2 березня 2017 року у Львові пройшла конференція "Україна-ЄС: відносини у часи невизначеності та швидких змін", яка об'єднала високопосадовців, провідних експертів, представників громадськості та медіа-простору. Головне питання - якою має бути успішна євроінтеграційна політика України.
Голова правління ІЕД Ігор Бураковський, відкриваючи конференцію, розповів своє бачення відносин Україна-ЄС: попри те, що ЄС перебуває у стані кризи, він не зникне і залишатиметься орієнтиром України: "Україна не може сама задавати тон, формувати якісь правила поведінки. І в цьому сенсі абсолютно вигідною стратегією є просто перебирання найкращих практик ЄС. Україна може очікувати від Євросоюзу це політична підтримки й економічної допомоги".
Євген Бистрицький, виконавчий директор міжнародного фонду "Відродження", погодився з такою думкою: "Для нас Європа - це орієнтири на цінності. Й вони не зникнуть. Проте, залишається питання як ці універсальні цінності будуть поєднуватися коли будемо визнавати унікальність власних ідентичностей?"
Продовжуючи думку про цінності, народний депутат України Олег Березюк проаналізував війну на сході України, як протистояння різних ідентичностей: "Росія не конкурент, а ворог європейських цінностей, який переміг декілька битв гібридної війни. Нам треба підняти тяжкою працею рівень життя в Україні так, щоб у ЄС з'явився інтерес до нас. Не бажання допомогти, а саме інтерес. У нас є цей інтерес, а тепер він повинен з'явитися у них."
На другій сесії конференції говорили про можливо найпопулярніші теми, які зараз перебувають в інформаційному просторі - міграція та "безвіз".
Представник Державної прикордонної служби України Володимир Шеремет вважає, що Україна не є зоною ризику для ЄС в плані масової міграції: "Хоча ми спостерігаємо збільшення пасажирського потоку щорічно на 10%, у всіх пунктах пропуску на кордоні з ЄС встановлені прилади для считування біометричних паспортів, працюють бази Інтерполу. Проникнення великої групи нелегальних мігрантів на територію ЄС майже неможливе.
Ще від підготовки Західного кордону до Євро-2012, Україна набула багатого практичного досвіду і до безвізу ми готові. Залишаються питання відкриття нових пунктів пропуску і черг на пунктах пропуску. З останніх новин, на пункті пропуску Краковець відкриваємо нову смугу пропуску".
Оксана П'ятковська, дослідниця Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» розповіла про опитування, яке проводилося серед студентів 4-5 курсів НУ «Львівська політехніка»: "72% студентів вважають, що безвіз призведе до масової еміграції. Найбільший чинник міграції - низька заробітна плата та безробіття.
Студентська молодь схильна до неофіційного працевлаштування, але мало схильна до перевищення терміну перебування за кордоном. Лише 43% студентської молоді пов’язують своє майбутнє з Україною"
Прес-атташе представництва Європейської комісії в Україні Девід Стулік у свою чергу розвіяв певні міфи стосовно "безвізу": "ЄС ніколи не називав конкретних дат, коли запрацює безвіз. Ми завжди казали: коли Україна виконає свої зобов'язання. Що стосується права на роботу, ніхто не прибере робочих віз до Польщі, Чехії тощо. Вони залишаються. Для безвізового перетину кордону, обов'язково потрібен буде біометричний паспорт. Ще один міф, що всі довідки, які ви носили в посольство, тепер треба буде показувати на кордоні. Ні. Прикордонник може запитати про мету вашої поїздки, бронь в готелі тощо, але вам не потрібно буде показувати довідку з банку".
Третю сесію конференції проводили представники проекту Діалог зі сприяння торгівлі. Основною темою якраз і було Спрощення торгівлі з ЄС.
Виконавчий директор ІЕД Оксана Кузяків розповіла про деякі результати найсвіжішого опитування підприємств -імпортерів та -експортерів), проведене в рамках проекту Діалог зі сприяння торгівлі наприкінці 2016 року: "Згідно з нашими опитуваннями, основний географічний напрямок експорту-імпорту України- ЄС. Росія - близько 25%. Говорячи про основні перешкоди, найбільше заважає експортерам непередбачуваність торговельної політики України. Корупцію на митниці перешкодою вказали лише 5% опитаних нами підприємців. Чи то її немає, чи то вона не є проблемою.
Основна проблема для імпортерів - непрозорість визначення митної вартості. Основна проблема на митниці - недосконале митне законодавство. Чим більше підприємство, тим менше в нього проблем. 42% тих, хто не працює через митних брокерів, використовували "єдине вікно". Це хороший показник. 73% опитаних підприємств не ведуть діалог з владою щодо сприяння торгівлі. Чим більше підприємство, тим частіше воно веде діалог з владою через бізнес асоціації".
Юлія Гончарова, представник Урядового офісу з європейської інтеграції, виділила основні виклики для України в контексті спрощення торгівлі. На думку Урядового офісу це: Зміна “філософії “ митного контролю та митного оформлення відповідно до принципу “Спрощення торгівлі”; Підвищення професійного рівня працівників митних органів ДФС України для виконання взятих зобов'язань у митній сфері; Необхідність проведення роз'яснювальної роботи суб'єктам ЗЕД; Посилення ІТ- складової у митних органах; Підвищення ролі митниці у безпеці держави, враховуючи терористичні загрози.
Науковий співробітник ІЕД Олександр Крініцин проаналізував місце України у світових рейтингах. Висноком з численних графіків, які аналізував експерт є те, що за даними індексів, позиції України є незадовільними, враховуючи торговельний потенціал (крім «Ведення бізнесу»).
На останній четвертій сесії дискусію вели представники експерти та представники ЗМІ. Вона стосувалася того, наскільки критичною є роль ЗМІ у підтримці української євроінтеграції.
Загалом, конференція стала хорошим майданчиком для роздумів про відносини України та ЄС у часи невизначеності, а головне про їх формат. Як заявивили представники ЄС в Україні
ФОТОАЛЬБОМ
