"Попри те, що у 2018 році лісопильна галузь в Україні зросла на 11%, а загалом деревообробка - на 5%, мораторій на експорт кругляку не виконує більшості задекларованих цілей". Про це сказав науковий співробітник ГО “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД)” Євген Ангел під час круглого столу в Укрінформі на тему "Мораторій на експорт лісу, або як працює протекціонізм в Україні".
Експерт пояснив (скачати презентацію), що мораторій не зупинив повністю експорт лісу-кругляку, не зменшив вирубку лісів, а в промисловості посприяв лише деревообробній галузі, насамперед лісопильням, які виготовляють продукцію з низьким ступенем обробки.
Голова Товариства лісників України, Юрій Марчук, заявив, що вирубка лісів в певних умовах необхідна - з економічних та санітарних причин. Він вважає, що з 2020 обсяги будуть зростати. Але як зауважив Тарас Васьків, заступник начальника Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, контроль за вирубками забезпечать лише електронна система обліку деревини та електронні торги.
За словами голови правління ІЕД Ігоря Бураковського, заборона експорту – це фактично екзотика у сучасному світі, так як зазвичай обмежують саме імпорт. Експерт вважає, що мораторій на експорт кругляку нагадує мито на експорт металобрухту - коли є дешева сировина і багато бажаючих використовувати її всередині країни.
Експерт ІЕД Андрій Бутін порівняв втрати та переваги від мораторію та вважає, що ріст деревообробної галузі може знівелюватися втратами від арбітражу між Україною та ЄС.
Директор з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан розповіла, що мораторієм Україна порушила свої зобов'язання в рамках Угоди про асоціацію та ПВЗВТ з ЄС. Експерт вважає, що за мораторій Україна заплатить іншими секторами, наприклад сільським господарством. Ми можемо втратити можливість ведення переговорів про розширення або скасування тарифних квот.
Консультант з лісового господарства Михайло Попков зазначив, що на дешевій сировині не можливо побудувати конкурентну галузь. Він вважає, що мораторій на експорт кругляку може мати лише короткий позитивний ефект. Експерт вважає, що якщо й застосовувати заходи підтримки, то це варто робити для інноваційних підприємств.
Загалом, учасники круглого столу вважають мораторій частковим і тимчасовим заходом. Як свідчить статистика, ліс продовжували вивозити під виглядом дров, а у лісопильній галузі розвинувся значний тіньовий сектор.
Якщо Україна справді хоче підтримувати деревообробну та меблеву галузі, то необхідний комплексний підхід, зокрема спільна стратегія розвитку лісівництва та галузей, що використовують деревну сировину.
Нагадаємо, що експерти ІЕД Андрій Бутін та Євген Ангел раніше описали результати свого дослідження в колонці "Мораторій розбрату: який ефект дала заборона на експорт лісу", яка вийшла напередодні у виданні Ліга.Бізнес. Також експерти дали свою оцінку законопроекту №9475 від 16 січня 2019 року щодо запровадження мораторію на експорт дров паливних.
Захід відбувся в рамках проекту «Чи потрібен Україні протекціонізм? Можливості та обмеження ПВЗВТ з ЄС», який здійснюється Інститутом економічних досліджень за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Громадська синергія».
