22 грудня Інститут економічних досліджень та політичних консультацій у рамках проєкту «Підтримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю» презентував результати громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Чесний кордон», проведеного протягом вересня - листопада 2022 року.
Під час презентації заступник голови Державної митної служби України Владислав Суворов наголосив на важливості проведення подібного моніторингу, а також розповів про роботу української митниці та проблеми, з якими вона зіштовхнулась унаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
«Дуже добре, що попри ситуацію в країні ви продовжуєте дослідження, вивчення громадської думки, яка є дуже важливою, у тому числі для митниці. Українські митники зіткнулись із проблемою дефіциту паливно-мастильних матеріалів, потім із проблемою дефіциту продукції, оскільки ворог заблокував традиційні шляхи українського експорту. Війна змінила пріоритети. Те, що будо зроблено в цей надскладний рік, — це вступ України до процедури спільного транзиту. Ми є 36-ою країною-учасницею цієї конвенції. Декларація в системі NCTS - це митні формальності, які, наприклад, з боку Румунії займають до 5 хв. Якщо такої декларації немає, то час займає від 30 хв», — розповів В. Суворов.
Директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко розповів про важливість запроваджених змін, а також про приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту NCTS.
«З 1 жовтня в нас відбулись тектонічні зміни в процедурах. З нашого боку ми провели значну кількість консультацій для бізнесу. Наразі формується нова філософія митного контролю та оформлення. Якщо в ЄС спрощеннями зараз користується близько 80% підприємств, то це вже основна система оформлення підприємств. Закликаю вас, як профільні асоціації, радників та експертів у галузі активніше комунікувати щодо того, що Україна рухається в тому ж напрямку, що і ЄС, і бізнесу потрібно активніше користуватись цим режимом спрощень», — зазначив О. Москаленко.
Виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, керівниця проєкту Оксана Кузяків розповіла про мету на особливості проведеного організацією моніторингу:
«Усередині літа ми повернулись до питань, пов’язаних із перетином кордону. Наші партнери в регіонах і ми бачили, що треба отримувати зворотний зв'язок. Мета нашого дослідження — отримання зворотного зв’язку щодо задоволеності послугами перетину кордону й формування рекомендацій. Особливість нашого підходу: ми залучили регіональні ГО для збору та аналізу даних, тому що вони краще знають і можуть дістатись до бізнесу та громадян, які перетинають кордон», — пояснила О. Кузяків .
За словами молодшої наукової співробітниці ІЕД Дарії Шаповалової, із початку повномасштабного вторгнення на перетин іноземного пункту пропуску було потрібно більше часу ніж українського.
«У середньому наші респонденти перебували на іноземному пункті пропуску довше ніж на українському. На пункті пропуску іноземної держави цей показник становив 47 хв, а на українському пункті пропуску — 41 хвилину. Схожа тенденція спостерігається перед пунктами пропуску: для пункту пропуску іноземної держави показник 76 хвилин, а для українського 61 хвилина. Загалом на перетин іноземного ПП потрібно більше часу ніж українського», — пояснила експерт.
Вона додала, що в листопаді максимальний час перебування, очікування та перетину кордону з обох боків зменшився.
«Найбільше час зменшився з боку іноземної держави, зокрема на 18 хв, натомість для української він став меншим лише на 6 хв. У середньому громадяни витрачали на перетин кордону у вересні 4 год 33 хв, у жовтні – 4 год 9 хв, у листопаді – 3 год 51 хв», — розповіла Дарія.
Основними проблемами, за словами молодшої наукової співробітниці ІЕД, при перетині державного кордону пасажири називали такі: на 1 місці — наявність черг при перетині кордону (38%), на 2 місці — проблема повільної роботи працівників (23%), на 3 місці — проблема з відсутністю або недоступність вбиральні (15%).
Щодо забезпеченості необхідними умовами пасажирів на українських пунктах пропуску, то лише чверть опитаних зазначили, що на пунктах пропуску працює вбиральня.
«Ще 20% зазначили наявність навісу від дощу/сонця, 13% побачили Duty Free, 12% згадали про наявність кафе або місць для сидіння, і 23% людей не звернули уваги або не пам’ятають», — додала Дарія.
Також, зі слів Дарії, результати моніторингу показали тенденцію до зростання задоволеності санітарними умовами та якістю інтернету й мобільного зв’язку в пунктах пропуску.
«Середня оцінка задоволеності санітарними умовами зросла з вересня - 3 по листопад – 3,2. Середня оцінка задоволеності якістю інтернету та мобільного зв’язку залишилась без змін – 3,6. Однак, щодо рівня задоволеності санітарними умовами не все так однозначно. Так, середня оцінка зросла, але досить багато опитаних оцінює санітарні умови на «1» та «2» - аж 25%, ще 25% оцінює на «3», і рівно половина (50%) - на «4» та «5». А ось середня оцінка задоволеності якістю інтернету та мобільного зв’язку не зросла, проте лише 21% опитаних оцінили на «1» та «2», 16% - на «3», та аж 63% - на «4» та «5», — розказала експерт.
Враховуючи зазначені результати, експерти ІЕД для покращення роботи митниці радять:
- збільшити кількість працівників Держмитслужби та Держприкордонслужби, які обслуговують відповідні пункти пропуску;
- запровадити регулярний онлайн-моніторинг перетину кордону, організувати на пунктах пропуску місця для прийому їжі, особливо в зимовий період (облаштування місць/ буфетів для прийому їжі);
- покращити санітарні умови, зокрема додати чисті вбиральні на самих пунктах пропуску та під’їздах до них; покращити доступ до мереж мобільного зв’язку українських операторів.
Старший науковий співробітник ІЕД Андрій Бутін розповів про результати моніторингу в частині опитування представників українського бізнесу. Зокрема, він наголосив на змінах та труднощах, які з’явились у роботі експортерів та імпортерів із початком повномасштабного російського вторгнення.
«Усі вантажі зараз переміщуються через західний кордон, і це збільшило навантаження на працівників митниці та прикордонників, що працюють з боку ЄС та Молдови. Це вплинуло на збільшення черги й, відповідно, на здійснення ЗЕД. Це впливає на терміни поставок нашими експортерами й зменшує конкурентоспроможність наших виробників на зовнішніх ринках. Після початку війни бізнес почав намагатись постачати через морські порти, але це збільшує вартість доставки та продукції, а тому робить цей товар менш конкурентоспроможним на ринку», — пояснив він.
За словами А. Бутіна, моніторинг показав поступове збільшення операцій із використанням режиму спільного транзиту NCTS, водночас респонденти заявляли про складність нового сервісу та недостатню кількість інформації про його функціонування.
Щодо перешкод, то, як продемонструвало опитування, респонденти зазначали нестачу кваліфікованих кадрів на митниці, черги на кордоні, значний час очікування на пунктах пропуску, почастішання додаткових митних оглядів однорідних товарів (повторне зважування вантажу), зловживання при ввезенні гуманітарної допомоги, випадки непрозорого визначення митної вартості, повідомлення про випадки корупції для «пришвидшення» проходження митних процедур.
Щодо інфраструктурних перешкод, то учасники моніторингу наголошували на свідомому зменшенні пропускної спроможності на МПП з боку угорської сторони з вересня п. р., відсутності митного термінала в місті Чернігові, випадки корупції на блок-постах, створених за кілька кілометрів від МПП (вибірковий пропуск тих, хто сплатив внесок (МПП Грушів і Шегині)), неможливості завершення зовнішньоекономічних контрактів, за якими до 24 лютого п. р. були здійснені платежі на адресу контрагентів із Білорусі через неможливість повернути передоплату або отримати товар, що потребує законодавчого врегулювання (не повернення валютних коштів).
Також, як додав А. Бутін, респонденти скаржились на різке зростання кількості заблокованих податкових накладних (із 2-5% до 70%), втрати при здійсненні валютних операцій унаслідок відмінності офіційного курсу гривні НБУ та в комерційних банках, низьку якість і швидкість роботи Держпродспоживслужби через її неповноцінну цифровізацію, збільшення вартості послуг із перевезення вантажів з боку українських компаній унаслідок відсутності конкуренції та особливостей доставки в один бік.
Враховуючи зазначені результати, для покращення роботи митниці та полегшення умов для бізнесу експерти ІЕД радять:
- створити логістичний хаб на західному кордоні України;
- відкрити митний термінал у м. Чернігові;
- впровадити електронну чергу на кодоні з прив’язкою до номера митних декларацій та моніторинг динаміки руху машин у черзі (митники та прикордонники);
- збільшити кількість інспекторів на митницях;
- активізувати перемовини з сусідніми країнами з метою організації спільного контролю на кордоні та збільшення пропускної спроможності МПП суміжних країн;
- налагодити більш ефективну комунікацію з представниками митниць Болгарії, Грузії (переміщення з морських портів);
- добудувати додаткові колії на пунктах пропуску й виведення туди «проблемного» транспорту;
- організувати більш спрощений проїзд кордону для постійних учасників автобусного сполучення;
- продовжити заходи з популяризації використання українськими підприємствами режиму спільного транзиту (NCTS);
- відновити регулярні зустрічі представників регіональних митниць із бізнесом.
