно до цього і відбудовуємо. Головний пріоритет — доступність медичної послуги”, - коментує Жанна Шерстюк, заступниця очільника Чернігівськоі ОДА.
Для таких випадків рішенням стають модульні, мобільні амбулаторії, які дозволяють забезпечити доступ до медичних послуг у прикордонні. Наприклад, Німеччина за підтримки ЄС вже встановила 6 модульних лікарень на прифронтових і деокупованих територіях.
Про закупівлі.
Аналіз будівельних закупівель у медичній сфері, який зробив старший економіст ЦЕС Володимир Ланда, свідчить про низьку конкуренцію та можливу низьку ефективність. Саме тому, Катерина Яковлєва, менеджерка сектора управління державними фінансами Представництва ЄС в Україні наголосила на потребі впроваджувати реформу публічних закупівель, яка би відповідала директивам ЄС та забезпечила прозорість та підзвітність закупівель.
“Як країна, що прагне приєднатися до ЄС, Україні потрібно розробити ефективну антикорупційну систему в сфері державних закупівель, щоб забезпечити виявлення, переслідування та покарання шахрайства та корупції. З цієї точки зору співпраця з громадянським суспільством є важливим фактором для забезпечення більшої прозорості та виявлення корупційних ризиків”, — підкреслила Катерина.
Більше інформації про стан відбудови у сфері охорони здоров’я доступно у щомісячному моніторингу проєкту “Контроль витрат на відновлення України”.
Реліз підготовлено в межах проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.
