17 жовтня 2018 року, у м. Чернівці відбулася конференція «Європейські реформи в Україні: доступна освіта, якісна медицина, достойна пенсія», яку провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) в рамках проекту "Просування реформ в регіони", що фінансується Європейським Союзом та МФ “Відродження”.
Освітня реформа
.jpg)
“В Одеській області з боку учнів загальноосвітніх шкіл та батьків простежується зростання усвідомлення необхідності належного вивчення української мови та її володіння для покращення життєвих шансів у випускників”, - розповідає Наталія Нікон з Південноукраїнського відділення Соціологічної асоціації України (переглянути презентацію). Організація опитала учнів, батьків та вчителів шкіл Болградського, Ізмаїльського районів Одеської області та м. Одеси.
“На Закарпатті є цілі населені пункти, де українською ніхто не говорить”, - розповідає Шумицька Галина, з громадської організації «Джерела». Угорська спільнота у цих селах вимагає викладання рідною мовою, однак усвідомлює, що громадянин України має знати державну мову. На обласному рівні вже запроваджено білінгвальну навчальну програму в університетах, на які вже повністю заповнили ліцензований обсяг. “Для краю це важливо”, - вважають експерти ГО “Джерело”.
“В Чернівецькій області ми не відчули опору “мовному закону” з боку румунськомовної спільноти, - розповідає Щудло Світлана (переглянути презентацію), президент Української асоціації дослідників освіти (м. Дрогобич). - Натомість в області стривожені через те, що незабаром румунська ідентичність може бути втрачена. Батьки надають перевагу україномовним класам для своїх дітей, а на румунську філологію в Чернівецькому університеті не набрали групу”.
Загалом у Чернівецькій області 89% учнів навчаються українською мовою, 10,7% - румунською та 0,3% - російською мовою. Про це розповіла Мар’яна Унгурян (переглянути презентацію), головний спеціаліст відділу дошкільної, загальної середньої освіти Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА.
Заступник голови Чернівецької ОДА Мирослав Заячук (переглянути презентацію) вважає, що мовні права нацменшин в області забезпечені повністю і держава приділяє пильну увагу навчанню рідною мовою на Буковині. “В прикордонному Герцаївському районі навчання одного учня в румуномовному ліцеї обходиться в 44 тисячі гривень на рік при середній вартості 20 тисяч грн. у цьому районі. В румуномовних навчальних закладах Чернівців навчання одного учня обходиться в 22 тисячі грн., при середній вартості 11 тисяч грн у місті” - розповів пан Заячук.
“Мовна” стаття Закону України «Про освіту» не спрямована проти національних меншин, - розповідає Тарас Шамайда, співавтор законопроекту “Про державну мову”. Вона спрямована на забезпечення функціонування української мови в тих закладах, які формально є україномовними. А це за законом - 90% усіх загальноосвітніх, 100% усіх музичних, художніх, спортивних шкіл та 100% усіх закладів вищої освіти”. За словами пана Шамайди, законотворці протягом майже всього 2017 року проводили консультації з представниками національних меншин щодо “мовної” статті. “Є абсолютною неправдою, що ця стаття не була предметом діалогу, хоча деякі пропозиції, особливо угорської спільноти, залишити все як є були неприйнятними”, - додав пан Шамайда.
Сергій Сидоренко з "Європейської правди" вважає, що є декілька варіантів, як успішно впровадити освітню реформу, серед яких: матеріальне забезпечення та комунікації. Перший шлях, який вже використовує Будапешт у своїй політиці в Україні, не є доступним сьогодні. Тому варто зробити наголос на роз’ясненнях та діалозі зі всіма головними групами впливу. Крім цього, треба користуватися тими небагатьма перевагами у міжнародному просторі, які у нас є - підтримкою Венеціанської комісії та Ради Європи.
Пенсійна реформа
.jpg)
Начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області Михайло Романів окреслив ситуацію в області та розповів про своє бачення пенсійної реформи. За його словами, в Чернівецькій області проживає 908 тисяч людей, з них 24 тисячі пенсіонерів, 340 тисяч працездатного населення, лише половина з них працює легально. Один зайнятий в області утримує двох пенсіонерів. Перед накопичувальною системою, на думку пана Романіва, потрібно організувати професійні пенсійні фонди. Мігранти, які раніше виїхали в іншу країну, можуть отримувати пенсію в обох державах, якщо легально працювали, а Україна має з іншою державою Угоду про соціальне партнерство.
За словами Наталії Батракової та Тетяни Медіної з Центру “Синергія”, який досліджував сприйняття пенсійної реформи у Чернівецькій області (переглянути презентацію), значна кількість людей скептично ставляться до своїх шансів майбутнього пенсійного забезпечення. По-перше, вони знають про нинішнє підняття «планки» вимог, і вважають, що воно не останнє. По-друге, нинішні розміри пенсій не мотивують людей прагнути докладати значних зусиль для планування свого пенсійного забезпечення”.
Серед тих, хто постраждає від реформи, респонденти називають молодь, тих, хто працюють в тіньовому секторі, найбідніші групи населення, зайняті фізичною працею, а також внутрішньопереміщених осіб. Але найболючіше, на думку учасників дослідження, реформа вдарить по представниках покоління, народженого у 1960-70-х роках, бо вони втратили можливість заробити страховий стаж в період руйнації Радянського Союзу.
Найбільші проблеми з можливістю мати необхідний страховий стаж будуть мати трудові мігранти, які тривалий час пропрацювали за кордоном, особливо якщо це відбувалось більше 10 років тому. Вони працювали нелегально, і на той момент були відсутні міждержавні угоди щодо призначення та виплати пенсій.
Населення схвально ставиться до накопичувальної пенсійної системи. Сама ідея передачі заощаджень у спадок викликає позитивне сприйняття.
За словами Сергія Яремчука, доцентра ЧНУ, пенсійна реформа запроваджується не для пенсіонерів, а для молоді, але молодь не думає про пенсію. Вона сидить на валізах. Основні зміни пан Сергій називає “латентним підвищенням пенсійного віку”, або “м’якою формою підвищення пенсійного віку”. Солідарна система розвалюється. В такому стані, як зараз, вона проіснує до 5 років. Накопичувальна система дозволила б передати свої пенсійні гроші в спадок, або розпорядитися ними в інший спосіб.
Медреформа
.jpg)
Юрій Лесюк, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА, розповів, що система охорони здоров’я Великої Британії взята за основу для побудови нової системи в Україні. У нашій державі не було чіткого поділу на рівні надання медичної допомоги. На сьогодні, 80% людей звертаються до лікарів, які працюють в лікарнях, і 20% - це ті, які звертаються до дільничних або сімейних лікарів. Завдання реформи - зробити чіткий розподіл і забезпечити 80% звернень до первинної ланки - тобто сімейних лікарів. Це забезпечить ефективне використання фінансових ресурсів, які виділяються на охорону здоров’я.
Олена Горячева з БФ "Вихід" в рамках проекту “Просування реформ в регіони” проаналізувала проблеми впровадження медреформи на Миколаївщині (переглянути презентацію). За її словами, декларації з сімейними лікарями підписали 40,6% населення області. На Миколаївщині лікарі потребують інформування про те, що на них очікує після реформи. Процес автономізації йде і він незворотній. Трапляються помилки через недостатню підготовку керівних кадрів у закладах первинної мережі до нових функцій. Нестача лікарського персоналу – одне із головних питань впровадження реформи. Вирішенню цього питання буде сприяти суттєве збільшення заробітної плати медичних працівників після переходу Центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПСМД) на фінансування Національної служби здоров'я України (НСЗУ). Разом з тим, створення привабливих умов для залучення лікарів, у першу чергу, до сільських закладів охорони здоров’я, є відповідальністю місцевої влади.
Інститут аналітики та адвокації (ІАА), що здійснює проект “Просування реформ в регіони”, здійснив моніторинг медичної реформи у Полтавській та Сумській областях. За словами експерта ІАА Олександра Ткаченка (переглянути презентацію), у Полтавській області автономізовано всі заклади первинної медичної допомоги. На Сумщині існують затримки. У процесі автономізації заклади зіштовхнулися із потребою отримання ліцензій, видача яких сильно затягується. Найпроблемнішою точкою в регіоні є місто Конотоп - там міська рада не функціонує повноцінно півтора роки. В області є 2 унікальні випадки - в Лебединському районі Центральна районна лікарня автономізується без розмежування первинної і вторинної ланки. У Сумах створили ЦПМСД з нуля. Подібний досвід був лише в Борисполі.
У Полтавській області починаючи з 1травня по 1 жовтня 2018 року кількість населення, яке підписало угоди, зросла з 11 до 56%. У Сумській області 46% жителів підписали декларації зі своїми лікарями. У Полтавській області зараз перетворено у некомерційні підприємства 48 закладів, а в Сумській – 41. НСЗУ, в свою чергу, підписала договори з 33 полтавськими та 24 сумськими закладами охорони здоров’я.
Голова наглядової ради БФ «Свої» у Києві Леся Литвинова в рамках проекту “Просування реформ в регіони” ідентифікувала проблеми, які заважають впровадженю медреформи в східних регіонах. За її словами, Донецька область показує високі результати медреформи - набагато вищі, ніж в Луганській та Запорізькій областях. Донецька область була пілотним регіоном з 2011 року. Тому тут набагато краща обізнаність лікарів та пацієнтів. Відсоток декларацій в Донецькій області - вдвічі вищий, ніж в Луганській, і майже вдвічі вищий, ніж в Запорізькій.
Одним з найуспішніших прикладів медреформи первинної ланки є Клішківський центр первинної медико-санітарної допомоги в Чернівецькій області. Головний лікар Центру Олександр Фуркул розповів, що декларації підписали більше, ніж 100% населення села. Фінансування закладу зросло в більш, ніж 2,5 рази. Тепер заклад повністю комп’ютеризований, автомобілі відремонтовані, всі медикаменти в наявності. Середня зарплата лікаря - 14 тисяч гривень.
Експерти «Асоціації Політичних Наук» в рамках проекту “Просування реформ в регіони” провели опитування лікарів та чиновників у Кіровоградській області (переглянути презентацію). Володимир Бочаров-Туз розповів, що серед проблем реформи лікарі відзначають низьку активність людей, брак ресурсного забезпечення та брак знань. Майже всі лікарі серед стимулів в першу чергу наголошують на забезпеченні гідної заробітної плати.
