18 грудня 2020 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів онлайн дисусію «Цифрові послуги в епоху COVID-19: чи бачать регіони «державу у смартфоні?». Захід відбувся в рамках двох проєктів «Розуміння Угод про асоціацію і зони вільної торгівлі між ЄС та Україною, Грузією, Молдовою» (3DCFTAs) за підтримки Уряду Швеції і «Посилення ролі ОГС в демократизації України», який реалізується за підтримки ЄС.
Директорка з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан пояснила, що цей захід був організованих через низку причин. По-перше, Україна має намір приєднатися до цифрового союзу ЄС. По-друге велика частина ділового життя перейшла в онлайн. По-третє, усіх українців об’єднують необхідність користуватись державними амдінпослугами, однак наскільки вони доступні у смартфоні - це питання до дискусії.
Координаторка проєкту «Посилення ролі ОГС в демократизації України» Ірина Коссе презентувала опитування від Мінцифри щодо цифрової грамотності України. Це опитування показує, що лише 22% опитаних заходили на державні сайти чи додатки, 14% подавали заповнені форми і така сама кількість завантажувала чи друкувала офіційні бланки. Також міністерство сформувало портрет людей, у яких відсутнє підключення інтернету вдома – це люди старшого віку, які живуть в містах та селах, з рівнем доходу нижче середнього. Основний висновок, який робить міністерство - ці люди не тільки не користуються цими послугами, але й не хочуть вчитися цифровим навичкам.
ІЕД також провів своє невелике опитування (1-10 грудня 2020) серед громадських організацій. Серед основних “цифрових” проблем опитані назвали проблеми зв’язку із владою (24%) під час пандемії. 18% опитаних підтвердили, що беруть участь в онлайн нарадах з місцевою та обласною владою.
Директорка департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА, Наталія Погребна, розповіла, що за дослідженням ОДА, 35% населення Київської області не має доступу до високошвидкісного інтернету. Вона переконана, що для комфортного користування державними послугами, потрібно розширювати як мережу Інтернет, так і мережу ЦНАПів. Останні потрібні для тих громадян, які не хочуть, або не вміють користуватись е-послугами.
На думку представників ОТГ із Київщини та Львівщини Тетяни Андросенко та Любомира Шерстюка, для літніх людей необхідно проводити навчання. За словами останнього, для літніх людей у віддалених селах, де навіть провели оптоволокно, підключення до інтернету та абонплата - значна інвестиція. У більшості уже є смартфони, через які вони можуть мати доступ до інтернету та онлайн-послуг, але є ризики в плані безпеки. Потрібно навчати, пояснювати людям, особливо з сіл, як користуватися послугами онлайн, і дуже важливо – пояснювати основи безпеки. Паралельно з розвитком онлайн-послуг потрібно створювати і нові ЦНАПи, де працівники також могли пояснювати людям, як користуватися послугами онлайн. Крім того, для навчання на місцях потрібно залучати місцеві громадські організації.
На думку голови Центру розвитку інновацій Сергія Лобойка, один із аргументів “ЗА” цифровізацію адмінпослуг є те, що в ЦНАПи потрібно інвестувати значні кошти. З іншого боку потреба у фізичному вікні нікуди не зникне навіть після закінчення пандемії. Як один із варіантів ширшого залучення громадян до користування онлайн-послугами, Експерт запропонував, використовувати школи, які повинні навчити користуватися громадян технологіями. Наприклад, створення кластерів просвітництва спільними зусиллями Мінцифри та громадських організацій.
Відеозапис дискусії
