Друк

Новини інституту

  • Успішна інтеграція можлива лише за умови тіснішої співпраці України та ЄС - підсумки дискусії щодо здобутків та можливостей економічної інтеграції України та ЄС

    18.06.2021

    У червні 2021 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в партнерстві з DiXi Group та Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля» та  за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провів публічну дискусію “Економічна інтеграція з ЄС: що вже має й що може отримати Україна”. 

    Почесними гостями заходу були Іванна Климпуш-Цинцадзе, Голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом, Матті Маасікас, Голова Представництва ЄС в Україні, та Марина Неліна, в.о. заступника директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, які представили свої бачення розвитку економічної інтеграції України на ЄС та реалізації можливостей, які надаються Угодою про асоціацією. 

    Під час заходу було представлено попередні результати дослідження «Інтеграція у рамках Асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною і ЄС» (видання четверте). Автори дослідження виділили 15 сфер, в яких виконання Україною своїх зобов'язань відкриває можливості для прийняття рішень про глибоку інтеграцію у спільний ринок ЄС, серед яких технічні бар’єри у торгівлі, санітарні та фітосанітарні заходи, митні процедури, фінансові послуги, телекомунікаційні послуги, транспорт та енергетика. 

    За словами Вероніки Мовчан, директорки з наукової роботи ІЕД та однієї із авторів дослідження, з 2014 року, відколи виконується Угода про асоціацію, Україна значно просунулась у виконання зобов’язань у більшості з цих секторів, але остаточної мети - отримання “режиму внутрішнього ринку” або інших форм глибокої інтеграції з ЄС - переважно поки не було досягнуто. 

    Станом на червень 2021 року фактичного прогресу у економічній інтеграції до ринку ЄС досягнуто лише у двох сферах. По-перше, прийнято рішення про визнання еквівалентності систем сертифікації насіння. По-друге, відбувається де-факто інтеграція України до газового ринку ЄС. 

    На думку директора з досліджень DiXi Group Романа Ніцовича, в газовому секторі Україна виконала велику частину своїх зобов’язань. Цьому сприяла значна увага до питання відокремлення оператора ГТС та продовження транзитного контракту, а також сприятлива цінова кон’юнктура в 2020 році.

    В секторі електроенергії, на думку експерта,  прогрес останнього року – це виконання заходів з інтеграції енергосистеми України до ENTSO-E, попередня сертифікація «Укренерго», запровадження RAB-тарифів на розподіл та перші кроки з приведення роздрібних цін для населення до ринкового рівня.

    Щодо транспорту, то за словами старшої наукової співробітниці ІЕД Ірини Коссе, найближче в плані інтеграції до європейського ринку ми підійшли в секторі авіаційних перевезень. Угода про Спільний авіаційний простір була узгоджена ще в 2013 році, але досі не підписана через суперечку щодо Гібралтару. 

    “Інтеграція в основному гальмується власне тому, що угода не підписана, хоча можна було б рухатися паралельно і впроваджувати європейське законодавство, не чекаючи підписання угоди. - розповідає Ірина Коссе. - Ще залишається невирішеним питання відкриття ринку послуг з наземного обслуговування та сертифікації літаків. Також незрозуміло, як буде створюватися Спільний комітет, який має моніторити та верифікувати виконання Україною Угоди про Спільний авіаційний простір”.

    Також Україні варто враховувати питання Європейського зеленого курсу. Хоч він і не є частиною Угоди про асоціацію, без його паралельного виконання ми не можемо розраховувати стати повноцінною частиною європейського геополітичного простору. 

    Як повідомила голова Правління ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" Наталія Андрусевич, усі сфери, які покриваються Європейським зеленим курсом, так чи інакше вже відображені в Угоді про асоціацію. “Щоб максимально отримати вигоди від ЄЗК, ми повинні виконати своє домашнє завдання в рамках угоди, якої сфери це б не стосувалося: зміни клімату, економіки, транспорт чи сільське господарство”, - розповідає Наталія Андрусевич.

    На думку експертки, ми відстаємо від ЄС у кліматичних питаннях, але в наших стратегічних документах вже є питання декарбонізації. Крім того, Україна має великий потенціал щодо розширення свого ринку у контексті декарбонізації різних секторів економіки, виробництва екологічних товарів і надання екологічних послуг. 

    Як свідчить дослідження, у 2021-2023 роках Україна може сподіватися на підписання Угоди про спільний авіаційний простір, покращення взаємного доступу до ринків державних закупівель, приєднання до мереж ENTSO-E, а також на укладення угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг, взаємне визнання авторизованих економічних операторів та підписання Угоди АСАА. Але це менше тих можливостей, які надаються Угодою. 

    Україні необхідно потрібно продовжувати гармонізацію законодавства у рамках зобов'язань Угоди про асоціацію та утриматись від кроків, які порушують домовленості та руйнують вже досягнуте.

    Але не менш важливою є співпраця з боку ЄС, наголошується у дослідженні. Євросоюзу варто активніше брати участь у консультаціях з Україною, проводити регулярну верифікацію зроблених кроків, працювати над модернізацією Угоди з урахуванням змін у глобальному порядку денному та надавати додаткові можливості для поглиблення інтеграції. За відсутності такої регулярної співпраці інтеграція буде й надалі затягуватись, а ресурси витрачатимуться неефективно, бо невиправлені на перших етапах помилки гальмуватимуть весь подальший процес інтеграції. 

    Презентація  (українською)

    Презентація (англійською)

    Повний запис заходу на YouTube 

Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua