Друк

Новини інституту

  • Ганна Чухай: “Можна очікувати підвищення тарифів на теплопостачання у зв’язку з тим, що підвищились тарифи в липні на газ для населення”

    06.10.2010

    Сьогодні поговоримо про те, коли нам чекати нову хвилю підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, про формування цих тарифів, а також з’ясуємо, як вони вплинуть на кількість звернень громадян про отримання субсидій. Сьогодні у нас в гостях Олена Осинкина, експерт аналітичного центру «Бест», та Ганна ЧУХАЙ, експерт інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Нині питання ефективності діяльності галузі ЖКГ є одним з найактуальніших, оскільки стосується кожного українця.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Чи не найболючішим з цих питань є формування тарифів на житлово-комунальні послуги, причому на їх невідповідність очікуванням скаржаться не тільки споживачі послуг, але і виробники, але перші вважають, що тарифи занадто високі, порівняно з рівнем доходів населення, а виробники послуг обґрунтовано заперечують з посиланням на собівартість послуг та ту обставину, що тарифи мають бути економічно обґрунтовані. І все ж у більшості споживачів складається враження, що тарифи на житлово-комунальні послуги зростають всі і одразу, а інтерес до порядку формування тарифів виникає кожен раз, коли на адреси споживачів надходять рахунки про сплату за новими цінами.

    Процес формування та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги тривалий і не простий, і на його особливостях хотілося б зупинитися детальніше. Давайте спробуємо ще раз з’ясувати, що таке тарифи на житлово-комунальні послуги?

    Ганна ЧУХАЙ: Давайте спробуємо. По-перше, цього літа змінено систему затвердження тарифів. До недавнього часу тарифи затверджувались місцевими органами влади. Зараз прийнятий новий закон про національну комісію з регулювання ринку комунальних послуг і тарифи будуть встановлюватися на державному рівні, тобто комісія в Києві буде встановлювати тарифи на водопостачання, теплопостачання для всі підприємств України. Тобто наразі змінено систему. Тарифи формуються на самому підприємстві, тобто комунальне підприємство визначає, з чого складається тариф.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Як на мене, це дуже цікавить багатьох українців – з чого ж все-таки складається тариф. Хочеться просто роздрукувати, щоб людина побачила, що от така-т послуга коштує стільки, тому що коли ми отримуємо нові платіжки, в нас виникає маса запитань.

    Ганна ЧУХАЙ: Мені теж було б цікаво побачити роздруківку з чого складається тариф. На жаль, в нас немає такої практики, щоб можна було побачити цю структуру.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А попросити в ЖЕК, щоб він роздрукував?

    Ганна ЧУХАЙ: Я гадаю, що це було б першим кроком… тобто це мав би бути перший крок в реформуванні тарифів. Ми бачимо, що тариф, наприклад, водопостачання складається з витрат на оплату працю плюс соціальні виплати, плюс витрати на матеріали та на електроенергію. Для теплопостачання це в основному витрати на газ.

    Олена ОСИКИНА: Думаю, что вопрос прозрачности тарифов больше всего заботит население, когда ему повышают цены. Ни для кого не секрет, что в тарифах заложены потери при доставке и транспортировке, а также неадекватные ожидания населения относительно, скажем, недостаточно высокая температура обогрева. Вот из-за этих недоработок коммунальной системы происходит такое населения высокими тарифами, потому что на самом деле коммунальные тарифы в стране не высоки.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Це в нас просто зарплати маленькі.

    Олена ОСИКИНА: Да, у нас просто маленькие зарплаты, а параллельно с этим идет рост цен на продукты питания, параллельно с этим мы имеем неправильный подход к тому, сколько мы должны платить за квартиру, потому что спокон веков в нашем государстве все вот эти щадящие цены на жилищные услуги были компенсатором того, что выплачивались недостойные зарплаты. Из-за того, что сложилась такая традиция, население привыкло к тому, что ЖКХ не должно стоить дорого. Во всем мире это не так.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Я напередодні спеціально взяла платіжку і хотіла окремо зупинитися на порядку формування тарифів, наприклад, з утримання будинків та прибудинкових територій. Особливістю цих тарифів є те, що вони розраховуються окремо за кожним будинком в залежності от показників фактичного надання послуг, що доводиться до відома споживачів шляхом проведення громадських слухань або загальних зборів щодо кожного будинку окремо. Приблизно 160 гривень я сплачую за цю послугу. Чи маю я право відмовитися від цих послуг. І ще хочу додати, що на сайті Шевченківської рай адміністрації прочитала: тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, що надаються ЖЕК, не змінювалися і не коригувалися впродовж значного часу. Наслідком цього є створення умов, які унеможливлювали для зазначених підприємств надання послуг належної якості. 160 гривень помножити на 360 кварти в моєму будинку це 57 тисяч гривень. Чому неможливо надання якісних послуг? Чесне слово, я ніяк не можу зрозуміти, пазли в моїй голові просто не складаються. Може ви, як економісти, можете пояснити, в яку прірву течуть ці гроші?

    Ганна ЧУХАЙ: Мені складно сказати про прірву, але ви абсолютно праві, бо туту закладена трохи застаріла система. ЖЕК, який надає ці послуги… тобто ми не можемо обрати того, хто буде надавати нам ці послуги. Нам надають послуги поганої якості, ми платимо кошти, але ми не можемо піти в інший ЖЕК. Це такий момент як пастка, хоча ці послуги могли б надаватися іншими підприємствами. Що ми, як споживачі, можемо зробити? Є такий інструмент як ОСББ, тобто всі власники кварти в будинку об’єднуються, створюють ОСББ і для себе ці послуги обирають, і тут вже можна прослідкувати, куди саме ви витрачаєте ці кошти. Але чомусь споживачі дуже мало об’єднуються в такі об’єднання.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО:
    Це щось на зразок кооперативів з радянських часів?

    Ганна ЧУХАЙ: Я думаю, щось таке.

    Олена ОСИКИНА: Похоже на это, но главное, что они могут нанимать слесарей, электриков…

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: І цих 57 тисяч вистачить, ще й мух відганяти можна.

    Олена ОСИКИНА: Да, потому что слесари и электрики зависят оттого, довольны ли их услугами жители этого дома, а когда мы работаем по системе ЖЭК, вы знаете, что в системе ЖЭК очень тяжело допроситься слесаря или электрика. Но мы как бы говорим только об одной стороне проблемы. Мы говорим, что мы не знаем, куда уходят наши 160 гривен, и что для ЖЭК это значительная сумма. Но парадокс заключается именно в том, что ЖЭК не получает достаточные суммы, и работники ЖЭК…

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: От про цю прірву я як раз і хотіла поговорити.

    Олена ОСИКИНА: Практически не получают зарплату, им не повышают зарплату, даже не то что не повышают, а не выплачивают. Эти люди живут в надежде получить зарплату.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Ну це зрозуміло, що наші гроші в кишені працівників ЖЕК не йдуть.

    Олена ОСИКИНА: На самом деле система абсолютно разбалансирована, она уже не работает и ее нельзя сохранить в существующем виде. Мы постоянно говорим о реформах в ЖКХ, но мы их не проводим. Мы повышаем тарифы, но ничего не делаем для ЖКХ – не уменьшаем потери, не устраняем монополистов, которые предоставляют услуги. Есть монополист – нету конкуренции, нету борьбы за понижение цены для потребителя.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Чи є проблема з тим, що ми поспішаємо з роздачею комунальних підприємств у приватні, часто випадкові і безвідповідальні руки?

    Олена ОСИКИНА: Конечно, здесь должны быть продуманные шаги, просто так нельзя раздавать, потому что на самом деле ЖКХ, в каком бы бедственном положении оно не находилось, это золотая жила. В частных руках это дает очень большой доход, поэтому и государству следовало бы подумать о возможностях получения дохода, и как разумно провести приватизацию в этом секторе.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Має бути якийсь контроль з боку держави.

    Олена ОСИКИНА: Конечно, потому что это связано с электроэнергией, с газом, и здесь должен быть контроль государства.

    Ганна ЧУХАЙ: Ну, чому ми безвідповідально віддаємо? Просто зараз дуже повільно йде передача у приватну власність комунальних підприємств, це одиниці, і то вони в оренді, а не приватизовані.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А чи має людина право відмовитися від неякісних послуг, за які вона платить?

    Ганна ЧУХАЙ: Ні.

    Олена ОСИКИНА: Такого механизма в нашей стране нет. Насколько я понимаю, ЖЭК поспешили позаключать договора со своими жильцами, обнесли всех бумажками и заставили подписать. Я ж говорю, что у нас нет выбора, у нас есть один поставщик услуг – ЖЭК. Как вы откажетесь от этих услуг?

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Але я жива людина, в принципі я б мала мати право…

    Олена ОСИКИНА: Какую-то часть услуг покрывать, а какую-то нет?

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Ну, як мінімум знати конкретно за що я плачу.

    Олена ОСИКИНА: Ну, узнать можно, но выбора у вас нет, пока у вас есть один поставщик услуг.

    Ганна ЧУХАЙ: Ну, ви можете відмовитися від теплопостачання, наприклад, існує така практика, якщо встановите собі автономне опалення. Правда зараз з цим існують великі проблеми. А от водопостачання, від газопостачання, від утримання будинків ви не можете відмовитися.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Дуже багатьох українців цікавить, коли очікувати нову хвилю підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, бо все це б’є по нашим гаманцям і є актуальним для кожного з нас.

    Ганна ЧУХАЙ: Я думаю, що можна очікувати підвищення тарифів на теплопостачання у зв’язку з тим, що підвищились тарифи на газ для населення. Але поки що тільки в Києві з 1 липня разом з підвищенням ціни на газ було підвищено і тарифи на теплопостачання. В інших містах тарифи не були підвищені, тому в принципі можна очі вікувати, зо вони теж будуть підвищені, а от коли? Ну, це таке питання чутливе. Нагадаю, що вони будуть підвищуватися вже за іншим механізмом, тобто це буде йти з Києва, централізовано. Це буде національна комісія.

    Олена ОСИКИНА: Повышение будет необходимо, потому что предприятия теплокоммунэнерго задолжали, они вынуждены покрывать платежи населения, потому что население платит по гораздо более низкому тарифу, чем теплокоммунэнерго, которые не могут покрывать свои затраты. Кстати, платежи от населения задерживаются. Население имеет большую задолженность.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А як взагалі зараз народ платить?

    Олена ОСИКИНА: Неплохо платит, но в связи с повышением цен на газ население активизировалось, и там идет превышение по платежам на 13% по газу, то есть население покрывает старые долги, но продолжает накапливать задолженность по водопоставке и канализации, по содержанию придомовых территорий, по вывозу мусора. Хоть население и стало более дисциплинировано платить за газ и электричество, но предприятия теплокоммунэнерго должники, у них 4,5 миллиарда долга за полученный ими газ.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А в Київпастрансу 167 мільйонів гривень боргу, в Метрополітену 100 мільйонів, в міжнародного аеропорту Київ 13 мільйонів. Цілком логічно виникає запитання: якщо такі величезні збитки комунальних підприємств Києва, якщо комунальні підприємства не приносять ніяких прибутків, то для чого вони створювались?

    Олена ОСИКИНА: На самом деле они должны быть очень прибыльными, но просто вот тарифы у нас установлены несбалансированно, у нас это называется кросс-субсидирование: мы покрываем за счет предприятий то, что население платит меньше. На самом деле стоимость газа для всех одинакова, 250 долларов за кубометр, но это на входе в страну. Есть разговоры о том, что внутренняя добыча дешевле, чем импортированный газ, но это все неважно, потому что на рынке нет внутренней и внешней добычи, на рынке есть цена. Когда тарифы будут повышены? Ну, в апреле цена на газ будет повышаться, мы этого ожидаем. Будет повышаться цена на нефть, будет повышаться и цена на газ, потому что в формуле цены газа заложена стоимость нефти. И теплокоммунэнерго будет повышать тарифы, обычно это процентов 20-25.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Деякі політики виступають за ліквідацію або реорганізацію збиткових комунальних підприємств. За їхніми словами, комунальні підприємства мають наповнювати бюджет, а не нести збитки. «Для чого місту 490 комунальних підприємств та організацій, більшість з яких є збитковими, а частина не виплачує працівникам зарплату? Давайте проаналізуємо роботу всіх комунальних підприємств і подивимось, які з них справді потрібні місту, а без яких можна обійтись». Чи є такі підприємства, які справді можна ліквідувати?

    Ганна ЧУХАЙ: Треба розділяти комунальні підприємства на ті, які є монополістами, які надають необхідні послуги з водопостачання, теплопостачання, газопостачання, і їх ліквідувати неможливо. А є підприємства, які функціонують на конкурентних засадах, тобто інші підприємства інших форм власності можуть виконувати таку ж саму функцію. Ви кажете, що вони збиткові, але ж вони виконують свої функції, в них є якийсь дохід…

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Ну, це не я кажу, а заступник голови комісії з питань власності Денис Москаль нещодавно виступив з такою заявою, що збитки комунальних підприємств Києва в 10 разів перевищують їх прибутки.

    Олена ОСИКИНА: Я думаю, что некоторый аудит можно провести, но Анна абсолютно права, и некоторых монополистов мы не сможем убрать с рынка, потому что только через них получаем эти виды услуг. А все другие провайдеры, от которых получает услуги население, конечно, можно было бы на условиях конкурса выбрать. Все зависит от реорганизации системы ЖКХ, но здесь пока нет каких-либо решительных шагов.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Але ж при цьому багато говориться і вже давно.

    Олена ОСИНКИНА: Да, и много написано было концепций и неплохих, но видимо проблема настолько сложна, что ее никак нельзя сдвинуть с места.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А навколо чого ведуться ці розмови, але і в Інтернеті, і в ЗМІ дуже багато інтерв’ю дають політики і дуже багато розповідають про вже-вже, от-от, ледь-ледь зміни, реорганізація ЖКГ.

    Ганна ЧУХАЙ: Ми тут обговорюємо дуже чутливі питання, йдеться про надання дуже важливих послуг населенню, і це завжди буде…

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Зрозуміло, цей процес буде тривалим. Скажіть, чи вирішить хоча б якусь кількість проблем передача житлового фонду в управління самим мешканцям?

    Олена ОСИНКИНА: Конечно, потому что сами жильцы смогут лучше организовать запрос своих потребностей, они смогут найти поставщиков услуг, которые их удовлетворят. Поэтому речь идет о создании ОСББ, как объединений собственников жилых зданий, это неплохая форма, но она срабатывает только для многоквартирных домов, а в пятиэтажных домах в одном таком доме создать ОСББ невозможно, потому что расходы будут очень велики, они будут раскладываться на маленькое количество жителей. Там скорее надо говорить об объединении нескольких домов, и вот тут уже возникают сложности. А что касается многоквартирных домов, то есть очень положительная практика.

    СЛУХАЧ: Елена, Киев. Я сделала запрос в ЖЭК и мне прислали распечатку, что входит в понятие обслуживания придомовой территории. Тут 15 пунктов, я не буду все зачитывать, но они считают «загальну вартість обслуговування на 1 квадратний метр». Вот у меня получилось 2,33 гривны надо умножить на количество моих метров. Скажите, как работа лифта может зависеть от моей площади? У меня что, в лифте есть квадратные метры? Я живу одна в двухкомнатной квартире, а рядом в такой же квартире живут три человека, у них еще и коляска. Получается, что они за обслуживание лифта платят меньше чем я. Как обслуживание лифта может зависеть от занимаемой площади? Или как работа диспетчера может зависеть от моих квадратных метров?

    Ганна ЧУХАЙ: Ну, це просто особливості розрахунку, просто рахують собівартість з розрахунку на якусь одиницю. Можна рахувати від вартості зареєстрованих людей в квартирі або від квадратних метрів, хоча це і не залежить від метрів, це просто для зручності так розраховують.

    Олена ОСИНКИНА: Это проблема старой методологии, так было принят еще в далекие советские времена, и методология не пересматривалась десятки лет. Говоря о реформе ЖКХ, мы имеем в виду не только устранение монополистов или передачу в частные руки, мы также говорим и о том, что нужно менять подходы к начислению тарифов, делать их прозрачными, научно обоснованными. Может быть вот эта централизация установления методологии расчета тарифов и направлен на пересмотр методики расчета потребления.

    СЛУХАЧКА: Катерина, Київ. Ви говорите про підвищення тарифів, але от я проживаю в Подільському районі Києва, на Куренівці, в нас вже місяць немає гарячої води. Чому не піднімається питання якості цих послуг: Біля нашого будинку спалюють сміття, смітний бачок лускається, в двірника нема чим замітати, то про яке підвищення тарифів може йти мова, якщо ми не отримуємо послуг, за які маємо платити? І чи можливо розділити ці послуги, тобто окремо платити за світло, за гаряче водопостачання, холодне і так далі?

    Ганна ЧУХАЙ: Питання якості послуг піднімається, але воно має підніматися в першу чергу споживачами послуг. Якщо у вас немає гарячої води, то ви маєте право на перерахунок, щоб ви не платили за гарячу воду, коли у вас її немає. Чи можна окремо платити? В Києві просто для зручності зроблено так, щоб платити за всі послуги однією платіжкою. В інших містах платять окремо за різні послуги. Я не знаю, як вам краще, але по-моєму краще платити разом.

    СЛУХАЧКА: Людмила, Київ. Всі ці розрахунки і тарифи великий лохотрон. Скажіть, от ви кажете по збитковість водопостачання, а чому ж керівники цих підприємств їздять на розкішних машинах, а їхні діти вчаться за кордоном і відпочивають на Канарах? Скажіть, як так може бути, щоб квадратний метр на околиці коштував дорожче ніж в Царському селі? І ви кажете про ОСББ, але це спроба перекласти на людей те, що недороблено державою, Хто цим буде займатися? Вчителі, медики, художники? Є люди, які мають цим займатися. тільки з них питати треба як слід. А щодо прибудинкових територій, то треба, щоб з мармурових фонтанів вино било, якщо стільки нам коштує це утримання цієї прибудинкової території.

    Олена ОСИНКИНА: Могу присоединиться к вашому негодованию. Мы же как раз и говорим о том, что тарифы рассчитываются по непонятным, необоснованным формулам, они экономически необоснованны. То, что вы называете лохотроном, это то, что в тарифах заложены большие потери, которые не привязаны к экономическим показателям. Что касается исполнения обязательств ЖЭКами, то у нас нет рычагов, которыми мы можем на них воздействовать, они монополисты, и мы не можем на них воздействовать. Мы возмущаемся тем, что они не вывозят мусор? Ну а кто за нас должен решать эти проблемы? Это могут решить только жильцы. Вот в этом объединении, против которого вы выступаете, механизм слаженный, и речь не идет о том, что они сами занимаются этими вопросами, они просто нанимают менеджеров, которые находятся на зарплате, а зарплату платят жильцы. Если жильцы не будут удовлетворены их услугами, не будет у них заработков.

    СЛУХАЧКА: Ольга, Рівне. Слухаємо про ваші проблеми, і таке враження, що це стосується лише Києва, а справа в тому, що з регіонів просто неможливо додзвонитися. Ви кажете, що в регіонах не піднімають ціни, але ми мовчки сидимо, у нас вже 10 років розділені книжки і ми платимо по вісьмох книжках. Ще з 2006 року опалення було 245 гривень, десь два роки вже 356 гривень ми платимо за опалення. 650 гривень платимо за гарячу воду, але маємо холодну. Холодна вода коштує 15 гривень разом з каналізацією. Роботи в нас немає, і коли в Києві за 50 копійок їздили, ми за гривню. Отакі в нас проблеми, але ніхто нас не чує.

    Олена ОСИНКИНА: На самом деле все вас слышат, все давно про это говорят, что в Киеве самые низкие тарифы по сравнению с другими регионами. Может быть, здесь и политическая составляющая большая. Тарифы определяются местной властью, это решение местных властей, сейчас будет централизованное установление тарифов, но тут тоже много вопросов, потому что поставка услуг в одну область отличается т поставки в другую, могут быть разные тарифы транспортировки этих услуг. Поэтому пока нельзя сказать точно, хороша эта централизация или нет. Главное, чтобы была общая методология начисления, а не единые цены для всей страны. А что касается региональных проблем, то единый выход в сложившейся ситуации это субсидии, и возможность получения субсидий была значительно расширена, порог был опущен с 15 для 10% для нетрудоспособных и с 20 до 15%, для трудоспособных. Этим государство попыталось оправдаться перед населением за неизбежность повышения тарифов.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: В Мінпраці повідомили, що після спрощення процедури видачі житлових субсидій та зростання ціни на газ на 50% кількість громадян. Які отримують субсидію зросла майже вдвічі – до 423 тисяч. Чи багато з них отримали ці кошти? Скільки зараз подано заявок? Наприклад, екс-міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова вважає, що отримати субсидії мало хто зможе, як і раніше. Чи насправді спрощена процедура отримання субсидій?

    Олена ОСИНКИНА: Процедура на самом деле очень упрощена. По последним данным 463 тысячи человек получили эти субсидии, а заявок было подано около 900 тысяч. Проблема в обработке заявок, так быстро их не обрабатывают.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А чи завадить відсутність коштів у держбюджеті отримати субсидії всім, хто за ними звернувся?

    Олена ОСИНКИНА: В этом году нет, выделено 6 миллиардов гривен. Мы говорим о субсидиях, а сколько еще льготников? Субсидии получают 463 тысячи, а льготы – 7 миллионов человек. О каких субсидиях можно говорить, когда есть льготники? Из 7 миллионов участников ВОВ 2 миллиона, а 5 миллионов это кто? Это дети войны, судьи-пенсионеры, заслуженные работники, чиновники. Государству очень тяжело выделять такие большие деньги на жилищные льготы.

    СЛУХАЧ: Олександр, Київ. Чи можуть ваші гості прокоментувати, чи вже створено законодавство щодо ОСББ, де будуть зберігатися кошти, на яких рахунках, яким чином вони будуть обслуговуватися, які обов’язки в цього ОСББ і які права? Поки що я нічого не чув конкретно, повна невідомість.

    Олена ОСИНКИНА: К сожалению, мы к такому разговору не подготовлены, законодательство специально не смотрели, какие нормативные акты существуют в этом плане. Нам известен достаточно позитивный опыт организованных ОСББ и то, что они работают достаточно эффективно.

    Ганна ЧУХАЙ: Хочу додати, що цей інструмент існує вже досить давно, і вся інформація, всі нормативні документи вже давно доступні і вже на практиці підтверджена їх ефективність.

    СЛУХАЧКА: Мы живем в гостинке на 50-летие Октября, дома неудобные, маленькие, тесные, ужасные. Наш ЖЭК находится на Киквидзе, надо ехать тремя видами транспорта. Все ЖЭК находятся рядом, а нам надо ехать через полгорода, в другой район. Почему так? Наш ЖЭК какой-то бандитский. У нас в марте квартплата была 335 гривен, каждый месяц они повышают на 10-30 гривен, в итоге вчера мы получили платежку уже на 418 гривен. За полгода квартплата выросла на 80 гривен.

    Ганна ЧУХАЙ: Ми знову повертаємось до того питання, що споживачі мають мати змогу обирати ЖЕК, тобто у споживача має бути вибір.

    Олена ОСИНКИНА: Да, пока нет такой организованной системы, о которой мы говорим, мы просто вынуждены соглашаться с тем распределением ЖЭК. Которое установила нам городская администрация. Ели бы у нас была свобода выбора, вы бы выбрали себе ЖЭК близко расположенный и спросили бы с него полный отчет за ежемесячное повышение тарифов.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А що робити ось цій конкретній жінці в такому випадку?

    Олена ОСИНКИНА: У нас всех есть только один выход: идти в ЖЭК и добиваться разговора с начальником и ставить перед ним этот вопрос. Если население молчит, ЖЭК продолжает делать свое дело.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Дякую вам, шановні гості.

    Джерело:  Радіо ЕРА FM
  • Ганна Чухай: “Можна очікувати підвищення тарифів на теплопостачання у зв’язку з тим, що підвищились тарифи в липні на газ для населення”

    06.10.2010

    Сьогодні поговоримо про те, коли нам чекати нову хвилю підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, про формування цих тарифів, а також з’ясуємо, як вони вплинуть на кількість звернень громадян про отримання субсидій. Сьогодні у нас в гостях Олена Осинкина, експерт аналітичного центру «Бест», та Ганна ЧУХАЙ, експерт інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Нині питання ефективності діяльності галузі ЖКГ є одним з найактуальніших, оскільки стосується кожного українця.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Чи не найболючішим з цих питань є формування тарифів на житлово-комунальні послуги, причому на їх невідповідність очікуванням скаржаться не тільки споживачі послуг, але і виробники, але перші вважають, що тарифи занадто високі, порівняно з рівнем доходів населення, а виробники послуг обґрунтовано заперечують з посиланням на собівартість послуг та ту обставину, що тарифи мають бути економічно обґрунтовані. І все ж у більшості споживачів складається враження, що тарифи на житлово-комунальні послуги зростають всі і одразу, а інтерес до порядку формування тарифів виникає кожен раз, коли на адреси споживачів надходять рахунки про сплату за новими цінами.

    Процес формування та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги тривалий і не простий, і на його особливостях хотілося б зупинитися детальніше. Давайте спробуємо ще раз з’ясувати, що таке тарифи на житлово-комунальні послуги?

    Ганна ЧУХАЙ: Давайте спробуємо. По-перше, цього літа змінено систему затвердження тарифів. До недавнього часу тарифи затверджувались місцевими органами влади. Зараз прийнятий новий закон про національну комісію з регулювання ринку комунальних послуг і тарифи будуть встановлюватися на державному рівні, тобто комісія в Києві буде встановлювати тарифи на водопостачання, теплопостачання для всі підприємств України. Тобто наразі змінено систему. Тарифи формуються на самому підприємстві, тобто комунальне підприємство визначає, з чого складається тариф.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Як на мене, це дуже цікавить багатьох українців – з чого ж все-таки складається тариф. Хочеться просто роздрукувати, щоб людина побачила, що от така-т послуга коштує стільки, тому що коли ми отримуємо нові платіжки, в нас виникає маса запитань.

    Ганна ЧУХАЙ: Мені теж було б цікаво побачити роздруківку з чого складається тариф. На жаль, в нас немає такої практики, щоб можна було побачити цю структуру.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А попросити в ЖЕК, щоб він роздрукував?

    Ганна ЧУХАЙ: Я гадаю, що це було б першим кроком… тобто це мав би бути перший крок в реформуванні тарифів. Ми бачимо, що тариф, наприклад, водопостачання складається з витрат на оплату працю плюс соціальні виплати, плюс витрати на матеріали та на електроенергію. Для теплопостачання це в основному витрати на газ.

    Олена ОСИКИНА: Думаю, что вопрос прозрачности тарифов больше всего заботит население, когда ему повышают цены. Ни для кого не секрет, что в тарифах заложены потери при доставке и транспортировке, а также неадекватные ожидания населения относительно, скажем, недостаточно высокая температура обогрева. Вот из-за этих недоработок коммунальной системы происходит такое населения высокими тарифами, потому что на самом деле коммунальные тарифы в стране не высоки.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Це в нас просто зарплати маленькі.

    Олена ОСИКИНА: Да, у нас просто маленькие зарплаты, а параллельно с этим идет рост цен на продукты питания, параллельно с этим мы имеем неправильный подход к тому, сколько мы должны платить за квартиру, потому что спокон веков в нашем государстве все вот эти щадящие цены на жилищные услуги были компенсатором того, что выплачивались недостойные зарплаты. Из-за того, что сложилась такая традиция, население привыкло к тому, что ЖКХ не должно стоить дорого. Во всем мире это не так.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Я напередодні спеціально взяла платіжку і хотіла окремо зупинитися на порядку формування тарифів, наприклад, з утримання будинків та прибудинкових територій. Особливістю цих тарифів є те, що вони розраховуються окремо за кожним будинком в залежності от показників фактичного надання послуг, що доводиться до відома споживачів шляхом проведення громадських слухань або загальних зборів щодо кожного будинку окремо. Приблизно 160 гривень я сплачую за цю послугу. Чи маю я право відмовитися від цих послуг. І ще хочу додати, що на сайті Шевченківської рай адміністрації прочитала: тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, що надаються ЖЕК, не змінювалися і не коригувалися впродовж значного часу. Наслідком цього є створення умов, які унеможливлювали для зазначених підприємств надання послуг належної якості. 160 гривень помножити на 360 кварти в моєму будинку це 57 тисяч гривень. Чому неможливо надання якісних послуг? Чесне слово, я ніяк не можу зрозуміти, пазли в моїй голові просто не складаються. Може ви, як економісти, можете пояснити, в яку прірву течуть ці гроші?

    Ганна ЧУХАЙ: Мені складно сказати про прірву, але ви абсолютно праві, бо туту закладена трохи застаріла система. ЖЕК, який надає ці послуги… тобто ми не можемо обрати того, хто буде надавати нам ці послуги. Нам надають послуги поганої якості, ми платимо кошти, але ми не можемо піти в інший ЖЕК. Це такий момент як пастка, хоча ці послуги могли б надаватися іншими підприємствами. Що ми, як споживачі, можемо зробити? Є такий інструмент як ОСББ, тобто всі власники кварти в будинку об’єднуються, створюють ОСББ і для себе ці послуги обирають, і тут вже можна прослідкувати, куди саме ви витрачаєте ці кошти. Але чомусь споживачі дуже мало об’єднуються в такі об’єднання.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО:
    Це щось на зразок кооперативів з радянських часів?

    Ганна ЧУХАЙ: Я думаю, щось таке.

    Олена ОСИКИНА: Похоже на это, но главное, что они могут нанимать слесарей, электриков…

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: І цих 57 тисяч вистачить, ще й мух відганяти можна.

    Олена ОСИКИНА: Да, потому что слесари и электрики зависят оттого, довольны ли их услугами жители этого дома, а когда мы работаем по системе ЖЭК, вы знаете, что в системе ЖЭК очень тяжело допроситься слесаря или электрика. Но мы как бы говорим только об одной стороне проблемы. Мы говорим, что мы не знаем, куда уходят наши 160 гривен, и что для ЖЭК это значительная сумма. Но парадокс заключается именно в том, что ЖЭК не получает достаточные суммы, и работники ЖЭК…

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: От про цю прірву я як раз і хотіла поговорити.

    Олена ОСИКИНА: Практически не получают зарплату, им не повышают зарплату, даже не то что не повышают, а не выплачивают. Эти люди живут в надежде получить зарплату.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Ну це зрозуміло, що наші гроші в кишені працівників ЖЕК не йдуть.

    Олена ОСИКИНА: На самом деле система абсолютно разбалансирована, она уже не работает и ее нельзя сохранить в существующем виде. Мы постоянно говорим о реформах в ЖКХ, но мы их не проводим. Мы повышаем тарифы, но ничего не делаем для ЖКХ – не уменьшаем потери, не устраняем монополистов, которые предоставляют услуги. Есть монополист – нету конкуренции, нету борьбы за понижение цены для потребителя.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Чи є проблема з тим, що ми поспішаємо з роздачею комунальних підприємств у приватні, часто випадкові і безвідповідальні руки?

    Олена ОСИКИНА: Конечно, здесь должны быть продуманные шаги, просто так нельзя раздавать, потому что на самом деле ЖКХ, в каком бы бедственном положении оно не находилось, это золотая жила. В частных руках это дает очень большой доход, поэтому и государству следовало бы подумать о возможностях получения дохода, и как разумно провести приватизацию в этом секторе.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Має бути якийсь контроль з боку держави.

    Олена ОСИКИНА: Конечно, потому что это связано с электроэнергией, с газом, и здесь должен быть контроль государства.

    Ганна ЧУХАЙ: Ну, чому ми безвідповідально віддаємо? Просто зараз дуже повільно йде передача у приватну власність комунальних підприємств, це одиниці, і то вони в оренді, а не приватизовані.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А чи має людина право відмовитися від неякісних послуг, за які вона платить?

    Ганна ЧУХАЙ: Ні.

    Олена ОСИКИНА: Такого механизма в нашей стране нет. Насколько я понимаю, ЖЭК поспешили позаключать договора со своими жильцами, обнесли всех бумажками и заставили подписать. Я ж говорю, что у нас нет выбора, у нас есть один поставщик услуг – ЖЭК. Как вы откажетесь от этих услуг?

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Але я жива людина, в принципі я б мала мати право…

    Олена ОСИКИНА: Какую-то часть услуг покрывать, а какую-то нет?

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Ну, як мінімум знати конкретно за що я плачу.

    Олена ОСИКИНА: Ну, узнать можно, но выбора у вас нет, пока у вас есть один поставщик услуг.

    Ганна ЧУХАЙ: Ну, ви можете відмовитися від теплопостачання, наприклад, існує така практика, якщо встановите собі автономне опалення. Правда зараз з цим існують великі проблеми. А от водопостачання, від газопостачання, від утримання будинків ви не можете відмовитися.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Дуже багатьох українців цікавить, коли очікувати нову хвилю підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, бо все це б’є по нашим гаманцям і є актуальним для кожного з нас.

    Ганна ЧУХАЙ: Я думаю, що можна очікувати підвищення тарифів на теплопостачання у зв’язку з тим, що підвищились тарифи на газ для населення. Але поки що тільки в Києві з 1 липня разом з підвищенням ціни на газ було підвищено і тарифи на теплопостачання. В інших містах тарифи не були підвищені, тому в принципі можна очі вікувати, зо вони теж будуть підвищені, а от коли? Ну, це таке питання чутливе. Нагадаю, що вони будуть підвищуватися вже за іншим механізмом, тобто це буде йти з Києва, централізовано. Це буде національна комісія.

    Олена ОСИКИНА: Повышение будет необходимо, потому что предприятия теплокоммунэнерго задолжали, они вынуждены покрывать платежи населения, потому что население платит по гораздо более низкому тарифу, чем теплокоммунэнерго, которые не могут покрывать свои затраты. Кстати, платежи от населения задерживаются. Население имеет большую задолженность.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А як взагалі зараз народ платить?

    Олена ОСИКИНА: Неплохо платит, но в связи с повышением цен на газ население активизировалось, и там идет превышение по платежам на 13% по газу, то есть население покрывает старые долги, но продолжает накапливать задолженность по водопоставке и канализации, по содержанию придомовых территорий, по вывозу мусора. Хоть население и стало более дисциплинировано платить за газ и электричество, но предприятия теплокоммунэнерго должники, у них 4,5 миллиарда долга за полученный ими газ.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А в Київпастрансу 167 мільйонів гривень боргу, в Метрополітену 100 мільйонів, в міжнародного аеропорту Київ 13 мільйонів. Цілком логічно виникає запитання: якщо такі величезні збитки комунальних підприємств Києва, якщо комунальні підприємства не приносять ніяких прибутків, то для чого вони створювались?

    Олена ОСИКИНА: На самом деле они должны быть очень прибыльными, но просто вот тарифы у нас установлены несбалансированно, у нас это называется кросс-субсидирование: мы покрываем за счет предприятий то, что население платит меньше. На самом деле стоимость газа для всех одинакова, 250 долларов за кубометр, но это на входе в страну. Есть разговоры о том, что внутренняя добыча дешевле, чем импортированный газ, но это все неважно, потому что на рынке нет внутренней и внешней добычи, на рынке есть цена. Когда тарифы будут повышены? Ну, в апреле цена на газ будет повышаться, мы этого ожидаем. Будет повышаться цена на нефть, будет повышаться и цена на газ, потому что в формуле цены газа заложена стоимость нефти. И теплокоммунэнерго будет повышать тарифы, обычно это процентов 20-25.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Деякі політики виступають за ліквідацію або реорганізацію збиткових комунальних підприємств. За їхніми словами, комунальні підприємства мають наповнювати бюджет, а не нести збитки. «Для чого місту 490 комунальних підприємств та організацій, більшість з яких є збитковими, а частина не виплачує працівникам зарплату? Давайте проаналізуємо роботу всіх комунальних підприємств і подивимось, які з них справді потрібні місту, а без яких можна обійтись». Чи є такі підприємства, які справді можна ліквідувати?

    Ганна ЧУХАЙ: Треба розділяти комунальні підприємства на ті, які є монополістами, які надають необхідні послуги з водопостачання, теплопостачання, газопостачання, і їх ліквідувати неможливо. А є підприємства, які функціонують на конкурентних засадах, тобто інші підприємства інших форм власності можуть виконувати таку ж саму функцію. Ви кажете, що вони збиткові, але ж вони виконують свої функції, в них є якийсь дохід…

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Ну, це не я кажу, а заступник голови комісії з питань власності Денис Москаль нещодавно виступив з такою заявою, що збитки комунальних підприємств Києва в 10 разів перевищують їх прибутки.

    Олена ОСИКИНА: Я думаю, что некоторый аудит можно провести, но Анна абсолютно права, и некоторых монополистов мы не сможем убрать с рынка, потому что только через них получаем эти виды услуг. А все другие провайдеры, от которых получает услуги население, конечно, можно было бы на условиях конкурса выбрать. Все зависит от реорганизации системы ЖКХ, но здесь пока нет каких-либо решительных шагов.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Але ж при цьому багато говориться і вже давно.

    Олена ОСИНКИНА: Да, и много написано было концепций и неплохих, но видимо проблема настолько сложна, что ее никак нельзя сдвинуть с места.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А навколо чого ведуться ці розмови, але і в Інтернеті, і в ЗМІ дуже багато інтерв’ю дають політики і дуже багато розповідають про вже-вже, от-от, ледь-ледь зміни, реорганізація ЖКГ.

    Ганна ЧУХАЙ: Ми тут обговорюємо дуже чутливі питання, йдеться про надання дуже важливих послуг населенню, і це завжди буде…

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Зрозуміло, цей процес буде тривалим. Скажіть, чи вирішить хоча б якусь кількість проблем передача житлового фонду в управління самим мешканцям?

    Олена ОСИНКИНА: Конечно, потому что сами жильцы смогут лучше организовать запрос своих потребностей, они смогут найти поставщиков услуг, которые их удовлетворят. Поэтому речь идет о создании ОСББ, как объединений собственников жилых зданий, это неплохая форма, но она срабатывает только для многоквартирных домов, а в пятиэтажных домах в одном таком доме создать ОСББ невозможно, потому что расходы будут очень велики, они будут раскладываться на маленькое количество жителей. Там скорее надо говорить об объединении нескольких домов, и вот тут уже возникают сложности. А что касается многоквартирных домов, то есть очень положительная практика.

    СЛУХАЧ: Елена, Киев. Я сделала запрос в ЖЭК и мне прислали распечатку, что входит в понятие обслуживания придомовой территории. Тут 15 пунктов, я не буду все зачитывать, но они считают «загальну вартість обслуговування на 1 квадратний метр». Вот у меня получилось 2,33 гривны надо умножить на количество моих метров. Скажите, как работа лифта может зависеть от моей площади? У меня что, в лифте есть квадратные метры? Я живу одна в двухкомнатной квартире, а рядом в такой же квартире живут три человека, у них еще и коляска. Получается, что они за обслуживание лифта платят меньше чем я. Как обслуживание лифта может зависеть от занимаемой площади? Или как работа диспетчера может зависеть от моих квадратных метров?

    Ганна ЧУХАЙ: Ну, це просто особливості розрахунку, просто рахують собівартість з розрахунку на якусь одиницю. Можна рахувати від вартості зареєстрованих людей в квартирі або від квадратних метрів, хоча це і не залежить від метрів, це просто для зручності так розраховують.

    Олена ОСИНКИНА: Это проблема старой методологии, так было принят еще в далекие советские времена, и методология не пересматривалась десятки лет. Говоря о реформе ЖКХ, мы имеем в виду не только устранение монополистов или передачу в частные руки, мы также говорим и о том, что нужно менять подходы к начислению тарифов, делать их прозрачными, научно обоснованными. Может быть вот эта централизация установления методологии расчета тарифов и направлен на пересмотр методики расчета потребления.

    СЛУХАЧКА: Катерина, Київ. Ви говорите про підвищення тарифів, але от я проживаю в Подільському районі Києва, на Куренівці, в нас вже місяць немає гарячої води. Чому не піднімається питання якості цих послуг: Біля нашого будинку спалюють сміття, смітний бачок лускається, в двірника нема чим замітати, то про яке підвищення тарифів може йти мова, якщо ми не отримуємо послуг, за які маємо платити? І чи можливо розділити ці послуги, тобто окремо платити за світло, за гаряче водопостачання, холодне і так далі?

    Ганна ЧУХАЙ: Питання якості послуг піднімається, але воно має підніматися в першу чергу споживачами послуг. Якщо у вас немає гарячої води, то ви маєте право на перерахунок, щоб ви не платили за гарячу воду, коли у вас її немає. Чи можна окремо платити? В Києві просто для зручності зроблено так, щоб платити за всі послуги однією платіжкою. В інших містах платять окремо за різні послуги. Я не знаю, як вам краще, але по-моєму краще платити разом.

    СЛУХАЧКА: Людмила, Київ. Всі ці розрахунки і тарифи великий лохотрон. Скажіть, от ви кажете по збитковість водопостачання, а чому ж керівники цих підприємств їздять на розкішних машинах, а їхні діти вчаться за кордоном і відпочивають на Канарах? Скажіть, як так може бути, щоб квадратний метр на околиці коштував дорожче ніж в Царському селі? І ви кажете про ОСББ, але це спроба перекласти на людей те, що недороблено державою, Хто цим буде займатися? Вчителі, медики, художники? Є люди, які мають цим займатися. тільки з них питати треба як слід. А щодо прибудинкових територій, то треба, щоб з мармурових фонтанів вино било, якщо стільки нам коштує це утримання цієї прибудинкової території.

    Олена ОСИНКИНА: Могу присоединиться к вашому негодованию. Мы же как раз и говорим о том, что тарифы рассчитываются по непонятным, необоснованным формулам, они экономически необоснованны. То, что вы называете лохотроном, это то, что в тарифах заложены большие потери, которые не привязаны к экономическим показателям. Что касается исполнения обязательств ЖЭКами, то у нас нет рычагов, которыми мы можем на них воздействовать, они монополисты, и мы не можем на них воздействовать. Мы возмущаемся тем, что они не вывозят мусор? Ну а кто за нас должен решать эти проблемы? Это могут решить только жильцы. Вот в этом объединении, против которого вы выступаете, механизм слаженный, и речь не идет о том, что они сами занимаются этими вопросами, они просто нанимают менеджеров, которые находятся на зарплате, а зарплату платят жильцы. Если жильцы не будут удовлетворены их услугами, не будет у них заработков.

    СЛУХАЧКА: Ольга, Рівне. Слухаємо про ваші проблеми, і таке враження, що це стосується лише Києва, а справа в тому, що з регіонів просто неможливо додзвонитися. Ви кажете, що в регіонах не піднімають ціни, але ми мовчки сидимо, у нас вже 10 років розділені книжки і ми платимо по вісьмох книжках. Ще з 2006 року опалення було 245 гривень, десь два роки вже 356 гривень ми платимо за опалення. 650 гривень платимо за гарячу воду, але маємо холодну. Холодна вода коштує 15 гривень разом з каналізацією. Роботи в нас немає, і коли в Києві за 50 копійок їздили, ми за гривню. Отакі в нас проблеми, але ніхто нас не чує.

    Олена ОСИНКИНА: На самом деле все вас слышат, все давно про это говорят, что в Киеве самые низкие тарифы по сравнению с другими регионами. Может быть, здесь и политическая составляющая большая. Тарифы определяются местной властью, это решение местных властей, сейчас будет централизованное установление тарифов, но тут тоже много вопросов, потому что поставка услуг в одну область отличается т поставки в другую, могут быть разные тарифы транспортировки этих услуг. Поэтому пока нельзя сказать точно, хороша эта централизация или нет. Главное, чтобы была общая методология начисления, а не единые цены для всей страны. А что касается региональных проблем, то единый выход в сложившейся ситуации это субсидии, и возможность получения субсидий была значительно расширена, порог был опущен с 15 для 10% для нетрудоспособных и с 20 до 15%, для трудоспособных. Этим государство попыталось оправдаться перед населением за неизбежность повышения тарифов.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: В Мінпраці повідомили, що після спрощення процедури видачі житлових субсидій та зростання ціни на газ на 50% кількість громадян. Які отримують субсидію зросла майже вдвічі – до 423 тисяч. Чи багато з них отримали ці кошти? Скільки зараз подано заявок? Наприклад, екс-міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова вважає, що отримати субсидії мало хто зможе, як і раніше. Чи насправді спрощена процедура отримання субсидій?

    Олена ОСИНКИНА: Процедура на самом деле очень упрощена. По последним данным 463 тысячи человек получили эти субсидии, а заявок было подано около 900 тысяч. Проблема в обработке заявок, так быстро их не обрабатывают.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А чи завадить відсутність коштів у держбюджеті отримати субсидії всім, хто за ними звернувся?

    Олена ОСИНКИНА: В этом году нет, выделено 6 миллиардов гривен. Мы говорим о субсидиях, а сколько еще льготников? Субсидии получают 463 тысячи, а льготы – 7 миллионов человек. О каких субсидиях можно говорить, когда есть льготники? Из 7 миллионов участников ВОВ 2 миллиона, а 5 миллионов это кто? Это дети войны, судьи-пенсионеры, заслуженные работники, чиновники. Государству очень тяжело выделять такие большие деньги на жилищные льготы.

    СЛУХАЧ: Олександр, Київ. Чи можуть ваші гості прокоментувати, чи вже створено законодавство щодо ОСББ, де будуть зберігатися кошти, на яких рахунках, яким чином вони будуть обслуговуватися, які обов’язки в цього ОСББ і які права? Поки що я нічого не чув конкретно, повна невідомість.

    Олена ОСИНКИНА: К сожалению, мы к такому разговору не подготовлены, законодательство специально не смотрели, какие нормативные акты существуют в этом плане. Нам известен достаточно позитивный опыт организованных ОСББ и то, что они работают достаточно эффективно.

    Ганна ЧУХАЙ: Хочу додати, що цей інструмент існує вже досить давно, і вся інформація, всі нормативні документи вже давно доступні і вже на практиці підтверджена їх ефективність.

    СЛУХАЧКА: Мы живем в гостинке на 50-летие Октября, дома неудобные, маленькие, тесные, ужасные. Наш ЖЭК находится на Киквидзе, надо ехать тремя видами транспорта. Все ЖЭК находятся рядом, а нам надо ехать через полгорода, в другой район. Почему так? Наш ЖЭК какой-то бандитский. У нас в марте квартплата была 335 гривен, каждый месяц они повышают на 10-30 гривен, в итоге вчера мы получили платежку уже на 418 гривен. За полгода квартплата выросла на 80 гривен.

    Ганна ЧУХАЙ: Ми знову повертаємось до того питання, що споживачі мають мати змогу обирати ЖЕК, тобто у споживача має бути вибір.

    Олена ОСИНКИНА: Да, пока нет такой организованной системы, о которой мы говорим, мы просто вынуждены соглашаться с тем распределением ЖЭК. Которое установила нам городская администрация. Ели бы у нас была свобода выбора, вы бы выбрали себе ЖЭК близко расположенный и спросили бы с него полный отчет за ежемесячное повышение тарифов.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А що робити ось цій конкретній жінці в такому випадку?

    Олена ОСИНКИНА: У нас всех есть только один выход: идти в ЖЭК и добиваться разговора с начальником и ставить перед ним этот вопрос. Если население молчит, ЖЭК продолжает делать свое дело.

    Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Дякую вам, шановні гості.

    Джерело:  Радіо ЕРА FM
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua