Друк

Новини інституту

  • Пост-реліз: Європейський прогрес та перспективи України – що змінилося після підписання Угоди про Асоціацію

    20.11.2018

    19 листопада 2018 року в Києві відбулася конференція «Європейський вибір України: прогрес та перспективи», який провів спільно Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) з проектом «Громадська синергія». 

    Конференція організована в рамках проекту «Розуміємо Угоди про асоціацію і поглиблені та всеохоплюючі зони вільної торгівлі ЄС з Україною, Молдовою і Грузією», що реалізується консорціумом на чолі з Центром європейських політичних студій (CEPS) за фінансової підтримки SIDA, а також проектом «Громадська синергія», який фінансується ЄС, співфінансується і виконується Міжнародним фондом "Відродження" і спрямований на посилення участі громадськості у євроінтеграційних реформах через підтримку двох проєвропейських громадських платформ.

    2_books_fb_wide

    На конференції презентували дві книги «Поглиблення відносин між ЄС та Україною: Що, чому і як?» (друге видання) та «Боротьба за належне врядування у Східній Європі», які підготовлені українсько-бельгійською командою дослідників під керівництвом Майкла Емерсона (CEPS) та Вероніка Мовчан (ІЕД). Першу книгу на Заході називають «Біблією Угоди про асоціацію Україна-ЄС». 

    DSC_0074_FotorЯк і в 2016 році, коли вийшло перше видання книги «Поглиблення відносин між ЄС та Україною: Що, чому і як?», презентацію другого видання відкрив надзвичайний та повноважений посол Швеції Мартін Хагстрьом. Він розповів, про те, як у 2007 році брав участь у створенні Угоди про асоціацію з Україною, будучи представником Швеції у Брюсселі. Для Швеції Угода про асоціацію дуже важлива – вона допомагає зрозуміти, як ефективніше використати щорічний пакет допомоги у розмірі 20-25 млн. євро, які Швеція виділяє на впровадження реформ в Україні. Пан посол називає Угоду дуже складним документом, на який «багато хто посилається, але мало хто читав». Він рекомендує книгу, щоб зрозуміти, де ми є зараз у процесі євроінтеграції. 

    Голова фонду «Відродження» Олександр Сушко зауважив, що  хоча на сьогодні проєвропейські настрої залишаються високими, є серйозні ризики продовження реформ через президентські та парламентські вибори у 2019 році та можливість зміни політики. Через «євроскептичні» настрої у ЄС, втрачають позиції прихильники європейської єдності і в інших країнах. В досяжній перспективі потрібно пояснювати і підтримувати інтерес суспільства до євроінтеграції України.

    DSC_0183_FotorГолова Представництва ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі відзначив те, що в Україні громадське суспільство має визначну роль у впровадженні реформ та стосунках країни з ЄС. За словами пана Мінгареллі, це є найкращою гарантією того, що Україна після виборів не повернеться на ті позиції, де вона була 10 років тому. Євромайдан став високою ціною, яку заплатило українське суспільство за Угоду про асоціацію, тому ми відповідальні за те, щоб Угода принесла успіх. ЄС вражений від того, що Україна продовжує впроваджувати реформи, попри те, що країна у стані війни та витрачає близько 5% ВВП на військову сферу. Щодо членства України в ЄС, пан посол вважає, що двері ЄС відкриті: «Україна підходить під всі критерії та теоретично може подавати заявку на вступ. Однак я вважаю помилкою фокусуватися лише на цьому». За його словами, Угода про асоціацію – це план модернізації країни, незалежно від можливості вступу до ЄС. В реальності, ЄС зараз не може запропонувати вступ жодній країні-партнеру. Але якщо через 5-10 років Україна виконає більшість положень Угоди, вона стане частиною єдиного спільного європейського ринку, а це матиме величезний позитивний вплив на життя населення. На минулому тижні ЄС опублікував звіт виконання Угоди про асоціацію і наразі відбувається обговорення цього документу з українською стороною. Серед найближчих планів: зустріч на цьому тижні в Комітету асоціації Україна-ЄС у торговельному складі. В середині грудня 2018 року в Брюсселі відбудеться зустріч на політичному рівні (так звана Рада асоціації), де буде обговорено пропозицію української сторони поглибити кооперацію в 4 сферах: енергетика, митниця, цифрова економіка, а також свобода, справедливість та юстиція.

    DSC_0125_FotorЧерез чотири роки після підписання Угоди про асоціацію, Україна стала зовсім іншою. У політичній частині академічний директор ІЕД Вероніка Мовчан визначає 3 найважливіші сфери для України, в яких зроблені відчутні кроки: децентралізація, реформи правоохоронних органів та боротьба з корупцією. Для завершення децентралізації потрібні зміни до Конституції, судовій системі бракує довіри і є питання до доброчесності суддів, а новостворені антикорупційні органи повинні запрацювати на повну силу.

    В економічний частині, Вероніка Мовчан відзначає зміни у банківській системі, монетарній, фіскальній та енергетичній політиках. Хоча, все ще залишається реформа адміністрування податків, анбандлінг, запуск ринкового ціноутворення та монетизація субсидій.

    У впровадженні Повної і всеохопної  зони вільної торгівлі з ЄС Україна також має здобутки. На митниці запровадили обов’язковість «єдиного вікна», відбувається поступове зниження мит, є відчутний прогрес у гармонізації секторальних технічних регламентів, ввели обов'язковість системи «HACCP». Великою проблемою є мораторій на експорт кругляку, який порушує зобов’язання України в рамках Угоди.

    Експорт до та імпорт України з ЄС зростає всі чотири роки. Вперше з початку спостережень частка ЄС перевищила 40% загального товарного експорту України. При цьому майже половина експорту – це перероблена продукція. Таким чином ЄС став найважливішим торговельний партнером України.

    DSC_0231_Fotor_FotorСтарший науковий дослідник Майкл Емерсон, презентуючи книгу, «Боротьба за належне врядування у Східній Європі», згадав Революцію Достоїнства, ідеологією якої було прагнення до належного врядування. Угода про асоціацію в свою чергу є великою частиною пакету реформ, які змінять врядування в Україні. «Таким чином ми бачимо в Україні програму змін, яка підкріплена ідеологічно», - відзначив пан Майкл. В книзі детально йдеться про напів-демократії, якими є Україна, Грузія та Молдова, про незавершені судову та антикорупційну реформи і про необхідне перетворення олігархів у просто багатих бізнесменів.

    Майкл Емерсон також торкнувся питання Брекзіту через який проходить Великобританія. На його думку це питання також важливе і для Українців. «У той час, коли Британія покидає Європу, Україна прагне туди потрапити. То хто ж помиляється, ви чи британці?», - запитує сам у себе пан Емерсон. Брекзіт є великою популістичною нісенітницею. 80% індустріальних підприємств у Британії скасували або відклали свої інвестиційні плани, банки переносять свої активи у Франкфурт, Париж та Дублін. Якщо Брекзіт таки вдасться, Британія розглядає українську модель Угоди про асоціацію, як варіант для своїх відносин з ЄС. Раніше, з цього приводу, Майкла Емерсона запросили виступити у Парламенті Великобританії, де він розповів детальніше про Зону вільної торгівлі України з  ЄС. 

     

    Окремі думки спікерів:

     DSC_0060_Fotor   DSC_0298_Fotor   DSC_0332_Fotor

    Ольга Стефанишина, Директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції: Україна протягом трьох років виконувала Угоду про асоціацію в односторонньому порядку, а тепер вже готова до її впровадження в двосторонньому порядку. Окремі затримки у реалізації певних змін відбуваються не через Україну, а через позицію ЄС. Тому потрібна справді двостороння активна та ефективна співпраця. Питання секторального членства в ЄС є питанням політичного консенсусу.

    Ірина Бекешкіна, Директор Фонду "Демократичні Ініціативи": Українці завжди були за приєднання до ЄС. Також українці завжди були за приєднання до Митного союзу. Але коли все ж таки питали про пріоритети, країна ділилася навпіл. Зараз найбільш негативне ставлення до вступу України в ЄС на Донбасі. Треба розвивати дешевий туризм для молоді, принаймні в Польщу, щоб вони бачили Європу на власні очі. Жодних переваг від членства в ЄС не бачить 26%. Це багато. Найбільше Україні заважає корупція. На думку опитаних, ЄС має тиснути на українську владу і припинити давати гроші, бо розкрадають.

    Тарас Ткачук, аналітик DiXi Group: Є дуже великі прогресивні кроки в енергетиці, яких немає навіть в європейській практиці. Рівень імплементації: бізнес-клімат – 56 балів (через прийняття закону по EITI, який дозволить побачити «сплячі» ліцензії), газ, довкілля та відновлювана енергетика – 33 бали, електроенергія та ядерна безпека – 28, нафта 26 – балів ( попри зрушення у стратегічних запасах), енергоефективність – 19 балів.

    Костянтин Єлісєєв, заступник Голови Адміністрації Президента України: Щодо так-званих 4 союзів, ми хочемо спростити доступ до газового ринку ЄС, інтегруватися до ринку електроенергії ЄС. Для нас важливо зараз показувати наскільки це вигідно Європейській стороні. Ми передали ЄС дорожню карту інтеграції до цифрового ринку. Ми також говоримо про дорожню карту інтеграції з митним союзом. Також іде мова про тіснішу співпрацю в сфері юстиції. Щодо співпраці у галузі безпеки й оборони, ми взяли на себе ініціативу і представили 7 проектів щодо співпраці в межах ПЕСКО.

    Тарас Качка, Радник Міністерства закордонних справ України, Радник зі стратегічних питань Міжнародного фонду "Відродження": у нас два виклики - швидкість і інтенсивність України, зокрема, в митних питаннях. З іншого боку, на кожну пропозицію до ЄС ми чуємо також аргумент, які є перешкоди, зокрема, в енергетичній сфері. Так, ми не можемо завершити реформу в енергетичній сфері без інтеграції в енергетичний ринок ЄС. У нас зараз ситуація, в якій ми маємо енергійніше доводити один одному наші амбіції. ЄС навіть в кризових умовах може розвиватись далі, і так само далі можуть розвиватись взаємини Україна-ЄС. Потрібно скористатись шансом, який ще існує в наступні три місяці.

    Леонід Літра, старший науковий співробітник Центру Нова Європа: Нещодавно європейські лідери презентували їхнє бачення європейського майбутнього. На жаль, Україна не є частиною цього бачення. Є велика потреба в комунікації Угоди про асоціацію і для ЄС, і для України. ЄС варто передбачити участь України у важливих інституціях за прикладом Норвегії.

    Андреас Умланд, Інститут Євро-Атлантичного співробітництва: ЄС - це не держава, а тому має багато суперечностей: Європарламент готовий надати Україні, Молдові та Грузії перспективи членства, але ЄС не готовий. Україна може долучитись до процесу, подібного до "балканського": створення та участь у важливих інституціях, хоча очікування мають бути не дуже високі, бо це Молдові не дуже допомогло. Україні варто розглянути можливість надавати дозвіл на постійне проживання громадянам ЄС, що сприятиме демографічному розвитку.

    Фотоальбом:

     

    Відео з конференції можна переглянути тут:

    1. Вступні слова та початок

    2. Перша дискусійна панель

    3. Друга дискусійна панель 

Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua