Друк

Анонс

Вхід на сайт


Новини інституту

  • 13 читацьких зізнань Інституту економічних досліджень та політичних коснультацій

    06.07.2017

    13_chytatskyh_ziznan


    Приймаємо естафету #13_читацьких_зізнань. Цей флешмоб вже майже місяць шириться інтернетом і сотні людей розповідають про свої читацькі уподобання. Ми вирішили також взяти участь. 13 представників Інституту поділяться з вами своїми читацькими таємницями та порадять вам художню та non-fiction літературу!

    1. Igor Burakovsky, голова правління: Інновації, які докорінно змінюють наше життя, не виникають самі по собі і не самі. Рушієм кожної конкретної інновації є цілком конкретна людина. І саме такій геніальній людині присвячена книга, яку я порекомендую усім: «Стів Джобс. Біографія засновника компанії Apple», яку написав Волтер Айзексон. Я далекий від думки, що можна стати генієм, читаючи книжки про геніїв, але біографії великих людей примушують уважного читача зсередини подивитись на те, що називається бізнесом та інноваціями, та переоцінити усталені шаблони сприйняття багатьох речей в загальнофілософському сенсі.
    10 років ішов до нас «Чорний лебідь» Насіма Талеба, який я також усім рекомендую. Сьогодні цей термін, «чорний лебідь», міцно увійшов у наш лексикон. Але багато людей, які впевнено користуються цим та іншими подібними поняттями, як правило, не знають їх авторів та «філософії», яка стоїть за ними. Книга Насіма Талеба саме про це – про стійкість та нестійкість різного роду систем, передбачуваність (прогнозованість) та непередбачуваність (непрогнозованість) процесів та подій. Цікаво, що автор не є «професійним» філософом чи економістом-теоретиком (в гарному розумінні цього слова), але інтелект та колосальний досвід операцій на фінансовому ринку роблять цю книгу такою, яку слід прочитати.
    2. Oksana Kuziakiv, виконавчий директор: Читати тексти – це частина моє професії та щоденної роботи. Іноді здається, що читання книжок у вільний час, це не відпочинок, а продовження роботи. А робота в мене цікава, тому я продовжую все ж читати – читати все, що умовно можна назвати соціальна філософія лайт. Бо все ж без читання неможливо мріяти, а без мрій «світ плаский», як пише Томас Фрідман у роботі «The Word is flat», перекладеною українською мовою. Він пише, що у суспільствах, де спогадів більше ніж мрій, безліч часу люди проводять озираюсь назад, вбачаючи свою цінність не в досягненнях сьогодення, а в уявному та прикрашеному минулому. Хіба це не нагадує вам, любий читачу, це суспільну практику одного з наших сусідів, що гарчить й топче нашу землю вже три роки? Ось такі книжки я читаю. Окрім Фрідмана дуже рекомендую Тоффлера «Нова парадигма влади». Це книжка, хоча й не нова, але дуже добре описує ту трансформацію влади, яка відбувається в усьому світі з кінця 20го столітті, бо світ змінюється й стає інакшим. Світ змінюється й з’являються нові прошарки, які рухають цей світ. Найкраще про це можна почитати у Річарда Флориди «Креативний клас: люди, які міняють майбутнє» (є переклад російською мовою, або шанс протестувати знання англійською). Тут пишуть про те, як нові та старі «творчі» професії міняють світ, який стає інакшим, але не перестає бути таким прекрасним й надихаючим, що завжди хочеться роботи його ще краще й бути ще краще. Й всі ці мрії та думки – завдяки книжкам, то ж читайте, не бійтесь, це цікаво, навіть якщо в офісі ви постійно читаєте або навіть пишете самі аналітичні звіти )).
    3. Veronika Movchan, директор з наукової роботи: Я люблю читати, це для мене один з найкращих видів відпочинку. Звичайно, читаю й професійні книжки, і художню літературу. Одні з найулюбленіших авторів з дитинства, про яких чомусь мало знають, - це Джеральд Даррелл та Джеймс Герріот, в яких чудово поєднані любов до тварин, м’який гумор та життєрадісність.
    4. Iryna Kosse, старший науковий співробітник:
    Я зазвичай читаю художню літературу і зазвичай англійською мовою. Останній мій прочитаний художній твір українською мовою - це "Тигролови" Івана Багряного, але це було аж рік тому. Всім, хто ще не читав, дуже раджу. Це про українців на Далекому Сході. Зараз я читаю збірку оповідань "І тим, що в гробах" Андрія Бондара. А з англомовних найбільш запам'яталися "I, Claudius" (Robert Graves), "Half of the Yellow Sun" (Chimananda Adichie), "It ends with us" (Colleen Hoover). А ще я дуже люблю читати графічні романи – ніколи не думала, що коміксом можна настільки глибоко розповісти історію
    5. Olha Krasovska, провідний науковий співробітник: Мені подобається книга Деніела Кіза, «Квіти для Елджернона» Книга-враження, належить до тих творів, які навіть зникаючи в пам’яті частинками сюжету, залишають відчуття-спогад, яке одразу виринає із свідомості, коли знову береш її до рук, чи зустрічаєшся з чимось схожим у повсякденні… одвічне розмірковування над природою щастя…. як воно приходить, чи від чого зникає, чому інколи знання, до яких ми так прагнемо, руйнують примари недосяжного, як обрій щастя
    6. Vitaliy Kravchuk, старший науковий співробітник: Люблю фентезі. Часто слухаю аудіокниги. З улюбленого можу порекомендувати книгу Брендона Сендерсона «The Emperor’s Soul». На українську книга, на жаль не перекладена. 
    7. Alexander Krinitsyn, науковий співробітник: В основному надаю перевагу книгам, які описують сучасну реальність з нереальними зав’язками сюжету. Наприклад, серія книг Дена Брауна (Ангели і демони, Цифрова фортеця, Точка обману, Інферно, Код да Вінчі ітд). Порекомендував би також книгу "Шантарам" Грегорі Девіда Робертса – достойна уваги надзвичайна цілеспрямованість персонажа і його вміння виживати в умовах середовища, абсолютно неординарного для людини західного світогляду. Історія дозволяє повністю погрузитися у світ шокуючої Індії та відволіктись від робочих буднів. 
    8. Yevhen Anhel, молодший науковий співробітник: Зараз я читаю книгу Ангуса Дітона «The Great Escape: Health, Wealth, and the Origins of Inequality». Її на українську не перекладали. Автор отримав Нобелівську премію з економіки "За дослідження споживання, бідності та добробуту". Ця книга спонукає до розумів про те, чи дійсно наші предки жили гірше ніж ми, а ми сьогодні - гірше ніж громадяни розвинених країн. 
    9. Anna Kharchenko, молодший науковий співробітник: Люблю наукові есе. Вони на відміну від наукової літератури, яскравіше розкривають особистість автора. Вони більше подібні до живого спілкування. В есе використовуються більш живі приклади та життєві ситуації, вони не мають зайвих припущень та нехтувань. Зараз читаю есе американського економіста Лоуренса Ріда «Are We Good Enough for Liberty?». Автор, захисник свободи та вільного ринку, розповідає про виняткову рису, притаманну для вільного суспільства – наявність характеру. Актуально для нас та усіх націй, хто уже став на шлях його побудови. 
    10. Mykhaylo Zhelyabovskyy, системний адміністратор: Люблю читати про суміш реального і уявного, коли реальність доповнюється уявленнями про неї. Власне, це і є життя, адже воно не просто те, що навколо, але й те, що ми про нього думаємо. Книги про це – не обов’язково фантастика чи фентезі, це – Кен Кізі «Над гніздом зозулі» для прикладу. Також це всілякі моральні сумніви. Мій топ-3: Стругацкие «Град обреченный», Маріам Петросян «Будинок в якому…», Александр Григоренко «Мэбэт». 
    11. Svitlana Mazur. Зараз разом з дітьми читаємо те, що їм задали читати на літо із зарубіжної літератури: «Поліанна», «Чарлі і шоколандна фабрика», «Аліса в зазеркаллі», «Зоряний хлопчик». 
    12. Настя Гулик, асистент проекту: все залежить від настрою. Люблю біографії, бульварну літературу, детективи. З останнього, що запам’яталося – «Клуб Дюма, или Тень Ришельё», іспанського письменника Артуро Переса-Реверте. 
    13. Vitalii Riznyk, менеджер з комунікацій: люблю книги у яких проговорюють ціннісні питання, що вже більш ніж 20 років незалежності України залишаються вперто непроговореними. Захід-схід, нація, українська і російська мова, лібералізм, націоналізм, радянський спадок і декомунізація, модерність, українські євреї, місто-село, приналежність до Європи, УПА, власна історія – всім нам певні речі подобаються і ми їх приймаємо, інші – не подобаються і, відповідно, вони – чужі. Виникають запеклі суперечки, в яких я, особисто, часто не можу розібратись. Останнім часом прочитав декілька книг, які дають деякі відповіді на такі диспути. Із нон-фікшн рекомендую книги Яросла Грицака (особливо «Життя смерть та інші неприємності») та Тімоті Снайдера («Перетворення націй» та «Криваві землі»), з художки – Йозефа Рота («Йов», «Фальшива вага», «Марш Радецького»), який розказує як у Галичині жили українці, євреї, австрійці, поляки і безліч інших етносів в час до 1 світової війни. Зараз читаю «Чому нації занепадають».

    Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2010
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01030 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kiev.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua