Друк

Новини інституту

  • Енергія без кордонів: як Польща та Україна можуть взаємовигідно розвивати енергетику

    13.03.2024

    Останнім часом відносини України та Польщі важко назвати добросусідськими. Втім є багато речей, які наші країни об’єднують, а не розділяють. Наприклад — співпраця у сфері енергетики. Саме про це ми поговорили на нашій першій україно-польській дискусії в рамках проєкту «Шлях України до Європейського Союзу. Досвід вступу Польщі»

    “Європейський зелений курс”, який має на меті вже до 2050 року досягти енергетичної нейтральності континенту — ціль шляхетна, але водночас і важка. Така, що вимагає від європейських економік докорінно змінити підходи до виробництва енергії та енергоефективності. Так, вже до 2030 року члени ЄС повинні зменшити викиди парникових газів на 55% у порівнянні з 1990-м.

    Модернізація застарілої, отриманої у “спадок” від Радянського Союзу, а до того ж суттєво пошкодженої війною енергетики є одним з ключових викликів для України під час інтеграції до Європейського Союзу. Тому для нас вкрай важливим є досвід найближчих сусідів з ЄС, зокрема Польщі, у лібералізації енергетичної системи та розвитку зеленої енергетики. Втім, і Україні є про що розповісти світові.

    Перехід на відновлювальні джерела і модернізація атомної енергетики

    Переважно саме темі втілення постулатів Зеленого курсу і була присвячена дискусія “Енергія без кордонів: Україна та Польща”, яку Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) провів спільно з Варшавським інститутом підприємництва (Warsaw Enterprise Institute).

    На початку зустрічі Влодзімєж Еґренґальт, головний експерт з енергетики Спілки підприємців та роботодавців Польщі, розповів про ситуацію з диверсифікацією джерел енергії в Польщі. Попри те, що Польща останніми роками активно розвиіває відновлювальну енергетику, кам'яне вугілля все ще залишається основним джерелом енергії в Польщі.

    Втім, як пояснив експерт, вже за декілька років на ринках ЄС буде дуже складно продавати енергію, яка вироблена зі значним вуглецевим слідом. Великі польські компанії вже зараз тему екологічності продукції використовують як частину маркетингової політики. Тому вони і від постачальників вимагають екологічності їхніх товарів - енергії у тому числі.

    І тут, на думку Еґренґальта, Україна має більш виграшну позицію, ніж Польща, адже в Україні є атомна генерація, якої в Польщі ще немає. А з безвуглецевих джерел “зеленої” генерації лише атомна енергетика є цілком прогнозованою з точки зору обсягів виробництва.

    “У Польщі 65% кіловат-годин -- це так звана “чорна енергія”, що виробляється за рахунок кам'яного вугілля”. Атомна енергія надалі буде сприйматися як “зелена” енергія, тому що в нас просто немає іншого виходу. Проте ми лише починаємо будувати атомні електростанції. При цьому ми повинні врахувати економічні розрахунки, і тут досвід України може бути помічним, оскільки країна вже будувала свої електростанції, вам залишилось лише їх модернізувати”, -- зауважує Еґренґальт.

    Тему розвитку атомної енергетики продовжив Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова. Він зауважив, що Україна має дуже добрий енергетичний мікс навіть порівняно з більшістю країн Європи. В Україні атомна генерація складає 55% виробництва електроенергії, теплова генерація — 25%, ВДЕ і велика гідроенергетика — по 10%. “75% в енергетичному балансі займають види електричної енергії, які мають мінімум емісії вуглецю”, -- говорить Омельченко. На його думку, хоча велику роль в декарбонізації України зіграла деіндустріалізація пострадянських років та руйнування теплових блоків під час війни, але ВДЕ отримували до війни значні інвестиції і це цілком збігається з європейськими трендами.

    Регуляторна політика

    Мачєй Якубік, проєктний координатор з питань європейських регуляцій “Енергетичного форуму” (Польща), натомість звернув увагу на регуляторні вимоги ЄС, які Україні доведеться виконати, щоб стати членом спільноти. Він наголошує, що Польщі у цьому плані було набагато простіше, адже законодавство ЄС двадцять років тому було набагато м’якішим. “Потрібна дуже класна команда, яка проведе скринінг українського законодавства щодо пристосування його до вимог ЄС. Потім ця команда підготує відповідні зміни до законодавства України, які будуть ухвалені парламентом”, -- говорить експерт.

    Богдан Серебренніков, заступник директора з досліджень аналітичного центру DiXi Group, повідомив, що Україна вже розробляє національний план з енергетики і клімату, один з основоположних документів в сфері розвитку енергетичної галузі, який мають всі країни ЄС. Цей документ має відповісти, якою Україна бачить свою енергетику до 2030-го і якими шляхами намагається до цього йти. Як запевняє експерт, який є членом робочої групи з підготовки цього документу, є шанси, що його ухвалять вже у червні.

    На думку Серебреннікова, глибша енергетична інтеграція з ЄС вкрай потрібна країні, адже відновлення української енергетики потребує значних інвестицій, а жодний інвестор не захоче вкладатися в галузь, де немає незалежного від уряду регулятора і велика заборгованість. “Україна повинна стати повноцінною частиною ринку країн Східної Європи. Це для нас означає вищу конкуренцію, менше можливостей для маніпулювання на ринку і використання недобросовісної поведінки”, -- підсумовує експерт.

    Натомість Павел Станьчак, колишній заступник генерального директора ТОВ «ГТС України» та колишній член правління PGNiG Technologie and Gas System S.A., сконцентрувався на можливостях, які відкриє для України вступ доля спільноти. На його думку, Україна має великій потенціал для постачання на європейський ринок біометану (газу, виготовленого з відходів сільгоспсировини). Крім того, в України є значний технологічний потенціал в цьому напрямку. “Польща могла би також скористатися певними рішеннями в цій сфері”, -- підсумував експерт.

    Максим Сисоєв, член Dentons’ Global Energy Group, також погоджується, що Україна вже накопичила великий досвід у будівництві біометану, який може бути корисним Польщі. Крім того, Сисоїв говорить, що в України добре розвинута вітроенергетика і більш лояльне законодавство у цій сфері. Тому має сенс будувати ферми вітряків на кордоні з Польщею, які б передавали енергію у сусідню країну. “Мені вже відомо о перших подібних проєктах”, - каже він.

    Максим Карпаш, проректор з міжнародних зв’язків та стратегічного розвитку Університету "Короля Данила", звернув увагу на те, що трансформація українського енергетичного ринку повинна включати не лише лібералізацію ринку енергії та подальшу декарбонізацію генерації, але й розвиток енергоефективності. І в цьому плані буде дуже корисним досвід Польщі, де більшість житлового фонду вже пройшло термомодернізацію, а великі муніципальні об’єкти суттєво зменшили енергоспоживання. “Треба переконувати споживачів в необхідності енергоощадності та енергоефективності, будувати екосистеми, де інституції, підприємства та громадяни працюють на загальне благо. Тут є можливість скористатися досвідом Польщі”, -- говорить Карпаш.

    Підсумовуючи, учасники дискусії переконані, що енергетика — одна з галузей, де між Польщею та Україною існують чи не найбільші можливості для взаємовигідної співпраці.

    Дискусію можна подивитися на Youtube ІЕД: https://www.youtube.com/watch?v=D7woX9qOZbE

    UA_PL Energy without borders.pdf

    presentation_07032024_MK (2).pdf

    Проект «Український шлях до Європейського Союзу. Польський досвід» спрямований на
    вивчення та обговорення досвіду польських підприємців на європейських ринках,
    поточних зусиль України щодо інтеграції в ЄС, а також на визначення можливостей та
    викликів, які виникають для української економіки з вступом до ЄС.
    Проєкт фінансується Фундацією Open Society Institute та Міжнародним фондом
    «Відродження», Україна
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua