ІЕД разом з іншими аналітичними центрами та експертами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт № 6394 про запровадження економічного паспорту українця (створення Фонду майбутніх поколінь). Верховна Рада буде розглядати документ у першому читанні вже 27-го січня.
Згідно з пакетом законопроєктів, поданих Президентом, державний Фонд майбутніх поколінь з 2037-го року має почати виплачувати кошти на навчання або купівлю нерухомості громадянам, які досягли 18-річного віку. Фонд пропонується створити за рахунок надходжень від ренти на видобуток корисних копалин.
Попри свою зовнішню політичну та соціальну привабливість така пропозиція несе цілу низку цілком реальних економічних загроз.
Левова частина ренти на користування надрами йде на фінансування суспільно важливих видатків: освіти, охорони здоров’я, допомоги малозабезпеченим родинам, видатків Пенсійного фонду України тощо. Перенаправити її на інші цілі означає зменшити доступний для покриття цих потреб фінансовий ресурс.
Причому мова йде про зменшення ресурсів для фінансування соціальних потреб сьогодні з тим, щоб віддати ці кошти молоді через 18 років, не враховуючи, яким буде наш добробут через 18 років на момент відповідних виплат.
За попередніми оцінками, бюджетні витрати у формі внесків у Фонд можуть у 2030 р. скласти близько 1% ВВП на рік – це приблизно третина бюджетного дефіциту, який вважається безпечним (близько 3% ВВП), приблизно одна десята витрат Пенсійного фонду, або третина витрат на оборону сьогодні.
Другий шлях – збільшити бюджетний дефіцит. Зважаючи на «бюджетну історію» Україна піде саме цим шляхом. Чому? Тому що проєкти законів не передбачають інвестування накопичених грошей у жодні інвестиційні інструменти, окрім облігацій внутрішньої державної позики — тобто Фонд по суті одразу повертатиме кошти до бюджету.
Це означає збільшення державного боргу країни, обслуговування якого лягатиме на плечі кожного наступного уряду, причому обсяг цих зобов’язань постійно зростатиме. Фактично закон просто зобов’яже майбутні уряди та майбутніх платників податків виплачувати з бюджету допомогу молоді. А поки цей час не настане, керуючі фондом отримуватимуть комісійні.
Ідеї з «фондами майбутнього» реалізовані у країнах-експортерах нафти або газу (Норвегія, ОАЕ, Саудівська Аравія), однак Україна перебуває зовсім у іншому становищі. Крім того, ані Норвегія, ані арабські країни не інвестують накопичені кошти у свій власний суверенний борг, а натомість вкладають гроші переважно за кордон у фінансові інструменти, які приносять прибуток.
Рішення про створення фонду – це щорічне нарощування боргу зараз задля отримання політичних дивідендів (популізму) сьогодні. Такі ідеї зручні тим, що електоральні бонуси від них можна отримати вже зараз, а реалізовувати їх доведеться наступникам у владі з усіма відповідними політичними та економічним наслідками.
Підписанти звернення:
- Центр економічної стратегії
- Просвітницька ініціатива «Останній капіталіст»
- Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна
- Аналітичний центр Cedos
- Інститут соціально-економічної трансформації
- Bendukidze Free Market Center
- Вокс Україна
- Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
- ГО Відкритий Університет Майдану
- Олександр Данилюк, голова правління, співзасновник ГО «Центр національної стійкості і розвитку»
Долучитися до підписантів можна за посиланням.
