Друк

Новини інституту

  • Батьки старшокласників та студенти в національних громадах підтримують збільшення викладання українською мовою – соцопитування

    19.02.2019

    Серед опитаних школярів, їхніх батьків, вчителів, студентів та роботодавців, які представляють угорську, румунську та болгарську національні меншини, панують різні реакції на зміни до закону «Про освіту» – від байдужості до здивування та обурення. Про це йдеться у дослідженні, яке презентували експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій на круглому столі «Мова освіти як інструмент інтеграції в суспільство», що відбувся 18 лютого 2019 року в Києві.

    Тим не менше, за словами Ірини Коссе (переглянути презентацію), керівника проекту «Просування реформ в регіони», більшість опитаних учнів, батьків і студентів у регіонах з компактним проживанням національних меншин Закарпатської, Одеської та Чернівецької областей задоволені якістю викладання української мови у школах. При цьому ці райони показують одні з найгірших результатів ЗНО з української мови та літератури серед випускників. Поріг ЗНО не подолали 68% випускників Берегівського та 38% випускників Виноградівського районів  на Закарпатті (де проживає угорська меншина), а також 52% випускників Герцаївського та 40% Сторожинецького районів на Буковині (де проживає румунська меншина).  Зовсім інша ситуація на Одещині - лише 6% представників болгарської меншини назвали іспит ЗНО з української мови і літератури найважчим, а середні бали ЗНО кардинально не відрізняються від середніх по Україні.

    Переважна більшість опитаних школярів планують продовжувати навчання у ВНЗ України. Виключенням є Чернівецька область, де лише 47% опитаних учнів відповіли, що хочуть вступати до ВНЗ України. А їхні батьки стверджують, що їх дитина буде шукати роботу за кордоном. Студенти, загалом, більш лояльно ставляться до змін мови викладання. Стаття 7 закону «Про освіту» підтримується, в основному, батьками та студентами в досліджених регіонах. 44% студентів Закарпаття, 30% студентів Одещини та 30% студентів Чернівецької області вважають, що стаття 7закону «Про освіту» створить рівні можливості для здобуття вищої освіти.


    Думки спікерів круглого столу

    Представник посольства Румунії Іон Навал заявив, що представники румунської меншини в Україні дуже добре інтегровані в українське суспільство та добре володіють українською мовою. ПанНавал наголосив на важливості балансу між викладанням у школах румунською та українською. Тому досі тривають зустрічі на рівні міністрів освіти обох країн.

    Надзвичайний та повноважений посол Угорщини Іштван Ійдярто заявив, що ніхто ніколи не заперечував, що представники національних меншин повинні вивчати державну мову. Однак звуження прав меншин веде радше до асиміляції, ніж до інтеграції в суспільство. Регресивним в законі «Про освіту» є питання не мови, а саме школи. В Україні є 71 угорськомовна школа, а також школи зі змішаними програмами. Головні претензії сусідніх країн до закону «Про освіту» в тому, що незрозуміло, що буде з цими школами з юридичної точки зору. Пан посол вважає, що для зваженого рішення потрібно брати до уваги думку самої меншини. 

    Позицію Міністерства освіти і науки стосовно закону «Про освіту» висвітлив Юрій Кононенко, директор Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України. Він заявив, що Закон дає значні можливості для реалізації права на навчання рідною мовою. Пан Кононенко нагадує, що до 1993 року угорська, румунська, польська та молдовська меншини взагалі не вивчали українську мову. «За 25 років змінилося 5 поколінь підручників та програм, але до національних меншин не було особливого підходу». Зараз, наголосив Юрій Кононенко, приймаються екстраординарні заходи для того, щоб представники меншин могли вивчати українську.

    Тарас Шамайда, співкоординатор руху "Простір свободи", який брав участь у розробці закону «Про освіту», закликає усвідомити загальні історичні події сьогодні, в межах яких приймався закон «Про освіту». А саме – значна русифікація та використання російської мови як інструмента в гібридній війні Росії проти України. Пан Шамайда нагадує, що Венеційська комісія не мала зауважень щодо прав меншин, які розмовляють мовами ЄС, а її рекомендація збільшити перехідний період до 5 років є слушною і внесена до дорожньої карти Міністерства освіти і науки. Він також вважає, що після прийняття закону вибір мови освіти перейшов радше до батьків, ніж до керівників шкіл чи представників влади в регіоні, як це було раніше. «У Донецькій області 97% першокласників в 2018 році пішли до українських шкіл. Це величезний стрибок порівняно з попереднім роком», - зауважив пан Шамайда. 

    Сіладі Лайош, представник Закарпатського угорського педагогічного товариства, вважає поганим аргументом низькі оцінки ЗНО представників національних меншин. Він  закликає не ототожнювати знання мови із знанням правил цієї мови: «ЗНО вимірює знання граматики, а не володіння мовою». Він також вказує, що новий Закон не дозволяє повноцінно навчатися своєю мовою, адже обов’язкові 60% викладання українською мовою є завеликим відсотком для угорськомовних шкіл. Білінгвальні програми пан Лайош вважає неможливими, «адже немає таких кадрів, які б змогли викладати за такими програмами». Долученню угорськомовних та румуномовних фахівців до написання підручників та програм, на думку пана Лайоша, заважає єдиний державний стандарт, який не змінюється. Загалом, Сіладі Лайош заявив, що угорська меншина хоче знати українську мову, але підхід обрано неправильний.

    Голова правління ІЕД Ігор Бураковський, який підсумував круглий стіл, вважає, що реформи – затратні та вимагають значних зусиль, але вони потрібні. Якщо спочатку чекати на потрібну кон’юнктуру, то вони ніколи не відбудуться. На думку пана Бураковського, зараз непростий час, а суспільство – значною мірою  інертне, але реформи потрібно впроваджувати.

     

    Відеозапис круглого столу

     

    Довідково:
    Захід був проведений в рамках проекту «Просування реформ в регіони», який здійснюється Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та виданням «Європейська правда» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

    За підтримки проекту, протягом 2018 року ГО «Джерела» (Закарпатська область), ПУВ Соціологічної асоціації України (Одеська область) та Українська асоціація дослідників освіти (Чернівецька область) опитали 960 батьків учнів, учнів старших класів, студентів, представників органів місцевої влади та самоврядування, керівників шкіл, вчителів, представників ГО, роботодавців, представників місцевих політичних партій, у регіонах з компактним проживанням національних меншин Закарпатської, Одеської та Чернівецької областей.

    Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2010
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01030 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kiev.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua