Натисніть на зображення щоб його збільшити
Україні потрібно чітко визначити принципи та напрямки державної промислової політики, продовжувати реформи та поліпшувати інвестиційний клімат. Про це говорили учасники круглого столу "Індустрія 4.0: Що варто і що не варто робити", який провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) 19 квітня 2019 року в Києві
Минув рік з часу публічного представлення Урядом проекту Стратегії розвитку промислового комплексу України, який, серед іншого, містив заходи з підтримки Індустрії 4.0. Однак документ досі не схвалено, і його майбутнє залишається невизначеним. При цьому, у країнах ЄС вже ухвалено рамкові програми розвитку Індустрії 4.0, а четверта промислова революція визначає напрямки чинної промислової політики. Якщо Третя промислова революція полягала в комп'ютеризації та автоматизації, то Четверта промислова революція передбачає використання кібер-фізичних систем, big data, штучного інтелекту, 3D-друку тощо.
«Сьогодні в Україні ми маємо застарілу промисловість та слабку інституційну основу держави. У нас відсутні стратегічні документи, які б визначали вектори промислової політики. Так само практично відсутні заходи з підтримки розвитку Індустрії 4.0». Про це розповів науковий співробітник ГО “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД)” Євген Ангел (скачати презентацію).
На перший погляд, роль переробної промисловості у формуванні ВВП України (із врахуванням податків) є високою порівняно з країнами ЄС, але її важливість меншою, порівняно з Китаєм, Кореєю та деякими іншими азійськими країнами. Однак в абсолютному вимірі роль промисловості в Україні є меншою, ніж в ЄС. Наприклад, українське машинобудування за номінальними показниками перебуває на рівні такої невеликої країни як Словенія. В цілому, ВВП у промисловості України формується переважно в низькотехнологічних галузях. Тому представники влади, бізнесу та експертного середовища погодилися, що Індустрія 4.0 є важливим інструментом подолання відставання України від розвинених країн.
Денис Базилевич, Голова правління Інституту професійного лобіювання та адвокасі, зазначив, що індустріальна політика перебуває в центрі уваги в ЄС. Більше 500 загальноєвропейських та національних промислових об’єднань звернулися до глав країн ЄС зі закликом включити індустріальний розвиток до п’яти ключових пріоритетів наступного складу ЄК та розробити довгострокову індустріальну стратегію. Водночас цей пріоритет (включно зі стратегією промислового розвитку) також має бути визнаним в Україні.
На думку Олександра Юрчака, Генерального директора Асоціації підприємств промислової автоматизації України (АППАУ), Індустрія 4.0 має бути драйвером розвитку промисловості. Сьогодні в Україні спостерігається деградація промислового виробництва. Також майже непомітна участь української науки в Індустрії 4.0. На його думку, стратегічні документи є базовим елементом державної політики. Держава також як мінімум повинна взяти на себе координацію існуючих ініціатив.
Олександр Черних, директор Департаменту промислової політики МЕРТ, наголосив на великому розриві у розвитку світової та української промисловості. Подолання такого розриву є неможливим без Індустрії 4.0. Беручи до уваги європейську інтеграцію України, правильно розглядати нашу промислову політику виключно в контексті промислової політики ЄС. Там акцент робиться не на конкретних секторах, а на розвитку нових технологій, енергоефективності тощо. Саме міжнародні тренди повинні задавати напрямки розвитку, а не чиновники.
Представники ІТ бізнесу вказують, що держава повинна створювати відповідні екосистеми та максимально автоматизовані сервіси. На думку Володимира Дем’яненка, керівника та співзасновника компанії D2, саме в ці сфери необхідно вкладати державні кошти, а не витрачати їх на пільги чи субсидії. Окрім цього, важливим пріоритетом держави має бути освіта: підготовка кваліфікованих кадрів та перекваліфікація робітників з незатребуваними професіями.
На думку Ігоря Бураковського, Голови правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», необхідно «змушувати» уряд впроваджувати заходи, які сприятимуть розвитку Індустрії 4.0. Окрім цього, важливе значення мають «соціальні» інвестиції, спрямовані на поглиблення розуміння Індустрії 4.0. Це неможливо без встановлення зв’язку між бізнесом та професійною аналітикою, якою займаються незалежні аналітичні центри.
За результатами проведеного аналізу та обговорення під час Круглого столу експерти ІЕД сформували 9 рекомендацій для розвитку Індустрії 4.0 в Україні. Серед них:
- Завершення роботи над формулюванням промислової політики Уряду як документу політики. Необхідно прийняти Стратегію розвитку промислового комплексу, яка зокрема міститиме заходи підтримки розвитку Індустрії 4.0. Інші програмні документи уряду також важливо узгоджувати з промисловою політикою.
- Створення інституту координатора промислової політики в Уряді. Сьогодні ініціатива розвитку Індустрії 4.0 йде насамперед від бізнесу. Однак держава повинна взяти на себе роль одного з рушіїв та координатора змін. Для цього необхідно визначити координатора промислової політики в Уряді (наприклад, профільного віце-прем’єра по розвитку промисловості).
- Посилення співпраці зацікавлених сторін через створення та розвиток платформи Індустрії 4.0. Зважаючи на обмежений рівень співпраці влади, бізнесу та науки, необхідно налагодити тісний діалог зацікавлених сторін заради розвитку Індустрії 4.0. Для цього, за зразком країн ЄС, потрібно запустити платформу Індустрії 4.0 (у вигляді коаліції), яка об’єднає представників органів влади, бізнесу, науки і освіти, експертного середовища. Створення платформи може бути запущено українським бізнесом та громадськими організаціями, однак держава повинна звертати увагу на такі ініціативи знизу.
- Втілення в життя швидких кроків. Зважаючи на прогресуюче відставання української промисловості, потреби розвитку виробничого сектора (і зокрема Індустрії 4.0) є невідкладними та потребують швидких перших рішень та заходів.
- Використання європейського досвіду розвитку Індустрії 4.0. Індустрія 4.0 вже є важливим елементом промислової та інноваційної політики країн ЄС. Європейський досвід має бути використаний при впровадженні державної політики підтримки Індустрії 4.0 в Україні. Однак плани необхідно розробляти на основі українських реалій, а не шляхом простого копіювання.
- Акцент на покращенні бізнесу клімату та розвитку екосистем для підприємництва. Тут важливим є традиційний набір реформ (судова, антикорупційна, регуляторна, фінансового сектору тощо). Окрім цього, важливо розвивати інфраструктуру підтримки підприємництва, телекомунікаційну інфраструктуру тощо.
- Розширення джерел фінансування. Це важливо за наявності обмежених державних ресурсів. При цьому, необхідно дотримуватись принципу, що державна допомога має надходити вчасно, надаватись на певний період часу та адресно. Також потрібно враховувати обмеженість фіскального простору для надання пільг і дотацій. Фінансові ініціативи мають бути насамперед спрямованими для підтримки високотехнологічних секторів та нових галузей. Підтримка інновацій та малого і середнього бізнесу є тими сферами, де, відповідно до законодавства, допустима державна допомога.
- Залучення професійної аналітики. Сьогодні серед українського бізнесу, влади та суспільства бракує розуміння Індустрії 4.0. Саме українські аналітичні центри можуть зробити вагомий внесок в планування розвитку Індустрії 4.0, інформування зацікавлених сторін та закріплення ідей 4.0 в суспільній свідомості.
- Посилення співпраці науки, бізнесу та освіти. Вищі навчальні заклади та наукові установи мають стати невід'ємним елементом розвитку інноваційних галузей, через налагодження співпраці з промисловими підприємствами.
Відеозапис заходу (Через технічні проблеми, частини відео не були зняті. Перепрошуємо за незручності)
Захід пройшов в рамках проекту «Чи потрібен Україні протекціонізм? Можливості та обмеження ПВЗВТ з ЄС», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках грантового компонента проекту Громадська синергія.
