Друк

Новини інституту

  • Підсумки конференції «Вплив COVID-19 на інструменти місцевої демократії»

    12.04.2021

    8 квітня 2021 року ІЕД в рамках проєкту «Посилення ролі ОГС в демократизації України» за підтримки ЄС провів конференцію «Вплив COVID-19 на інструменти місцевої демократії». Конференція складалася із трьох дискусійних блоків, присвячених відповідно місцевій демократії, волонтерським рухам та аналітичним центрам в умовах пандемії COVID-19.


    Частина 1. Механізми місцевої демократії можуть працювати в умовах суворого карантину, якщо їх правильно адаптувати

    За словами засновниці ГО “Місто-Сад” Ольги Гвоздик у Києві та інших великих містах є обмеження доступу до приміщень, а не до роботи органів влади. Більшість міських рад проводять прямі трансляції. За час пандемії в онлайн-сервісах відбувалися засідання депутатських комісій. Громадськість може спостерігати за голосуванням онлайн. Відсутність якісного покриття та обмежені ресурси, в тому числі людські, - головні виклики для сільських громад.

    Наталія Дрозд, голова ГО «Центр соціального добробуту «ДОБРОЧИН», навела успішний досвід Деснянської громади у Чернігівській області, яка відразу після місцевих виборів 2020 року розпочала проведення прямих трансляцій сесій. ОТГ відкрила декілька груп у фейсбуці та вайбері, де кожен може написати про проблеми. І це забезпечує зворотній зв’язок між владою та громадянами.

    Однак така ситуація, як підкреслила пані Дрозд, лише у тих громадах, де є спроможність: матеріальна та людська. У сільських громадах ситуація набагато гірша. Не завжди є доступ до інтернету. На думку доповідачки, це питання до держави, яка має забезпечити рівний доступ до інтернету, а вже потім можна говорити про доступ громадян.

    З нею погодився Павло Ярмій, депутат Новокаховської міської ОТГ. Він розповів, що у громадах, створених після 2020 року, є великі проблеми - відтік населення і кваліфікованих кадрів, закриття підприємств. “Селам не до цифрової демократії”. Спочатку вони закривають свої основні потреби, а вже потім - все інше.

    Олексій Колесников, голова Асоціації сприяння самоорганізації населення, наголосив на проблемі низького рівня цифрової освіти та навичок посадовців та активістів: “Чим далі від центру, тим ситуація гірша”. Тим не менш, більшість механізмів місцевої демократії адаптовані до умов жорсткого карантину, потрібна лише політична воля для їх запровадження.

     


    Частина 2. Посилення активності та “вигорання” - основні тенденції волонтерського руху під час пандемії

    За словами Анни Бондаренко, керівниці Української волонтерської служби, люди, які займались волонтерством до пандемії, почали працювати ще більше. Водночас помітним стає вигорання волонтерської спільноти. За її словами, з минулого року стався великий приток молодих людей - студентів, учнів, підлітків. Під час пандемії є великий попит на комунікацію. “Люди інколи просто хочуть поговорити”. 

    Волонтерство - це нормальна частина життя кожної людини. Вона може виділити на це стільки часу, скільки може і хоче. В моменти кризи волонтери замінюють державу, ставлять милиці, а потім відпускають відповідальність. 

    Директор ГО “Мотохелп” Дмитро Буренін підтвердив, що попередній рік був дуже складний - “частенько волонтери за кермом до 10 годин на день”. На його думку, інтеграція держави з волонтерським рухом майже відсутня. “З КМДА ми майже не комунікуємо”. Побудова комунікації з медиками налагоджена, але почалась у “доковідний” час і зайняла 5 років.

    Директор з комунікацій та мобілізації ресурсів МБФ «Карітас Україна» Владислав Шелоков повідомив, що завдяки волонтерам “Карітас” може надавати допомогу у багатьох містах. Молоді волонтери дають дороговказ для дітей та підлітків. У “Карітасі” були приклади, коли потребуючий допомоги сам ставав волонтером. 

    На його думку, щоб волонтер не “вигорів”, він не повинен відчувати перевантаженість та проблеми організації, він повинен почуватись гармонійно, бо організація дає йому досвід і знання, а волонтер віддає найдорожче - свій час.    

    Під час пандемії комунікація з владою не завжди виходить - працівникам “Карітасу” не дали перепустки для громадського транспорту. Відповідно, з’явились волонтери, які підвозять працівників до їхніх робочих місць. 

     

    Частина 3. Регіональні аналітичні центр в умовах пандемії: переформутвання роботи, е-сервіси та проблеми з довгостроковим плануванням. 

    Модератор панелі, голова правління ІЕД Ігор Бураковський, зазначив, що регіональні аналітичні центри - це спільнота людей та організацій, які представляють суттєву частку українського громадянського суспільства. За його словами, під час пандемії ускладнюється комунікація між владою та громадськістю. У цій ситуації своє слово повинні сказати регіональні аналітичні центри, які і представляють спікери панелі.  

    Голова Бюро аналізу політики Віктор Бобиренко та голова Асоціації політичних наук Дмитро Сінченко наголосили, що при переході з офлайну на онлайн комунікації зменшились можливості для адвокування ідей. Пан Бобиренко поділився досвідом, що влада часто використовує привід пандемії, щоб не брати участь у зустрічі - лише там, де владу не зачіпають, вона йде на співпрацю.

    Дмитро Сінченко вважає, що для адвокації потрібне особисте спілкування. Пандемія відчутно  вплинула на цей елемент роботи. Після зміни депутатського корпусу потрібно заново особисто знайомитися. Раніше процес був налагоджений, а зараз потрібно шукати шляхи для контакту. З іншого боку, робота онлайн дає більше можливостей запрошувати спікерів різного рівня -  регіонального, місцевого, міжнародного. Спікери стали доступніші. 

    Представниця Інституту аналітики та адвокації Наталія Прохоренко розповіла, що на дистанційному режимі аналітичний центр виграв за рахунок можливості співпраці з іншими організаціями, але дещо погіршилася корпоративна культура та зв’язок у колективі. Зараз легко зібрати великі аудиторії, навіть із 8-15 країн. З іншого боку, складніше стало планувати на більше, ніж рік. 

    Олексій Орловський, директор Програми "Демократична практика" Міжнародного фонду “Відродження”, розповів, що аналітика не втратила своїх якостей від пандемії. Від дистанційної роботи посилилися самодисципліна, контроль та якість аналітичних продуктів. Віддалений доступ  дав можливість пройти курси, навчання, підвищити професійний рівень та навіть пройти стажування дистанційно - це важливо, бо аналітичні центри відчувають дефіцит кадрів. У нових реаліях донори гнучко підходять до потреб грантоотримувачів та поблажливо ставляться до ідей зміни формату роботи  центрів. 

    Віталій Світлик, ГО “Центр Політичних Студій” з Івано-Франківська, не такий категоричний, як попередні спікери. Він розповів, що через запит на публічну інформацію аналітики отримують всю необхідну інформацію для дослідження. Це документи, офіційно підписані державною владою. Експерт розповів, що є низка механізмів для комунікації з владою: бюджет участі в електронному форматі, електронна петиція, звіт голови на сайтах та у соцмережах, запити на публічну інформацію, звернення громадян, консультації з громадськістю, які запущено через соцмережі.   

     

    Відеозапис конференції

    Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua