Введення в дію Податкового кодексу вкрай негативно відіб’ється на малому і середньому підприємництві в Україні. Такою є незмінна позиція приватних підприємців, що проводять акції протестів по всій країні, зокрема на Львівщині.
Приймаючи такий, без перебільшення, фундаментальний набір правил бізнесової гри в державі, влада мала б провести й оприлюднити аналіз його регуляторного впливу, де б показала, яких можливих позитивів та нових викликів від його запровадження очікує. Однак офіційної позиції влади з-цього приводу ще ніхто не чув і не бачив.
Від Податкового кодексу негативу не очікуємо?
Навіть Головне науково-експертне управління Верховної Ради України, опрацьовуючи проект Податкового кодексу до другого читання, побачило, що належної оцінки його впливу на соціально-економічну ситуацію не подано. Так, даючи рекомендації до розділу Спеціальні податкові режими, до якого належить спрощена система оподаткування, адміністрування та звітності, ГНЕУ першим пунктом зазначає: «Проектом суттєво обмежується коло підприємців, які можуть провадити діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а саме – тільки фізичні особи – підприємці, обсяг доходу яких не перевищує 300 000 гривень, а кількість осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах не перевищує 2 особи».
Тому воно рекомендувало: «Доцільно було б докладно обґрунтувати доцільності запровадження такої норми та провести аналіз можливих наслідків її запровадження, зокрема, ймовірного виходу «в тінь» та скорочення бізнесу тих суб’єктів підприємництва, які на сьогодні працюють на спрощеній системі».
Незалежні експерти зазначали ZAXID.NET, що аналізу регуляторного впливу Податкового кодексу як документу вони не бачили, і підозрюють, що такого й не було взагалі. Окремі лише зазначали, що отримували певну інформацію про вплив Податкового кодексу на підприємництво, коли брали участь у дискусіях, зокрема у Міністерстві фінансів.
Незалежні оцінки
Позиція експертів підтверджує негативні очікування підприємців, що протестують. Так старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що частина податкового навантаження великих підприємств, завдяки Податковому кодексу, перекладається на малий бізнес і простих громадян. Він прокоментував ZAXID.NET: «Пропонується зниження ПДВ та податку на прибуток, який ані спрощенці, ані фізичні особи не сплачують. Має відбутися збільшення акцизів, які сплачує споживач. Встановлюються обмеження щодо обороту та кількості працівників для підприємців, що хочуть працювати на спрощеній системі. Зменшується кількість видів діяльності на спрощеній системі. Також додатково вводиться друга величина ставки на зарплати, вище десяти мінімальних зарплат, що збільшує навантаження на фізичних осіб. Загалом це збільшення навантаження має відбутися за рахунок зменшення ставки ПДВ і податку на прибуток, які сплачують великі підприємства. У нас відбувається перетікання частини навантаження великого бізнесу на малий і фізичних осіб».
Провідний дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій вважає, що запровадження в дію Податкового кодексу на мале підприємництво у короткостроковій перспективі вплине негативно. «Правила гри дуже різко змінюються, і саме для нього (малого підприємництва, – ред.) – в гірший бік. Проблема не тільки в тому, що піднімають рівень оподаткування, частину видів діяльності виключають зі спрощеної системи оподаткування, але й у тому, що не запропоновано ефективної альтернативи для тих, хто працював за цією системою. Це дуже суттєво, – прокоментувала вона ZAXID.NET. - За місяць перейти на нові правила гри для деяких підприємців буде малоймовірним».
Олександра Бетлій вважає цілком вірогідними наслідками, що із запровадження Податкового кодексу частина дрібних і малих підприємців принаймні спробує перейти у тінь. Вона не виключає, що буде частина й таких, що поповнять ряди безробітних.
Ігор Гурняк, координатор Альянсу «За чесні податки!», який об’єднує підприємців Львівщини, і входить до Асамблеї малого і середнього бізнесу України, повідомив ZAXID.NET, що в різних областях від 10 до 60% підприємців припинять свою діяльність внаслідок набуття чинності цього Податкового кодексу. «Враховуючи, що пропозиції робочих місць, яка б задовольнила стільки вивільненої робочої маси, немає, стає очевидним, що у Президента є підстави, щоб накласти вето на цей кодекс», - зазначив він.
Щоправда, голова Львівської обласної організації «Громадянська позиція», активіст, підприємець Олег Мацех висловив думку, що ні влада, ні незалежні експерти, ні самі підприємці не зможуть зараз дати точної кількісної оцінки згортання підприємництва з впровадженням Податкового кодексу.
На підтримку підприємців владі не вистачить грошей
Проте, на думку експертів, у цій ситуації влада, вважаючи за пріоритет підтримки малого і середнього бізнесу, мала б запропонувати йому певні заходи сприяння. Однією з головних проблем малого бізнесу є обмежений доступ до адміністративних та до фінансових послуг. Малий і середній бізнесу просто не може, за рівня своєї прибутковості, наймати бухгалтерів, юристів, як це роблять великі підприємства. На думку О.Жолудя, це варто враховувати, й влада мала б подбати про відповідне зменшення зобов’язань малого і середнього бізнесу.
Крім того, можна було б підтримувати малий бізнес різноманітними субсидіями на покриття частки відсотків за кредитами. Проте, за словами цього експерта, «це додаткові видатки для державного бюджету, яких поки що ми як країна дозволити собі не можемо».
Мала б влада також посилити державну програму боротьби з безробіттям, чесно розраховуючи, що частина підприємців перестануть бути самозайнятими. Проте, за словами О.Жолудя, дотепер «державна програма боротьби з безробіттям не працює на повну силу власне через недостатнє фінансування. І це питання того, що на все грошей не вистачає».
Попри те, що Віктор Янукович, кандидуючи на пост президента України, обіцяв власне малому бізнесу п’ятирічні податкові канікули, а підтримка малого підприємництва знайшла місце серед пріоритетів держави, зокрема у Програмі економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», поки що доводиться констатувати, що збалансованої державної політики у цьому розумінні не запропоновано.
Чи потрібні підприємці Львівщині?
Такі обставини є особливо прикрими для Львівщини, де мале і середнє підприємництво є важливою складовою економіки та структури зайнятості населення. Так, за даними директора Львівського обласного центру зайнятості, на сьогодні на Львівщині налічується 1 млн 70 тис. працюючих, разом із самозайнятими особами. В області діє близько 19 тис. малих підприємств, на яких працює 110 тис. 360 осіб. Ще 96 тис. 150 осіб є фізичними особами-підприємцями, про що вказано у проекті Регіональної програми розвитку малого підприємництва у Львівській області на 2011-2012 роки.
Зменшення кількості малих підприємств, самозайнятих осіб може загрожувати ростом безробіття та посилити потік трудових емігрантів закордон. Регіональна влада мала б працювати на мінімізацію такого сценарію.
Підтримка розвитку підприємництва є ключовим пріоритетом Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року та відповідних програм. А проте, за словами президента Асоціації роботодавців Львівщини, члена Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Зеновія Бермеса, за останній п’ять років підприємницьке середовище в області зовсім не покращилося, а програми підтримки його розвитку є дуже формальною річчю.
«Якщо встановлення загальних правил гри залежить від центральної влади, то хороший підприємницький та інвестиційний клімат значною мірою залежить від дій місцевої, регіональної влади. За вимогою законодавства, практикується прийняття регіональних програм розвитку підприємництва. Як на мене, це дуже формальний, декларативний документ, – прокоментував З.Бермес ZAXID.NET. - На Львівщині 2010, 2009 років бюджет програми досягав близько 2 млн грн. Насправді, з огляду на доволі значний перелік планованих заходів, суми, які виділяють на окремі з них, не є великі. Тому й результати – відповідні. Я не відчуваю покращення підприємницького клімату. Взагалі від 2005 року у діях влади щодо підприємців якогось однозначного позитиву не було. Підприємницький клімат не покращився зовсім. Розвиток підприємництва залежить не від наявності програми, а від конкретних дій влади».
Голова комісії з питань розвитку підприємництва, торгівлі та регуляторної політики Львівської обласної ради попереднього скликання Михайло Задорожний підтвердив ZAXID.NET, що за останні п’ять років такого інструменту, як рефінансування частки відсоткових ставок за кредитами для підприємців, запровадити на Львівщині не вдалося. «У ході роботи над проектами бюджету області кожного року я пропонував це, однак жодного разу мене не підтримували. Аргументи зводилися до того, що обсяг фінансування такої програми буде малий, і вона не зможе охопити усіх охочих», - повідомив він.
Робота над програмою розвитку підприємництва в облозі у підприємців
Зараз готується нова Регіональна програма розвитку малого підприємництва у Львівській області на 2011-2012 роки. З її проектом, який розробило Головне управління економіки ЛОДА, можна ознайомитися на сайті «Підприємництво Львівщини».
У цій програмі теж є розділ, присвячений фінансово-кредитній та інвестиційній підтримці розвитку малого підприємництва. За цим напрямом пропонується здешевлення банківських кредитів для суб’єктів господарювання через механізм часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами малого підприємництва для реалізації інвестиційних проектів. А проте, коли почитати розписаний план заходів, то можна знайти лише «Розширення доступу суб’єктів малого підприємництва до кредитних ресурсів», що має означати – «Створити базу даних банківських установ та кредитних спілок з переліком їх послуг у сфері кредитування, розміщувати зазначену інформацію на веб-сайті головного управління економіки облдержадміністрації». А де ж обіцяне відшкодування відсоткових ставок за кредитами?
Цікаво, що обговорення цього проекту у Львівській облдержадміністрації відбувалося 25 листопада, коли під її стінами підприємці вимагали від представників регіональної влади підтримати їх вимогу до Президента ветувати Податковий кодекс. Президент Громадського клубу «Династія» Михайло Лєсков тоді зазначив ZAXID.NET: «Мене запрошували на це обговорення, однак що там сьогодні вирішувати? Підтримка підприємництва сьогодні реалізується тут на мітингах у Львові, і в Києві. Жодна програма досі не дала поштовху для розвитку підприємництва. Заходи зводилися до тренінгів, консультаційно-інформаційної підтримки. На неї виділяють невеликі бюджетні кошти. Ми пропонували не розпорошувати їх, а скерувати на запровадження електронної системи, щоб можна було з владою спілкуватися через електронні засоби. Ідея полягає в тому, що, коли немає контакту, то немає корупції. На жаль, нас ніхто не чує. Вони затвердять те, що запланували затвердити, а вирішувати долю підприємців реально треба тут, на вулиці».
З.Бермес брав участь у цьому обговоренні. Його позиція є дещо іншою: «Обговорюючи програму на наступний період – 2011-2012 роки, я пропонував, що можна робити: можна покращувати нормативні, дозвільні процедури місцевого рівня, можна для інвесторів, підприємців, діяльність яких матиме істотне значення для розвитку території, знижувати місцеві податки і збори, давати пільги в сплаті земельного податку, оренди. Крім того, кожна територія, кожен населений пункт має мати генеральний план та стратегію, а хоча б пріоритети розвитку. Лише з такою чіткістю можливий прихід інвесторів».
За його словами, це було б ефективним у тому випадку, якби ради, голови рад мали звітувати за виконання таких заходів, і це б прямо впливало на оцінку ефективності їх роботи.
Однак очікування президента Асоціації роботодавців Львівщини на 2011 рік в умовах початку дії Податкового кодексу не є оптимістичні. «Позитивних очікувань на початок 2011 року поки немає. Зрозуміло, що державі треба наповнювати бюджет, і тому можливе пожвавлення податкових перевірок. Сподіваємось, вони будуть проводитися в межах вимог законодавства. Якщо регіональна влада буде прагнути запроваджувати реальні ефективні механізми підтримки розвитку підприємництва, ми будемо з нею співпрацювати, будемо радити, будемо допомагати», - зазначив він.
Чи допоможе Центр зайнятості?
Не доводиться очікувати, що підприємці, які вирішать припинити свою діяльність, після отримання статусу безробітного швидко зможуть знайти собі роботу як наймані працівники.
Директор Львівського обласного центру зайнятості Михайло Хміль повідомив ZAXID.NET, що з початку цього року до 15 листопада підрозділами служби зайнятості на Львівщині працевлаштовано 32 тис. 822 осіб, на обліку перебуває ще орієнтовно 23 тис. Ці цифри демонструють стан справ у відносно спокійному, нібито посткризовому 2010 році. Тим часом 2009 року, коли треба було долати економічну кризу, за словами М. Хміля, «потік безробітних суттєво зріс, але пропозиція робочих місць була обмеженою, тому оперативно знайти вакансію було складно».
Очевидно, що якщо підприємці стануть безробітними, то відношення між кількістю потребуючих роботи і наявними вакансіями погіршиться. Крім того, «підприємців, якщо вони масовим потоком полинуть до центрів зайнятості, буде обслуговувати достатньо складно. Перш за все тому, що їх запити є суттєво вищими, ніж тих, хто, до отримання статусу безробітного, був найманим працівником. Думаю, вакансії із зарплатою у 2 тис. гривень будуть справляти психологічний удар на цих осіб, бо вони звикли бути фінансово незалежними. Спеціалістам центрів зайнятості буде досить складно працювати із цією категорією», - прокоментував директор Львівського центру зайнятості. Варто зазначити і те, що, за інформацією М.Хміля, на сьогодні понад 40% місць праці, що знаходять безробітні – це за трудовими договорами з тими ж самими приватними підприємцями.
